Ухвала суду № 101127809, 11.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/35542/21

Провадження № 1-кс/947/15994/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Мрихина К.О., захисника підозрюваної – адвоката Ніколава Н.А., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Мрихиним К.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001125 від 06.08.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гірське, Великомихайлівського району Одеської області, громадянки України, із вищою освітою, заміжньої, обіймає посаду голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 02.08.2021 приблизно о 12 годині 00 хвилин до голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 , яка перебувала на робочому місці по АДРЕСА_2 , звернувся ОСОБА_2 із питанням щодо виділення йому у встановленому законом порядку два місця для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території селища міського типу Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області.

Так, у цей час у ОСОБА_1 , яка є службовою особою та займає відповідальне становище, виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, ОСОБА_1 повідомила останньому, що за винагороду у розмірі 1000 доларів США за два місця, вона використовуючи свої повноваження селищного голови зможе вирішити це питання.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про необхідність написання останнім звернення до Великомихайлівської селищної ради про виділення йому у встановленому законом порядку першої земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_2 .

У цей же день, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, перебуваючи на своєму робочому місці у Великомихалійвській селищній раді, отримала від ОСОБА_2 заяву про виділення йому у встановленому законом порядку земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 ) на території селища міського типу. При цьому, ОСОБА_1 використовуючи своє службове становище, наклала на вказану заяву резолюцію «На засідання виконавчого комітету. Селищний голова ОСОБА_3 », а також повідомила ОСОБА_2 , що вона особисто передасть вказану заяву до канцелярії селищної ради для її реєстрації та буде супроводжувати її розгляд.

У подальшому, 28.10.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, передала до канцелярії селищної ради вищезазначене звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано за № С-1926/0215 від 28.09.2021.

Так, 21.10.2021 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в телефонній розмові з ОСОБА_2 повідомила, що нею вирішено питання та наявне рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради щодо виділення останньому, першої земельної ділянки, під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 , а також вона повідомила, що цього ж дня планує бути в місті Одесі та зможе особисто передати вказане рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 .

Крім того, 21.10.2021 приблизно о 16.45 год. голова Великомихайлівської селищної ради ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, зустрілась з ОСОБА_2 в кафе «Хатинка», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

В свою чергу, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за виконання в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням свого службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, надала останньому особисто підписане рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради від 13.10.2021 № 186 про надання ОСОБА_2 дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в комплексі з автобусною зупинкою площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 .

Після отримання зазначеного рішення, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 , першу частину раніше визначеної суми неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 13172 гривень.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_1 27.10.2021 повідомила ОСОБА_2 про необхідність написання останнім звернення до Великомихайлівської селищної ради про виділення йому у встановленому законом порядку другої земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 (біля ТС ФОП ОСОБА_4 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області.

У цей же день, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, перебуваючи на своєму робочому місці у Великомихалійвській селищній раді, отримала від ОСОБА_2 заяву про виділення йому у встановленому законом порядку земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 (біля ТС ФОП ОСОБА_4 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області. При цьому, ОСОБА_1 використовуючи своє службове становище, наклала на вказану заяву резолюцію « ОСОБА_5 до виконкому! На засідання виконавчого комітету Селищний голова Чебан».

Так, 05.11.2021 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в телефонній розмові з ОСОБА_2 повідомила, що нею вирішено питання та наявне рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради щодо виділення останньому, другої земельної ділянки, під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 (біля ТС ФОП ОСОБА_4 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області, а також вона повідомила, що 09-10.11.2021 планує бути в місті Одесі та зможе особисто передати вказане рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 .

Крім того, 09.11.2021 приблизно о 14.04 год. голова Великомихайлівської селищної ради ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи корисливий мотив, зустрілась з ОСОБА_2 в кафе «Хатинка», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ядова, 6А.

В свою чергу, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за виконання в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням свого службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, надала останньому особисто підписане рішення Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради від 01.11.2021 № 198 про надання ОСОБА_2 дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею до 30 кв.м. по АДРЕСА_3 (біля ТС ФОП ОСОБА_4 ) на території селища Новопетрівка, Роздільнянського району Одеської області.

Після отримання зазначеного рішення, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 , другу частину раніше визначену суми неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 13040 гривень.

09 листопада 2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлена наявність наступних ризиків:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною (позбавлення волі від п`яти до десяти років позбавлення волі) дає підстави вважати, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною, може спонукати останньої вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв`язків;

- пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України – знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на її причетність до скоєння даного кримінального правопорушення.

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України — незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають її та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв`язку з тим, що підозрювана ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на неї, як на підозрювану у кримінальному провадженні в разі обрання їй більш м`якого виду запобіжного заходу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

- п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати більш м`який запобіжний захід, вказавши, що ризики необґрунтовані, лише тільки тяжкість покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, не конкретизовано які саме речі та документи може знищити, відсутні докази, що підозрювана має намір та можливість впливати на свідків, не зазначено яким чином може перешкоджати кримінальному провадженню, не доведено підстав чому більш м`який не може бути застосований. Більш того, підозра необґрунтована, відсутні докази отримання неправомірної вигоди, підозрювана є поважною особою, має постійне місце роботи, бездоганну репутацію, має на утриманні неповнолітню дитину, займається благодійністю.

Підозрювана в судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання, вказавши, що з підозрою не погоджується, не вимагала неправомірну вигоду, не було підстав брати кошти за рішення, товаришувала із ОСОБА_2 , запропонував допомогти з отриманням водійського посвідчення, грошові кошти брала не у якості неправомірної вигоди.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 10.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за винен такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 06.08.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 06.08.2021 року, протоколом огляду від 07.09.2021 року, протоколом огляду сайту від 06.09.2021 року, протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 22.10.2021 року, 05.11.2021 року, протоколами про результати проведення негласної розшукової дії від 03.11.2021 року, від 13.10.2021 року, протоколами обшуку від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.11.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.11.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Щодо доводів сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не було надано доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що вказані доводи є передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з одержанням неправомірної вигоди, з використанням службового становища, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади, у зв`язку з чим, існує ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Слід взяти до уваги те, що ОСОБА_1 займає посаду голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, що вказує на те, що остання має певний авторитет та вплив серед працівників селищної ради, а також, який надає їй доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення підозрюваною важливих для даного кримінального провадження речей та документів, зокрема, документів, які стосуються надання дозволу ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідківОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваною ОСОБА_1 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, на діючих працівників Великомихайлівської селищної ради, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваної може викликати у ОСОБА_1 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення існування ризиків можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення підозрюваною ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя, з огляду на ту обставину, що підозрювана раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалась, приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування таких ризиків та про їх фактичну відсутність.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації нею встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваної.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваної у ході досудового розслідування, створює можливості для її позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної , слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині доводів захисника щодо соціальних зв`язків підозрюваної, а саме те, що підозрювана є поважною особою, має постійне місце роботи, бездоганну репутацію, має на утриманні неповнолітню дитину, займається благодійністю, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваної тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірного вчинення підозрюваною вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваній ОСОБА_1 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Крім того, на підтвердження вказаних доводів, захисником не було долучено підтверджуючих документів.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, можливе його вчинення головою селищної ради, до якого ставляться підвищенні вимоги стосовно його професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваної. З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

Більш того, підозра у вчиненні такого тяжкого кримінального правопорушення, яке інкримінується особі, яка займає таку посаду (голова селищної ради), на думку слідчого судді, значним чином підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування, оскільки такі особи повинні заслуговувати на довіру від громадян, бути прикладом честі та гідності, а не навпаки.

З огляду на майновий стан підозрюваної, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що підозрюваній ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваної, не є явно непомірною для неї. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Мрихиним К.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001125 від 06.08.2021 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 07.01.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 07.01.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.