Рішення № 101125975, 16.11.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 577/3778/21

Провадження №2-а/574/15/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ГУНП в Сумській області – Панової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценка Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до інспектора Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценка О.М., Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою інспектора Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценка О.М. серії БАВ №498168 від 31.07.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що 31.07.2021 року близько 16 год. 10 хв. в Буринському районі в с. Чемакове, він керував транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.

У вказаній постанові посилання на будь-які докази скоєння ним адміністративного правопорушення не наводяться.

Крім того, у постанові не зафіксовано про який саме транспортний засіб йде мова. Будь-яких документів на скутер він не пред`являв, а працівниками поліції скутер не оглядався.

Вважає, що наявність посвідчення водія вимагається лише при керуванні механічними транспортними засобами. Якщо скутер має електродвигун з потужністю менше, ніж 3 кВт, він не відноситься до категорії механічних транспортних засобів.

Однак, при винесенні оскаржуваної постанови працівники поліції не переконались, що скутер, який знаходився поряд із ним є механічним транспортним засобом.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №498168 від 31.07.2021 року, винесену інспектором Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценком О.М., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., а провадження по адміністративній справі закрити.

Від представника відповідача ГУНП в Сумській області Панової М.М. до суду надійшов відзив на позов, в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki б/н без посвідчення водія та на момент зупинки працівниками поліції не мав права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, а тому оскаржувана постанова є правомірною.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 покликається на те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови, а саме, що транспортний засіб, яким він керував відноситься до категорії механічних транспортних засобів, на керування якими необхідно мати посвідчення водія відповідної категорії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав. Також, позивач пояснив, що під час зупинення його працівниками поліції він керував скутером Suzuki, який зі слів власника даного транспортного засобу має електричний двигун потужністю менше 3 кВт, а тому він не відноситься до категорії механічних транспортних засобів та посвідчення водія відповідної категорії на керування ним не вимагається.

Представник відповідача ГУНП в Сумській області Панова М.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Додатково вказала, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв`язку з керуванням ним скутером без шолома та під час перевірки документів було виявлено відсутність у нього посвідчення водія категорії А1 на керування даним транспортним засобом, в зв`язку з чим інспектором правомірно було складено на позивача постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідач інспектор Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценко О.М., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.07.2021 року інспектором Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценком О.М. винесено постанову серії БАВ №498168 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту постанови слідує, що 31.07.2021 року близько 16 год. 10 хв. в Буринському районі в с. Чумакове водій ОСОБА_1 керував скутером Suzuki б/н, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, а саме не маючи права керування даним транспортним засобом, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.2 ст.126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Правила дорожнього руху (далі ПДР), відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1 Правил дорожнього руху).

Приписами частини 2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно п. п. "а" п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.2.13 ПДР України, транспортні засоби належать, зокрема, до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття "механічний транспортний засіб" та "транспортний засіб", різниця між якими полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку, транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.

Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на такі категорії, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Таким чином, в даному випадку обов`язковими умовами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є факт керування особою транспортним засобом, віднесення такого транспортного засобу до категорії механічних та відсутність в особи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні будь-які дані про тип, об`єм чи потужність двигуна скутера Suzuki, яким керував ОСОБА_1 , які б давали можливість віднести його до категорії механічних транспортних засобів, на керування якими вимагається наявність посвідчення водія відповідної категорії.

Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачами також не надано та не спростовано доводи позивача про те, що скутер Suzuki, яким він керував, має електричний двигун потужністю менше 3 кВт.

Отже, відповідачами не доведено жодними доказами того, що вищевказаний транспортний засіб відноситься до категорії механічних та відповідно керування ним дозволяється лише за наявності посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно ч. 1 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України), тобто саме відповідач в разі заперечення позивачем обставин притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний доводити правомірність своїх дій. На чому наголошено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 в справі № 524/9716/16-а.

Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами суду не надано.

Враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №498168 від 31.07.2021 року, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та його слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 242-246, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценка Олександра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №498168 від 31.07.2021 року, винесену інспектором Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області Проценком О.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23; ЄДРПОУ: 40108777) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір сплачений ним при поданні позову до суду у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.11. 2021 року.

Суддя Т.Р. Гук