Ухвала суду № 101119037, 15.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 753/21123/20

2-а-1121/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, першої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві, другої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії, перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Києві, першої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві, другої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає пунктів 2, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, згідно якого у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач не виконав вимоги щодо зазначення повних даних сторін, а саме не вказав прізвище, ім`я та по-батькові відповідачів - першої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві та другої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві.

Обов`язок зазначати дані сторін покладений на позивача для забезпечення можливості їх повідомлення про пред`явлений позов та направлення їм копії позовної заяви з додатками.

Крім того, зміст вимог викладений позивачем не чітко.

ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії посадових осіб Управління патрульної поліції у м. Києві неправомірними, зобов`язати посадових осіб Управління патрульної поліції у м. Києві відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Разом з тим, позивачем не зазначено чиї саме дії він просить визнати неправомірними, кого саме зобов`язати відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та в якому конкретно розмірі з кожного.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, згідно якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір позивачем при зверненні до суду не сплачений.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст. 288 КпАП України передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КпАП України права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».

Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, ч. 2 ст. 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір» такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КпАП України щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КпАП України визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами ч. 7 ст. 283 КпАП України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Зозулі Ю.Г. щодо не проведення службового розслідування та не притягнення винних до відповідальності;

- визнати неправомірними дії посадових осіб Управління патрульної поліції у м. Києві щодо відібрання посвідчення водія та зобов`язати Управління патрульної поліції у м. Києві повернути йому водійське посвідчення;

- зобов`язати Управління патрульної поліції у м. Києві відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 10000 гривень;

- зобов`язати посадових осіб Управління патрульної поліції у м. Києві відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у сумі 908 гривень.

Крім того, позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди.

Вбачається, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 761/11472/15-ц.

За таких обставин, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у сумі 908 гривень.

Ухвала судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року отримана позивачем 25 жовтня 2021 року.

Станом на 15 листопада 2021 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вбачається, що вимоги ухвали від 30 червня 2021 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, першої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві, другої посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: