Рішення № 101118949, 15.11.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7963/21

пр. № 2/759/4316/21

15 листопада 2021 року

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря Савіцькій Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 20 241 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., судові витрати покласти на відповідачку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншим співвласником даної квартири є його рідний брат ОСОБА_3 - третя особа у справі.

Посилається, що 06.11.2019 року з вини відповідачки, як власника квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сталося залиття його квартири.

Залиття квартири підтверджується актом від 08.11.2019 року, складеним комісією ЖЕД № 5, підписаного головним інженером, майстром, слюсарем- сантехніком.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 10.06.2020 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АЕЛЄКОН» розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням фізичного зносу становить 20 241 грн. За проведення звіту позивачем сплачено 2920,00 грн.

Позивач вважає, що вартість збитку завданого його квартирі, витрати за проведення експертизи, та судові витрати у вигляді судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги повинні бути відшкодовані відповідачкою, оскільки залиття квартири сталося з її вини.

Крім того, позивач зазначає, що йому було завдано моральних страждань, які проявилися у тривалих душевних переживаннях, незручностях, які вимусили проживати у родичів, відсутністю ремонту в квартирі, пригніченістю, відчуттям невпевненості. Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 10000,00 грн.

З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначений позов підтримує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 направлялись ухвала про відкриття провадження ,позовна заява з додатками та судові повістки, які повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», також відповідачка повідомлялася про розгляд справи у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак у встановлений судом строк вона не подала заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов.

Представник третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» у судове засідання не з`явився, надавши до суду пояснення та заяву про розгляд справи без участі представника.

Зважаючи на викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності з частиною 5 статті 279 ЦПК України

Зважаючи на викладене суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншим співвласником даної квартири є його рідний брат, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право спільної часткової власності, видане Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 05.10.2012 року.

06.11.2019 року сталося залиття вищезазначеної квартири АДРЕСА_1 .

Згідно Акту про залиття від 08.11.2019 року, складеного у складі комісії ЖЕД №5 , а саме - головного інженера Грищенко М.П., майстра ОСОБА_4 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 та затвердженого начальником Скляренко Л.М. вбачається, що при обстеженні квартири НОМЕР_2 виявлено сліди залиття квартири, а саме -

Житлова кімната - сліди залиття на стелі, сліди залиття на стінах;

Кухня - сліди залиття на стелі;

Коридор - сліди залиття на стелі.

В акті зазначено, що причиною даного залиття є халатне відношення мешканців квартири НОМЕР_3 до сантехнічного обладнання.

Згідно зі Звітом про оцінку майна від 10.06.2020 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АЕЛЄКОН» розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням фізичного зносу становить 20 241 грн. За проведення звіту позивачем сплачено 2920,00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власницею даної квартири НОМЕР_3 є ОСОБА_2 , тобто відповідачка у справі.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно п.6 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992року № 572 власники житлових будинків зобов`язані: здійснювати своєчасне проведення їх ремонту; забезпечувати технічне обслуговування конструктивних елементів і технічного обладнання, санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкової території;виконувати умови договірних відносин з підприємствами по обслуговуванню житла.

Відповідно до п.18 Правил Власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

За правилами ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленим, що причиною залиття квартири позивача є порушення відповідачкою правил експлуатації сантехнічного обладнання.

Доказів на спростування обставин, що зазначені у акті про залиття від 08.11.2019 відповідачкою не надано, як і не надано доказів відсутності вини відповідачки у залитті квартири позивача та звільнення останньої від відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок залиття квартири, позивач звертався до ТОВ «АЕЛЄКОН». Згідно зі Звітом та висновком про оцінку майна від 10.06.2020 року, проведеного даним суб`єктом оціночної діяльності розмір матеріального збитку завданого квартирі НОМЕР_2 складає 20 241 грн., а вартість проведення оцінки розміру майнової шкоди в розмірі 2920 грн. підтверджується копією квитанції про оплату позивачем даних послуг.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що Звіт про оцінку майна від 10.06.2020, що складений ТОВ «АЕЛЄКОН» містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених питань.

Оцінивши вказаний вище Звіт у сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому приймає його до уваги в якості належного та допустимого доказу при визначенні розміру матеріальної шкоди.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача спричинену майнову шкоду внаслідок залиття у розмірі 20 241 грн. та витрати понесені по оплаті звіту про оцінку у розмірі 2 920 грн., що підтверджено Акту прийому-передачі наданих послуг від 22.04.2020 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 35 від 03.06.2020 року.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає, що внаслідок залиття квартири та пошкодження її майна, позивач зазнав моральних страждань.

А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача спричиненої майнової шкоди внаслідок залиття квартири у розмірі 20 241 грн., витрат понесених по оплаті звіту про оцінку у розмірі 2 920 грн., моральної шкоди у розмірі 2500 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З метою захисту порушеного права, позивач звертався за професійною правовою допомогою, та 06.07.2020 року уклав договір про надання правової допомоги адвокатом Сиченко М.О.

Відповідно до акту надання правової допомоги від 06.07.2020 року, додатку до акту про надання правової дороги розрахунку №1 та квитанції № 24 від 07.07.2020 року позивачем сплачено 2500 грн. витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з відповідачки стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись: ст.ст. 15, 16, 22, 23, 317, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.151 ЖК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування завданої внаслідок залиття квартири шкоди у розмірі 20 241,00 грн., витрати на проведення експертних дослідженьв розмірі 2920,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 2500 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати пов`язані з розглядом судової справи, а саме витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. та судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відрах овуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.О. Горбенко