Рішення № 101116720, 16.11.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2204/21

Номер провадження2/711/1684/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

за участю адвоката Шапавал О.В., Конопатського О.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернулась з позовом про зміну розміру і способу стягнення аліментів на дитину до ОСОБА_3 . У позовних вимогах просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 6675 грн., щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, допустити рішення у частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 6356 грн. Як підстави позову зазначає наступне.

30.06.2012р. сторони зареєстрували шлюб, мають неповнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, який проживає з матір"ю та перебуває на її утриманні. Крім цього позивач виховує самостійно свого сина від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 травня 2018 року у справі №712/1359/18 позов задоволено та стягнуто з громадянина Турецької Республіки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_2 , видана 02.03.2016р., громадянин Турецької Республіки, уродженця м.Гюзельбахе, Турецька Республіка, зареєстрований за адресою: Ізмір, м.Гюзельбахе, Турецька Республіка, ідентифікаційний номер Турецької Республіки НОМЕР_3 ) , зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП № НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

У даному рішенні суду суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан сторін, кожен з яких не обмежений у працездатності, відповідач отримує пенсію в розмірі 2950 турецьких лір, що еквівалетно 18 201,50 грн., інших неповнолітніх дітей не має, має на утриманні батьків, участь в утриманні яких за законом зобов`язані брати участь також брат та сестра відповідача, позивачка має на утриманні ще одну неповнолітню дитину та отримує відповідну соціальну допомогу, також не обмежена у працездатності, отже має можливість працювати та за рахунок заробітку брати участь в утриманні неповнолітнього сина, оскільки кожен з батьків в рівній мірі зобов`язаний брати участь в утриманні неповнолітньої дитини.

При цьому, підставами такого рішення було те, що відповідач ОСОБА_8 є пенсіонером та єдиним його офіційним доходом є пенсія в розмірі 2950 турецьких лір, що еквівалетно 18 201,50 грн., яка сплачується згідно законодавства Турецької Республіки, громадянином якої являється ОСОБА_9 . Також на утриманні у відповідача перебувають його батьки, які не отримують пенсію та до яких останній літає 1 раз на 30-40 днів, більшість часу проводить в Україні з дитиною ОСОБА_5 , Крім того, він оплачує комунальні платежі та фінансово утримує дружину і дитину.

За даним рішенням суду у справі № 712/1359/18 відкрито виконавче провадження і проводиться стягнення в примусовому порядку.

Протягом всього часу виконання рішення суду відповідач державному виконавцю надавав недостовірні відомості про свої доходи і свій сімейний стан.

По-перше: відповідач порушив вимоги державного виконавця і раз у квартал довідки про свої реальні доходи не надавав. Довідки про його доходи були не лігалізовані в Україні. Тим більше, що як виявилось, відповідач є власником ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БАШЕР-ДЖАМ" (Україна, 95000, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, ВУЛИЦЯ ЛЕКСІНА, будинок 42, код ЄДРПОУ 36071254) і веде реальну підприємницьку діяльність з 2016 року, у зв`язку з чим і отримував посвідку на проживання в Україні.

По-друге: батьки відповідача люди похилого віку ( 96 і86 років відповідно), на сьогодні взагалі не відомо чи живі його батьки. Довідки про свій сімейний стан відповідач не надавав.

Крім цього, зареєстрований 30 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис - №134 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2020 року у справі № 711/9533/19 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

З 2018 року відповідач позивача і дітей не забезпечує. Молодша дитина через постійне домашнє насилля відповідача став боятись батька.

Відповідач постійно здійснює авіа перельоти в Турцію, що вже свідчить про значно більший дохід, ніж він надає у державну виконавчу службу.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2018 року у справі №711/2202/18 було здійснено поділ спільного майна подружжя, визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ЕРБАЙ ОНДЕР, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_4 квартиру АДРЕСА_2 ; визнанння за ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_4 право власності на 1/2 частину вказаної квартири. А Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2020 року у справі № 711/9533/19 було здійснено поділ спільного майна подружжя, визнано об єктом права спільної сумісної власності подружжя ЕРБАЙ ОНДЕР, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_4 нежитлове приміщення (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) загальною площею 6 кв.м., (вбудовано-прибудоване приміщення 8-гоповерху багатоповерхового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями) літ.А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_4 право власності на 14 частину нежитлового приміщення (реєстраційний номер 1106673671101) загальною площею 6 кв.м., (вбудовано-прибудоване приміщення 8-го поверху багатоповерхового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями) літ. А- 12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Після поділу майна, позивач із дітьми зареєстрована і проживає разом із колишнім чоловіком в даній квартирі.

Відповідач створює нестерпні умови проживання, примушуючи позивача до продажу її єдиного майна.

Наразі, через карантин позивач має нестабільний заробіток, а відповідач, вчиняючи економічне насилля, зменшив сплату аліментів на дитину з 3500 грн. на місяць до 900 грн. на місяць.

Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місцем проживання фізичної особи до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, або опікунів.

Дитина постійно проживає з позивачем за її адресою проживання, про що свідчить довідка про місце реєстрації дитини.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що відповідач протягом тривалого часу не надавав належних коштів на потреби дитини, у позивача є підстави вважати, що відповідач і в подальшому в добровільному порядку буде ухилятись від матеріального утримання дитини у належному розмірі, тобто сплати аліментів у розмірі що має забезпечувати потреби дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Таким чином, на законодавчому рівні закріплено розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути гарантованого державою розміру.

У відповідності до ст. ст. 21, 22 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, включаючи достатнє харчування, одяг і житло. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст.ст. 51, 52 Конституції України Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Отже, відповідач зобов`язаний утримувати дитину, незалежно від того проживає з ним дитина чи ні, і незалежно від його бажання на таке утримання.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі: зміни матеріального або сімейного стану;погіршення або поліпшення здоров`я когось із них; інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 СК України, пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13С

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006 N З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.З Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. При ухиленні від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини.

Згідно ст. З Конвенції про права дитини ратифікованою Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991 (далі-Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки, зокрема, не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ст. 181 цього Кодексу способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини. її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Як зазначено у п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» що Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її Фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення: не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі: не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені Фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.І ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п.1 ч.іст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

З наведених норм чинного законодавства України про особисті немайнові і майнові права та обов`язки батьків і дітей, випливає наступне.

Відповідач зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття шляхом сплати аліментів на її утримання у розмірі, визначеному судом, нести додаткові витрати на утримання дитини, у зв`язку з її хворобою, її розвитком, тощо.

Відповідач жодної участі у додаткових витратах на дитину, які несу позивач, не бере.

Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України),

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації (п. 2 ст. 184 Сімейного кодексу). Індексація проводиться згідно із Законом «Про індексацію грошових доходів населення».

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням сулу або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального їбо сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.З ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналіз наведених положень Сімейного кодексу України дає підстави для висновку про те, що саме за вибором одержувача аліментів визначається спосіб їх стягнення (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) і саме за позовом одержувача аліментів спосіб стягнення аліментів може бути змінено.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України; не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов`язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Згідно з ч.З ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Оскільки відповідач офіційно не отримує заробітну плату в Україні, має мінливий дохід, а наскільки відомо позивачу, що більша частина його доходів є неофіційною в Україні, то, відповідно, визначення розміру аліментів в частці заробітку відповідача не відповідає інтересам дитини, оскільки в такому випадку на дитину підлягатиме виплаті мінімальна сума аліментів - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За цих обставин, виходячи із реальних умов життя в Україні, дійсного рівня цін, вважаю, що необхідним та достатнім розміром аліментів будуть аліменти у твердій грошові сумі - 6675,00 грн.

Розрахунок розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

Стаття витрат Кількість одиниць на рік Вартість за одиницю Вартість, всього

Витрати на одяг на один рік (ціни з сайту інтернет магазину «Розетка»)

Куртка демісезонна (осінь, весна) 2 1300 2600

Шарф, шапка та рукавиці (комплект) 1 850 850

Куртка пуховик зимова 1 3800 3800

Взуття зимове шкіряне 1 2900 2900

Кросівки 2 1200 2400

Болонки 1 700 700

Штани 3 900 2700

Светер 3 850 2550

Кофта 4 490 1960

Футболка 8 400 3200

Кальсони дитячі 3 200 600

Гольф 2 600 1200

джинси 3 950 2850

спортивний костюм 1 1700 1700

Майки 5 240 1200

Труси 6 85 510

Носки 20 40 800

Сорочки для хлопчика 6 500 3000

Краватка 2 120 240

Форма для заняття трудовим навчанням 1 470 470

Шкільна форма (костюм класичний) 1 4250 42'50

Постільний комплект 3 800 2400

Рушник 2 400 800

Піжами 2 400 800

Тапки домашні 2 300 600

Інші витрати

Група продовженого дня (школа) 9 місяців 250 2250

Канцелярія 12 місяців 3800

Рюкзак 1 1450 1450

Досуг дитини (театр, зоопарк, екскурсії, кіно, виставкові центри)12 місяців 850 10200

Миючі, гігієнічні засоби, порошок 12 місяців 600 7200

Іграшки, Ігри (в тому числі: настільні, розвиваючі, логічні) різне 500 5500

Позашкільні гуртки і освіта (басейн, гурток) 12 місяців 780 9360

Ліки (проти хронічного риніту, алергії, простудних хвороб, тощо) 12 місяців 600 7200

Харчування для учнів навчальних закладів у, професійних училищах соціальної реабілітації, професійно-технічних навчальних закладах, затверджених Додатком №4 до постанови КМУ від 22Л 1.2004 за №1591 із змінами, та згідно норм харчування в оздоровчих закладах для учнів (вихованців) навчальних закладів, затверджених Додатком №6 до постанови КМУ від 22.11.2004 за № 1591 із змінами,) 12 місяців 5680 68160

Всього витрат: 160200,00 грн.

Оскільки обов`язок по утриманню дитини батьки несуть у рівній мірі, а відповідач не має виключних обставин, які надають йому додаткові гарантії порівняно з позивачкою в питанні утримання дитини, витрати на одного з батьків на утримання дитини становитимуть 80100,00 грн. на рік (160200,00 грн. : 2), або 6675,00 грн. на один місяць 80100,00 : 12).

Таким чином розмір щомісячного аліментного платежу становитиме 6675,00 грн. на один місяць без урахування індексації платежу.

Нормами ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, залученням експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 10.12.2018 р. № 2/18 (далі - Договір), за яким за правову допомогу при розгляді справи адвокат Шаповал О.В. (далі - адвокат) має отримати гонорар згідно тарифів і розцінок, вказаних у Додатку 1 Договору.

Правовою підставою для покладення витрат на послуги адвоката на Відповідача, у разі задоволення позовних вимог є ст. 141 ЦГІК Україна, в якому зазначено: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137,141 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Детальний опис робіт, наданих послуг та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги

З приводу вираховування заявленого розміру витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Законодавчою базою, якою слід керуватися при вираховуванні розміру витрат на правову допомогу є: Закон України «Про адвокатуру»; Постанова Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» №590 від 27 квітня 2006 р. № 590 зі змінами (далі - «Постанова»); Правила адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року«09»червня 2017 року (далі - «Правила»); Стандартами якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 1554/31422 22 грудня 2017 р.

Так, Постановою встановлено, що граничний розмір компенсації витрат у цивільних справах, пов`язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, має не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

У свою чергу, при наданні правової допомоги за Договором, адвокатом витрачено і заплановано витратити 11 годин на надання правничої допомоги позивачу.

За попередньою домовленістю адвоката з Позивачем, година роботи адвоката оплачується у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного року, тобто 908 грн.;

Зазначимо, що оплата однієї години роботи у розмірі 908 грн./годину не суперечить Постанові, адже мінімальна заробітна плата становила 6000 грн., а отже, у відповідності до Постанови, граничний розмір компенсації витрат у цивільних справах, пов`язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, має не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Тобто, максимальний розмір оплати за одну годину роботи станом на момент укладення Договору становив: 6000 грн. х 0,4 = 2400,00 грн.

Таким чином, норми законодавства при визначенні розміру однієї години роботи при наданні правової допомоги були дотримані.

З метою демонстрації витраченого часу, який брався до уваги при розрахунку гонорару за Договором, навели наступні розрахунки:

1. Попереднє опрацювання матеріалів (ознайомлення з матеріалами справи) опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх і узгодження правової позиції з клієнтом- 1 година - 908,00 грн.

2. Складання проекту позовної заяви про зміну розміру аліментів на дитину (за підписом клієнта) Підготовка простих процесуальних документів по справі (підготовка проекту клопотання за підписом клієнта, підготовка проекту заяви про відшкодування судових витрат (в тому числі, і вивчення судової практики з порушених питань), клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, отримання доказів у справі) 4 години*908,00= 3632,00 грн.

3. Судове представництво (представництво інтересів клієнта (позивача) у судовій справі №711/ 0----/21) 2 години*908,00=1816 грн.

4. ВСЬОГО: 7 годин*908,00=6356,00

Отже, оплата витрат на правову допомогу складає: 7 годин х 908 грн. = 6356 грн.

Вказане є підставою для ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6356 грн.

Докази витрат позивача на правничу допомогу будуть надані у судове засідання.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦІЖ України визначено, що судовий збір покладається на сторони іропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) при задоволенні позову - на відповідача; 2) при відмові в позові - на позивача; 3) при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. З ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, орієнтовно позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом у даній справі судові витрати в сумі 6356,00 грн.

Згідно вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. З, 41, 51, 55 Конституції України, та І відповідно до ст.ст. ч.4 ст.19, ч.2 ст.104, ч.З ст.56, ч.З ст.105, ч.І ст.110, ст.112, ст.161, ст.180, ч.З ст.181, ст.182, ч.І ст.183, ст.184, ст.191, ч.З ст.195 Сімейного кодексу України, ст.243 ч.2 ст. 166 СК України ч.І та ч.4ст.249 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р., Конвенції про права дитини ратифікованою Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991, от.72 ЦК України, ст.67 ЦК України, п. 2 стаггі 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , , Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 р. №254-VIII, п. 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII, ст. 2, 3, 5, 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, стаття 192 СК України, пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 27, ч. 1 ст. 28, ст.ст. 133, 134,137, 138, 141, 184,187,259,263, 264,265, 272 ЦПК України, п. З ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина Турецької Республіки, уродженця м.Гюзельбахе, Турецька Республіка, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РН0КІІ1І № НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ), на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6675,00 грн щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з дати пред`явлення даного позову до досягнення дитиною повноліття, допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина Турецької Республіки, уродженця м.Гюзельбахе, Турецька Республіка, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП № НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ) судові витрати, пов язані із отриманням правової допомоги із розглядом даної справи в суммі 6356 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник адвокат Шаповал О.В. наполягали на задоволенні позову у повному обсязі. Додатково суду повідомили, що відповідач не в повній мірі виконує рішення суду, аліменти сплачує не у розмірі визначеному судом. Зауважили, що дохід відповідача змінився, збільшився розмір пенсії, на даний час не відомо чи є у нього утриманці. Вважають, що відповідач приховує реальні статки. Здійснений розрахунок державним виконавцем вважають не вірним, в судовому порядку щодо вказаного оскарження не було. Такий розмір аліментів у сумі 6675 грн. вважають достатнім для задоволення потреб дитини, а саме сплату за відвідування басейну, придбання одягу тощо.

Позивач ОСОБА_1 додатково повідомила, що не працює, оскільки їй потрібно доглядати за дитиною ОСОБА_11 , забирати його зі школи. Не заперечувала факту оплати відповідачем ОСОБА_12 комунальних послуг за квартиру, як за свою частку так і за частку позивача.

Представник відповідача адвокат Конопатський О.О. заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зауважив, що таке рішення не може виконуватись з дати його пред`явлення. Звернув увагу на те, що позивачем не доведено збільшення розміру доходів відповідача. Повідомив, що в провадженні суду перебуває цивільна справа до відповідача щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Додав, що відповідач повністю сплачує комунальні послуги за квартиру, де мешкає він, позивач та їх спільна дитина.

Заслухавши пояснення представника відповідача, думку позивача та її представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, сторони по даній справі мають спільну дитину, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво Серії НОМЕР_7 від 12.02.2015)

Сторони на час розгляду даної справи у шлюбі не перебувають, дане не оскаржується учасниками процесу та не потребує доказування у силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2018 (справа 712/1359/18) стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частин від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2018 та до досягнення дитиною повноліття. У даному рішенні зазначено серед іншого наступне «Відповідач та його представник ОСОБА_13 в запереченнях на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги частково визнали, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_8 є пенсіонером та єдиним його офіційним доходом є пенсія в розмірі 2950 турецьких лір, що еквівалетно 18 201,50 грн….» та « відповідач отримує пенсію в розмірі 2950 турецьких лір, що еквівалетно 18 201,50 грн…»

Відповідно до постановив від 27.08.2018 старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчого листа № 712/1359/18 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів. Документ набрав законної сили (чинності) 07.06.2018.

Згідно з наданої копії довідки- розрахунку від 02.11.2020 заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.11.2020 складає 847,31 грн.

Дослідженою копією виконавчого провадження № 57079551 з примусового виконання виконавчого листа № 7121359/18 встановлено, що ОСОБА_12 на користь ОСОБА_1 за період часу з вересня 2018 по 26.10.2021 перераховував кошти з зазначенням призначення аліменти та борг щодо стягнення на користь ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями, які містяться у матеріалах виконавчого провадження, а саме відомостями Управління служби соціального страхування області Ізмір щомісячна пенсійна виплата складає 2985, 77 турецьких лір, додаткова оплата 218, 03 турецьких лір, остання щомісячна виплата ОСОБА_14 за квітень 2018 року є 9388,25 турецьких лір.

Згідно з відомостями Управління служби соціального страхування області Ізмір від 12.03.2019 виплати ОСОБА_15 в місяць становлень 3550,06 турецьких лір, додаткова оплата 242,00 турецьких лір, за січень 2019 отримано 10,156,60

Згідно з відомостями Управління служби соціального страхування області Ізмір від 08.02.2021 виплати ОСОБА_15 в місяць становлень 4506, 55 турецьких лір, додаткова оплата 280, 26 турецьких лір, за січень 2021 отримано 13305,93.

Відповідно до довідки- розрахунку від 26.10.2021 № 53901 боржник ОСОБА_12 зобов`язаний сплачувати аліменти починаючи з 08.02.2018. Борг щодо сплати аліментів станом на 25.10.201 становить 2159, 70 грн.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

За положеннями ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Як передбачено статтею 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів мати дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 № 6-143цс13.

Також, відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зважаючи на положення абзацу 2 ч.3 ст.181 СК України право стягувача аліментів щодо вибору способу стягнення аліментів - є безумовним, а тому позов підлягає до задоволення. Крім того, слід зазначити, що суд не наділений правом відмовляти стягувачу у зміні способу стягнення аліментів.

При цьому, враховуючи позицію відповідача, суд звертає увагу на те, що в разі можливості у платника аліментів сплачувати їх у більшому, ніж визначено судовим рішенням розмірі, він вправі надавати кошти у більшому розмірі, або надавати добровільну допомогу в натуральній формі (одяг, харчування, оплата гуртків, секцій тощо). Заперечення представника відповідача, що викладені ним у поясненнях під час розгляду справи не є такими, щоб давали суду підстави для відмови у позові.

Так, з матеріалів справи вбачається, що розмір доходу ОСОБА_2 збільшився з часу винесення рішення Соснівського районного суду ві 07.05.2018 з 2950 турецьких лір до 4506, 55 турецьких лір, відповідно до інформації від 08.02.2021.

Відповідач ОСОБА_16 є працездатною особо, отримує дохід, має можливість сплачувати аліменти, однак не в такому розмірі, як просить позивач. Позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.

При визначенні розміру аліментів слід врахувати факт перебування сина на утриманні позивача; вік дитини; вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, здоров`я дитини, так і необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб сторін, стан здоров`я сторін.

Згідно ЗУ "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років складає 2510 грн.

Таким чином, законодавцем визначено, що прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Разом з тим, вказана величина є виключно мінімальним розміром забезпечення дитини, що передбачає збереження здоров`я та забезпечення їх розвитку на мінімальному рівні. Достатність вказаного забезпечення є оцінюваним поняттям, однак в будь якому випадку є вищою за встановлену мінімальність.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Визначаючись щодо розміру аліментів суд враховує взаємний обов`язок батьків по утриманню дитини.

Позивач ОСОБА_1 є молодою особою, працездатною, однак, на час розгляду справи не має офіційного місця роботи, інше працевлаштування заперечує.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач не забезпечує позивача та дітей, то вони не заслуговують на увагу, оскільки позивач є працездатною особою, рішення щодо стягнення аліментів на утриманні ОСОБА_3 відсутнє, як і не встановлено обов`язку утримувати ОСОБА_12 сина ОСОБА_1 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Суд також не знайшов підтверджень тверджень позивача щодо зменшення сплати аліментів з 3500 грн до 900 грн. Так, дослідженими матеріалами копії виконавчого провадження, встановлено, що відповідач одноразово здійснив виплату алементів у сумі 900 грн. за березень 2021 року.

Судом частково беруться до уваги посилання позивача у позовній заяві щодо розрахунку розміру аліментів в твердій грошовій сумі, виходячи з наведеної таблиці витрат на одяг на один рік, інших витрат (як то група подовженого дгя, досуг дитини, позашкільні гуртки тощо), ліки та харчування, оскільки дані взяті з інтернет мережі, є загальними, не персоніфікованими та не можуть у повній мірі сприйматись як ймовірні та передбачувані витрати на малолітнього ОСОБА_11 , 2015 року народження.

Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні малолітнього ОСОБА_17 , 2015 року народження, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання вказаної малолітньої дитини необхідно стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі по 4000 гривень, щомісячно, починаючи з починаючи з дати набрання законної сили судового рішення і до досягнення дитиною повноліття.

Виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати.

Аліменти у визначеному судом розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, встановивши природу спірних правовідносин, надавши аналіз наявним у справі доказам, керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме змінити спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2018 (справа 712/1359/18) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з аліментів у розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та встановити стягнення аліментів у розмірі твердої горошової суми - 4000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання законної сили судового рішення.

Зміна способу стягнення аліментів зазначеним шляхом буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з вимогами частин 1 та 3 (пункт 1) статті133 та частин 1, 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Однак, позивачем не надано суду доказів того, що нею були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6356 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6356 грн.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Окрім цього, позивачка при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 908,00грн.

Позов в частині строку стягнення, а саме з моменту подання позову та допущення рішення суду в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання, не підлягає до задоволення, оскільки, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз`яснень, даних у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст.ст. 180-181,183,184,192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 206, 258,259,263-265,268,279ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2018 (справа 712/1359/18) а саме, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з аліментів у розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та встановити стягнення аліментів у розмірі твердої горошової суми - 4000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання законної сили судового рішення.

Стягнути з ОСОБА_8 судовий збір в дохід держави в сумі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст буде виготовлений протягом 5 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 .

Головуючий: Н. М. Кондрацька