Постанова № 101114230, 16.11.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/980/21

Номер провадження: 3/156/545/21

Рядок статзвіту 143

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши у писутності особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, матеріали справи, що надійшли з ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , не одруженого, стажиста на Заводі Промлит,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, виніс постанову про наступне:

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

09.11.2021 року о 15:40 год. на автодорозі Т-03-02 між с. Переславичі - с. Павлівка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF85.410 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем VOLVO та залишив, на порушення встановлених правил, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.10а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у протоколі. Щиро розкаявся та просив суворо не карати; пояснив, що з`їхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, щоб наздогнати водія автомобіля VOLVO, який після такої не зупинився.

ІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до положень ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

У диспозиції статті 122-4 КУпАП зазначено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою адміністратвину відповідальність.

ІІІ. Висновки суду

Протокол серії ДПР18 № 230385 від 09.11.2021 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 № 230385 від 09.11.2021 року;

-електронним рапортом № 1950 від 09.11.2021 року;

-письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 ;

-

-фото доказом з місця події від 09.11.2021 року;

-схемою дмісця ДТП від 09.11.2021 року.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази, суддя дійшов до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан (стажист), приймаючи до уваги наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

V. Вирішення питання щодо судових витрат.

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, то суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Керуючись ст. 122-4 КУпАП, ст.ст. 33-35, 40-1, 122-4, 124, 283,284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Суддя І. Є. Малюшевська