Ухвала суду № 101113974, 16.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2021 року справа № 580/7560/21

м. Черкаси

Черкаським окружним адміністративним судом у складі судді Трофімової Л.В. розглянуто матеріали у справі № 580/7560/21

за позовом Паланської сільської ради (вул. Грушевського, 11, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26261301)

до Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26535796)

про визнання протиправним та скасування рішення від 19.08.2021 №10-20/8, прийнято ухвалу, прийнято ухвалу.

27.09.2021 вх.37012/21 Паланська сільська рада, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради, просить:

- скасувати рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання №10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом»

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 позовну заяву у справі 580/7560/21 залишено без руху.

12.11.2021 вх. 44546/21 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла нова редакція адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не обрано відповідний спосіб захисту порушеного права, проте сформовано вимогу про скасування рішення колегіального суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Позивачу варто уточнити позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити яку норму порушено саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої дії чи бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедур підготовки, обговорення і ухвалення проєкта рішення, бездіяльності відповідача, зокрема, у чому саме полягає така бездіяльність, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб`єктом публічної адміністрації.

Зміст вимог позовної заяви необхідно сформувати відповідно до п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Позивачем не обгрунтовано зміст і характер порушеного права саме Уманською міською радою під час процедури розгляду і затвердження плану.

Відповідно до ч.4. ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази — позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Застосування вимог законодавства є обов`язковим під час прийняття всіх регуляторних актів, крім окремих випадків, встановлених статтею 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Порушення принципу передбачуваності під час підготовки рішень регуляторними органами є підставою для скасування рішень вже після їх прийняття (постанова Верховного суду від 27.11.2018 у справі №826/2507/18). Регуляторний акт може бути прийнятий регуляторним органом виключно у випадку, якщо чинні закони України прямо уповноважують цей орган на врегулювання відповідного питання. Відповідність проекту регуляторного акта доводиться його розробникам в аналізі регуляторного впливу до цього проекту, а також під час виконання усіх процедур, встановлених Законом.

В обґрунтуванні позову йдеться про недотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про регулювання містобудівної документації», проте не йдеться про зміст і характер порушеного права позивача і не окреслено дотримання процедури підготовки і прийняття спірного акта з урахуванням критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.

Верховний Суд у справі № 367/6388/16-а (ЄДРСР 88027671) за позовом прокурора – заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, що стосуються розробки детального плану території зазначив: Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту. Частиною 1 ст. 174 ЗК України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається ВРУ за поданням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Матеріали позову не містять доказів на підтвердження порушеного права позивача саме обраним відповідачем, тому не усунуто недоліки ухвали від 29.09.2021 щодо змісту і характеру порушеного права позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить, зокрема, затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад не здійснюють державний архітектурно-будівельний нагляд, а є лише його об`єктами, повноваженнями щодо здійснення нагляду наділено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її структурні підрозділи (ДАБІ ліквідується, створюється ДІМ (контроль-нагляд), Держсервісбуд (дозвільні процедури), Державне агентство з технічного регулювання).

З урахуванням зазначених судом обставин, з метою дотримання права позивача на обрання способу захисту порушеного права та визначення належного відповідача/відповідачів необхідно продовжити строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 139, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом Паланської сільської ради до Уманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 19.08.2021 №10-20/8 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що залишений без руху.

Недоліки можуть бути усунені шляхом позовної заяви із уточненими позовними вимогами та підтвердженням обставин доказами з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; визначенням належного відповідача/відповідачів.

Повідомити про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА