Ухвала суду № 101113726, 16.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 679/330/21

УХВАЛА

16 листопада 2021 рокум. ХмельницькийСуддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 Національна академія внутрішніх справ звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09.04.2021 у справі №679/330/21 вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 83773,16 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 4 704,84 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 4 076,20 грн. та судові витрати у розмірі 2 270 грн., а всього 94824 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 20 копійок.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.06.2021 у справі №679/330/21 Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року скасоване та ухвалене нове судове рішення.

Постановлено провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, - закрити.

Роз`яснено Національній академії внутрішніх справ, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції Хмельницького окружного адміністративного суду, а також наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання вказаної постанови звернутися до Хмельницького апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05.07.2021 заяву Національної академії внутрішніх справ про передачу справи за встановленою юрисдикцією - задоволено.

Передано вказану справу до Хмельницького окружного адміністративного суду як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1-2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Крім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У позовній заяві, з якою позивач первинно звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області, вказується про те, що 07.06.2019 на адресу НАВС надійшла інформація від ГУНП в Хмельницькій області про те, що наказом ГУНП в Хмельницькій області від 27.05.2019 №152 о/с ОСОБА_1 звільнено із служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту.

При цьому, з позовною заявою до суду позивач звернувся лише 10.03.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду (пропущено понад один рік).

Також у позовній заяві є посилання на те, що відповідачу надсилалась претензія про добровільне відшкодування коштів до 31.05.2020.

Однак, навіть із врахуванням цієї обставини строк звернення до суду пропущений позивачем майже на 10 місяців.

Суд звертає увагу на те, що висновок щодо предметної юрисдикції даної категорії справ зроблено ще у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16. Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо предметної юрисдикції даної категорії справ також викладено 13.03.2019 в постанові по справі №723/18/17, про що позивачу не могло бути не відомо.

Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску звернення до суду позивач не вказав і не надав суду доказів цього.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:

1. подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;

2. надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський