Ухвала суду № 101113579, 16.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

16 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/7189/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивачки в особі адвоката Оніщенко Віталії Іванівни про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення,

встановив:

16 листопада 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в особі адвоката Оніщенко Віталії Іванівни ( далі - представниця позивачки) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області ( далі - відповідач, ГУ Держпраці у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2021 № 3200/21/22/РРО/3359908785/ДПС/ТД-ФС.

Одночасно з позовом представницею позивачки подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2021 № 3200/21/22/РРО/3359908785/ДПС/ТД-ФС.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2021 заява про забезпечення позову передана судді Дубровній В.А.

Питання порядку розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України, зокрема, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. ( частини 1-3 цієї статті КАС України).

Перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову на відповідність вимогам ст.167, 154 КАС України, суд вважає за можливим розглянути її без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, необхідність вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову представниця позивачки обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, а тому не сплата штрафу протягом місяця в добровільному порядку підлягає стягненню органами виконавчої служби. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи і набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову з урахуванням норм процесуального права та вказаних доводів та аргументів представниці позивачки, суд вказує наступне.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі постанова ГУ Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2021 № 3200/21/22/РРО/3359908785/ДПС/ТД-ФС, якою на позивачку накладено штраф у розмірі 60 000,00 грн.

Поряд з тим, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, при цьому, факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

При цьому, вимога представниці позивачки вжити обраних нею заходів забезпечення позову обумовлена примусовим виконанням оскаржуваної постанови, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Проте, суду не надано доказів звернення відповідачем оскаржуваної постанови до примусового виконання або доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на стягнення коштів за оскаржуваною постановою, а відтак представницею позивачки не доведено обставин стосовно того що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Крім того, наслідки від незабезпечення позову у даній справі жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачкою порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки в разі задоволення судом позову та стягнення суми штрафу позивачка не позбавлена права звернутись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі №200/3887/19-а; адміністративне провадження №К/9901/16072/19.

Також, представницею позивачки не надано суду доказів, які б свідчили про явну протиправність постанови відповідача. При цьому, встановлення протиправності чи обґрунтованості оскаржуваного рішення відповідача, що є предметом позову, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.

З урахуванням викладеного суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки потрібно буде докласти значних зусиль, що є підставою для відмови у задоволені вимоги про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви представниці позивачки в собі адвоката Оніщенко Віталії Іванівни про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Суддя В.А. Дубровна