Рішення № 101113404, 16.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 листопада 2021 р. справа № 520/18545/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" (проспект Московський, буд. 144, кім. 203-2, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 14300875) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №290680 від 13.07.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову вказано, що про час і місце розгляду справи про порушення позивач не був повідомлений належним чином. Зважаючи на те, що об`єкт перевірки (яка була 16.06.2021) здійснював перевезення подільного вантажу, тому відповідно до абзацу 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух такого транспортного засобу з перевишенням вагових нормативів заборонено, що не потребувало отримання дозволу, який давав би право на рух автомобільними дорогами України, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Як наслідок, на думку позивача, постанова, що оскаржується, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена в порушення норм чинного законодавства України (п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).

Відповідач надав відзив на позов, в якому вказав, що за результатами габаритно-вагового контролю, згідно талону зважування на вагах №20ВА-Д-2-1 WWS-09-ЗAB НОМ 2053 транспортного засобу МАN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки МARCERON, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, що: загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 43,470 т. при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу, загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом-цистерною та вантажем становила 43,470 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,57 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,24 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа-цистерни становить - 24,66 т при нормі 22 т.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті №286250 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2021.

Позивач, не зважаючи на заборону, встановлену абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, здійснював перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, для перевезення якого у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен бути наявний відповідний дозвіл, адже ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, без розмежування вантажу за специфікою: подільний чи неподільний.

Також у відзиві вказано, що відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування Позивача про час та місце розгляду справи, а тому відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на території Харківської області у період 14.06.2021 - 20.06.2021 та направлення на рейдову перевірку від 14.06.2021 №012089 співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 16.06.2021 проводилась рейдова перевірка на 471 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський».

У ході перевірки зупинений транспортний засіб марки MAN, модель TGX 18.480, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки MERCERON, модель M-343RD, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Водій вищевказаного транспортного засобу відмовився пред`явити посвідчення водія та надав свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (тягача та напівпричепа); товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (дизильне паливо ДП-Л-Євро5-ВО) №248096/1 від 15.06.2021, договір оренди транспортного засобу від 01.12.2020 .

Автомобільним перевізником у межах цього спору є ТОВ «УКРІНФОРМТРЕЙД», яке надавало послуги з перевезення вантажу (дизельне паливо) з м. Кременчук, Полтавської області до смт. Черкаське, Краматорського району, Донецької області.

За результатами габаритно-вагового контролю відповідно до талону зважування № 710 від 16.06.2021 на вагах №20ВА-Д-2-1 WWS-09-ЗAB НОМ 2053 транспортного засобу МАN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки МARCERON, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 43,470 т. при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу; загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом-цистерною та вантажем становила 43,470 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,57 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,24 т при нормі 11 т; - навантаження на строєну вісь напівпричепа-цистерни становить - 24,66 т при нормі 22 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0023430 від 16.06.2021 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023430 від 16.06.2021.

Водій з актом №286060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.06.2021. був ознайомлений, однак від підпису та дачі пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис у акті.

Повідомленням №52033/28.2/24-21 від 05.07.2021, направленим поштою 06.07.2021 рекомендованим повідомленням №6102254815682, позивача викликано для розгляду справи на 13.07.2021 з 9.00 до 12.00.

Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №290680 від 13.07.2020 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека). Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. З Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).

На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, як вже встановлено судом, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0023430 від 16.06.2021.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30).

Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті №286250 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2021.

У ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів наявності такого дозволу, а також доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, а лише здійснює власне трактування норм Правил дорожнього руху, який є підзаконним актом, та при цьому ігнорує вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Натомість, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, без розмежування вантажу за специфікою: подільний чи неподільний.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16.

Щодо аргументів позивача про розгляд справи без його участі та неповідомлення про розгляд справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленням №52033/28.2/24-21 від 05.07.2021, направленим поштою 06.07.2021 рекомендованим повідомленням №6102254815682, позивача викликано доля розгляду справи на 13.07.2021 з 9.00 до 12.00.

Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, наданого відповідачем, вищевказане повідомлення про розгляд справи відправлено позивачу 06.07.2021, відправлення №6102254815682 07.07.2021 знаходилось у точці видачі та 07.07.2021 не вручене під час доставки.

Позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення чи прибуття для розгляду справи, у той час як відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.

Відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03,2018 по справі № 820/4810/17, в пункті 31 якої зазначено, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у частині визначення розміру застосованої нею санкції, суд зазначає, що Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 внесено ряд змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами: абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки MERCERON, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно талону зважування від 16.06.2021 №710 на вагах №20ВА-Д-2-1 WWS-09 заводський номер 2053 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом-цистерною та вантажем становила 43,470 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,57 т при нормі 1 1 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,24 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа-цистерни становить - 24,66 т при нормі 22 т.

У акті №286250 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2021 зафіксовано відсоткове співвідношення перевищення параметрів від нормативу, зокрема, по загальній масі перевищення становило 12,09%, що знаходиться в діапазоні від 10 до 20 відсотків.

Тобто, відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт - абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку спірним прововідносинам, суд також враховує додаткові аргументи відповідача щодо обладнання габаритно-вагового комплексу та врахування типу вантажу.

Так, відповідно до п.п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно- вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 471 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 16.06.2021 використовувались ваги автомобільні для зважування в русі 20ВА-Д-2-1WWS-0,9 зав. Номер 2053. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № UA.TR.113-0076/17F-20 від 17.09.2020, яке чинне до 16.09.2021, ваги пройшли періодичну повірку у відповідності до приписів Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядку № 879.

Щодо врахування типу вантажу, відповідачем вказано, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, у п. 2.5 визначають, що за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають штучними, сипучими, навалочними і наливними.

Пунктом 6.6. Правил № 363 вказано, що масу насипних і навалочних вантажів, а також харчових наливних вантажів, які перевозять в автомобілях- цистернах, визначають, головним чином, автомобільними вагами. У спірному випадку перевозився наливний нехарчовий вантаж, разом з тим, наливні небезпечні вантажі зважуються ідентичним способом і перевозяться в автомобілях-цистернах, що вбачається з Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом МВС України № 822 від 26.07.2004р. (далі - Правила № 822).

З матеріалів перевірки судом встановлено, що перевізник здійснював перевезення рідкого вантажу автомобілем-автоцистерною, однак, як стверджує відповідач, невірно розподілив навантаження на осі транспортного засобу та напівпричепа, що призвело до перевищення максимальних вагових параметрів осьових навантажень.

Так, відповідно до п. 4.5.5. Правил № 822, якщо корпуси цистерн, призначених для перевезення рідин, не поділені за допомогою перегородок чи хвилезаспокоювачів на відсіки максимальною місткістю 7500 л, вони мають наповнюватись або понад 80% або менше ніж 20% їх ємності.

Тобто, корпуси автомобілів-автоцистерн або облаштовані перегородками чи хвилезаспокоювачами, або заповнюються спеціальним способом, що дає можливість для визначення маси вантажу, що перевозиться, зокрема й на спеціалізованих вагах, призначених для зважування транспортних засобів, в незалежності від типу вантажу.

За такого правового регулювання та з врахуванням наданих до суду доказів суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" (проспект Московський, буд. 144, кім. 203-2, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 14300875) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 листопада 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов