Рішення № 101113351, 15.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

15 листопада 2021 р. справа № 520/19971/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку ст. 287 КАС України за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови , -

встановив:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - заявник, боржник) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 25.08.2021 по виконавчому провадженню №59543453 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду в повному обсязі.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець під час прийняття спірної постанови не виявив факт виконання Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019р. по справі № 2040/6878/18.

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову заперечує в повному обсязі. Вважає, що оскаржувану постанову правомірно винесено відповідно до вимог ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Справу просив розглянути без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за наявними у справі матеріалами.

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З комп`ютерної програми суду "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019р. по справі № 2040/6878/18 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Індустріального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова № 53 від 27.02.2018 про відмову у перерахунку призначеної пенсії за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991, відповідно до поданої заяви від 23.02.2018 року на підставі довідки прокуратури Харківської області за супровідним листом від 23.02.2018 року № 19-695вих18 від 16.02.2018 року. Зобов`язано Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести з 01.10.2017 року перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі додатково податних документів : довідки прокуратури Харківської області за супровідним листом від 23.02.2018 року № 19-695вих18 від 16.02.2018 року, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Вказаний судовий акт набрав законної сили 16.04.2019 р. і тому 07.05.2019р. за ним було видано відповідний виконавчий лист.

За вказаним виконавчим листом 16.07.2019 року відкрито виконавче провадження №59543453.

22.08.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шедріною Валерією Романівною (далі за текстом - державний виконавець) винесено постанову про накладання штрафу в межах виконавчого провадження ВП №59543453 в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду в повному обсязі та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

В подальшому, за заявою боржника та державного виконавця ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019р. по справі № 2040/6878/18 замінено сторону виконавчого провадження 59543453, відкритого за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 2040/6878/18, а саме (боржника) – Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

11.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження а саме, боржника – Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

16.06.2021 року та 01.07.2021 року на адресу боржника державним виконавцем направлялись вимоги про виконання рішення суду по справі № 2040/6878/18

За твердженням відповідача станом на 25.08.2021 року до відділу примусового виконання рішень жодної відповіді від боржника про виконання або невиконання виконавчого документа не надходило.

25.08.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладання штрафу в межах виконавчого провадження ВП №59543453 в сумі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду в повному обсязі та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Не погодившись із відповідністю закону застосованого штрафу в розмірі 10200,00 грн., заявник ініціював даний спір.

До відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Вирішуючи даний спір, суд зважає на специфіку реалізації владних управлінських функцій органами системи Пенсійного фонду України, котра полягає у тому, що рішення про призначення пенсії (індивідуальний акт, де викладається правова підстава для отримання громадянином коштів від ПФУ та одночасно обчислюється грошовий показник розміру пенсії) видається територіальним органом Пенсійного фонду України, а асигнування видатків (тобто виділення фінансових ресурсів для проведення платежів) проводиться Пенсійним фондом України у якості розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

З огляду на викладене, територіальний орган ПФУ не набуває речового права (права власності) на кошти, одержані від Пенсійного фонду України за цільовим призначенням для виплати пенсій.

А відтак, задоволення вимоги про стягнення неіснуючих у власності владного суб`єкта коштів є неможливим до реального виконання заходом примусу.

Саме тому, для реального та найшвидшого відновлення суб`єктивного права особи владний суб`єкт - регіональний орган ПФУ повинен прийняти власне рішення про призначення пенсії у належному розмірі (тобто провести нарахування пенсії) та негайно після настання цієї події ініціювати процедуру отримання додаткових асигнувань для виконання прийнятого рішення в частині проведення платежів.

У спірних правовідносинах пенсійним органом було прийнято рішення про перерахунок пенсії №963340186256 від 10.06.2020р. та нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.12.2017 по 15.04.2019 в сумі 588.544,59 грн., яку виплачено за наявності бюджетного фінансування у квітні 2021 року, що підтверджується випискою з підсистеми призначення та виплати пенсії.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Листом №2000-0306-8/85371 від 30.06.2021р., направленим поштовим відправленням на адресу відповідача (а.с. 8), було повідомлено про виконання вищезазначеного рішення суду в повному обсязі.

Продовжуючи розгляд справи, суд бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Приписам ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондують положення ч. 1 ст. 75 означеного закону, де указано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 означеної статті).

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями ч.2 ст.2 КАС України у силу ч.2 ст.77 КАС України покладено саме на владного суб`єкта.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату винесення спірної постанови, рішення суду було виконано у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника у спірних правовідносинах слід визнати доведеним.

Указана обставина є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 25.08.2021 по виконавчому провадженню №59543453 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

Суддя О.В. Старосєльцева