Рішення № 101112965, 15.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 листопада 2021 р. справа № 520/13787/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх,м. Харків,61166) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просить суд:

-скасувати рішення №44 від 16.03.2021 року Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5083 грн.

В обґрунтування позову вказано, що позивач не є рекламодавцем, виробником, розповсюджувачем реклами та докази на підставі яких були прийняте рішення не є належними, достовірними та такими, що є достатніми для застосування адміністративно - господарських санкцій.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача надано відзив, в якому він щодо задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що аналізуючи зібрані матеріали, на засіданні щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу дійшли висновку, що розмістити рекламу алкогольних напоїв, який зареєстровано як знак товарів та послуг, необхідність була саме у ФОП ОСОБА_1 так, як вид діяльності у цьому магазині - це пиво, продукти харчування, тютюн та інше. Головне управління вважає посилання позивача на те, що реклама розмішувалася ТОВ «Зоряна Краса», а не ФОП ОСОБА_1 , необґрунтованим і таким, що не відповідає дійсності. Окрім того, рішенням Харківської міської ради від 09.09.2020 №525 «Про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території м.Харкова з порушенням законодавства про рекламу» встановлено факт розміщення конструкцій саме ФОП ОСОБА_1 . За таких обставин відповідач вважає спірне рішення правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на адресу Головного управління у відповідності до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 надійшло рішення Харківської міської ради від 09.09.2020 №525 «Про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території м.Харкова з порушенням законодавства про рекламу». У пунктах 27-30 додатку до вказаного рішення Харківської міської ради визначено конструкції ФОП ОСОБА_1 , які розміщені на території м.Харкова з порушенням законодавства про рекламу.

В процесі реалізації своїх повноважень щодо контролю за дотриманням законодавства України про рекламу, контролюючим органом, було виявлено розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 з ознаками порушення вимог ч.2 ст.22 ЗУ "Про рекламу", а саме: реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої.

Враховуючи вищезазначене, на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано вимогу Головного управління від 30.11.2020 №5.2-057/15088-20 щодо надання копій документів щодо розміщення реклами, яку було отримано особисто засобом поштового зв`язку 17.12.2020.

Головним управлінням складено протокол від 31.12.2020 №239 про порушення законодавства про рекламу та прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 22.01.2021 №8.

Повідомлення про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу було надано телефонограмою №Вн-5.2/2/21 від 22.01.2021 на телефон, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та прийнята особисто ФОП ОСОБА_1 22.01.2021.

Листом від 03.02.2021 №Вх-057/01-05/1924-21 ФОП ОСОБА_1 надіслано на адресу Головного управління запитувані у вимозі документи, пояснення в яких позивач зазначає, що між ним та ТОВ "Зоряна Краса" 23.12.2019 року було укладено договір оренди, згідно якого ФОП ОСОБА_1 орендує 1/2 частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності. Головним управлінням направлено лист від 04.02.2021 №5.2- 057/2/1766-21 до ТОВ «Зоряна Краса» на юридичну адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Лист Головного управління до ТОВ «Зоряна Краса» за юридичною адресою отримано не було та повернуто до Головного управління за закінченням терміну зберігання.

Повідомлення про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу було надано телефонограмою №Вн-5.2/6/21 від 04.03.2021 на телефон, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 та прийнята особисто ФОП ОСОБА_1 о 12 год. 50 хв.

Листом від 17.03.2021 №5.2-057/2/4091-21 Головним управлінням повідомлено позивача про те, що засідання стосовно розгляду справ про порушення Закону України «Про рекламу» відбулось 16.03.2021 о 10 год. 00 хв., об 11 год. 00 хв. у приміщенні управління захисту споживачів Головного управління за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 45. Лист отримано засобом поштового зв`язку 24.03.2021, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Харків 166, 6116610913733).

На підставі протоколу засідання №50 від 16.03.2021 прийнято рішення №44 від 16.03.2021 про накладення штрафу на рекламодавця ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5083 грн. за розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: «МАХ BEER...» за адресою: АДРЕСА_2 , яка є знаком для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються алкогольні напої, що є порушенням ч.2 ст.22 ЗУ "Про рекламу".

Позивачеві надіслано другий примірник рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №44 від 16.03.2021, другий примірник протоколу засідання №50 від 16.03.2021, що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 17.03.2021 №5.2-057/2/4091-21.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України «Про рекламу», п.п. 8 п. 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 передбачено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за дані порушення несе розповсюджувач реклами, який винний в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» Реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється засобами зовнішньої реклами.

Відповідно ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позивачем, ФОП ОСОБА_1 , доказів оскарження рішення Харківської міської ради від 09.09.2020 №525 “Про демонтаж спеціальних конструкцій”, у пунктах 27-30 додатку до якого визначено конструкції ФОП ОСОБА_1 , які розміщені на території м.Харкова з порушенням законодавства про рекламу до суду не надано.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів 23.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та ТОВ "Зоряна Краса" (Орендодавець) було укладено договір оренди 1/2 частини нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 з метою здійснення підприємницької діяльності.

Згідно п. 2.2.13 цього договору Орендар забов`язується утримуватися від встановлення зовнішньої реклами.

Згідно п. 2.3.4. Орендодавець залишає за собою право володіння та користування зовнішньою частиною будівлі, зокрема фасадом, у зв`язку з чим має право розміщувати рекламу, інформацію про товар. інформацію про суб`єкти господарювання, тощо.

Згідно п. 4.3. Орендарю забороняється володіння та користування зовнішньою частиною будівлі у якій розміщені приміщення, які є предметом договору оренди, зокрема фасадом, у зв`язку з чим Орендар не має право розміщувати рекламу, інформацію про товар, інформацію про суб`єкти господарювання тощо та не несе відповідальності за викладене перед суб`єктами публічного та приватного права.

Відповідно до детальної інформації про ФОП ОСОБА_1 , отриманої з офіційного сайту Міністерства юстиції України, зазначено вид діяльності за Кодом КВЕД 47.11, 47.25, 46.39. Тобто роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

В свою чергу, відповідно до детальної інформації про ТОВ "Зоряна Краса" основний вид діяльності: надання в оренду та експлуатацію власного та орендованого майна.

Також суд зазначає, що доказів того, що реклама розміщена саме ТОВ "Зоряна краса" ані під час прийняття рішення відповідачем, ані у ході розгляду спору у суді не виявлено.

Тобто, проаналізувавши вище наведені норми права, а також із врахуванням того, що до суду не надано доказів, які спростовують факт того, що рекламу розміщено не позивачем, а іншою особою, за відсутності доказів недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, за умови, що позивачем не дотримано вимоги ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» Реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється засобами зовнішньої реклами, суд приходить до висновку про те, що спірне рішення Головного управління про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є обґрунтованим, відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна краса" (61158, м.Харків, пр. Льва Ландау, буд. 56/3 , код ЄДРПОУ 35348785) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Спірідонов