Рішення № 101112899, 15.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 листопада 2021 р. Справа № 520/13838/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0657895-2407-2013 від 03.06.2021 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, щодо нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 12 966,60 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 60 копійок);

- податкове повідомлення-рішення №01/2019-2407-2013 від 30.06.2021 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, щодо нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 12 498,14 грн. (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 14 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що Головним управлінням ДПС у Харківській області визначено та зафіксовано суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у податковому повідомленні-рішенні від №0657895-2407-2013 від 03.06.2021 та податковому повідомленні-рішенні №01/2019-2407-2013 від 30.06.2021. Позивач вважає, що відповідачем неправильно визначено суму податку, оскільки застосовано ставку для його обчислення 1% замість 0,1% , а тому такі рішення податкового органу підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо цільового призначення нежитлової будівлі відсутні, у графі "Об`єкт нерухомого майна" зазначено нежитлові будівлі без конкретизації приналежності до відповідного типу майна. Отже, до об`єкта нежитлової нерухомості, який перебуває у власності позивача, контролюючим органом застосовано ставку податку у розмірі 1% відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом до відповідного податкового періоду за 1 кв. метр.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді у відпустці та на лікарняному.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивачу, ОСОБА_1 , належить на праві приватної власності нежитлова будівля літ. "М-2" загальною площею 299,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

В технічному паспорті на громадський будинок та експлікації зазначені наступні приміщення за адресою АДРЕСА_2 : тех. приміщення, котельні, насосна, лабораторія, побутові кімнати, дешева, туалет, бойлерні.

Судом встановлено, що 03.06.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0657895-2407-2013, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у сумі 12966,60 грн.

30.06.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №01/2019-2407-2013, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у сумі 12498,14 грн.

Як вбачається з розрахунку, для обчислення суми податку, відповідачем застосовано ставку 1%, як для об`єкта нежитлової нерухомості.

Позивач, вважаючи, що податковим органом помилково для обрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовано ставку 1%, замість 0,1%, звернувся за даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).

Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", з урахуванням змін, внесених рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1284/18, ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості у м. Харкові встановлено у таких розмірах:

- будівлі готельні - 1 відсоток;

- будівлі офісні - 1 відсоток;

- будівлі торговельні - 1 відсоток;

- гаражі - 0,1 відсотка;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;

- господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків;

- інші будівлі - 0,1 відсотка.

Відповідачем у наданому до суду відзиві жодним чином не обґрунтовано, що об`єкт нерухомого майна, яке належить позивачу, відноситься до будівель готельних, будівель офісних, будівель торговельних або будівель для публічних виступів (казино, ігорні будинки), отже застосування ставки податку в розмірі 1% не є правомірним.

Водночас, позивачем було надано до суду копію технічного паспорту щодо спірного об`єкта, в якому визначено категорію об`єкта, а саме - "нежитлова будівля".

Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. №507 (чинний з 01.01.2001) визначено клас 127 "Будівлі нежитлові інші".

Відповідачем при визначенні розміру податкового зобов`язання зі сплати вказаного податку за нежитлові приміщення позивача (загальна площа 299,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ) не визначено клас будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 (будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торгівельні тощо), тоді як розмір ставки такого податку безпосередньо від нього залежить.

Таким чином, визначаючи оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 12498,14 грн. та за 2020 рік на суму 12966,60 грн. Головним управлінням ДПС у Харківській області протиправно застосовано ставку для об`єктів нежилої нерухомості 1%, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що вказаний об`єкт нежитлової нерухомості віднесено до категорії "Будівлі нежитлові інші", а відтак, ставка, яку для розрахунку податку повинен був застосувати суб`єкт владних повноважень, становить 0,1%.

Отже, податкові повідомлення-рішення №0657895-2407-2013 від 03.06.2021 та №01/2019-2407-2013 від 30.06.2021 є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0657895-2407-2013 від 03.06.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 12 966,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №01/2019-2407-2013 від 30.06.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 12 498,14 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Шляхова