Вирок № 101112402, 10.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.11.2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 320/4103/16-к

Провадження № 1-кп/937/12/21

10 листопада 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Драгун В.О.,

прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ненашевої Я.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Попова В.М.,

представника цивільного відповідача ТОВ «БЛЕКСІ Фрут Компані» - Шмідта І.В.,

представник цивільного відповідача ТОВ «БЛЕКСІ Фрут Компані» - Єрьоменка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області кримінальні провадження № 12016080140001358, 12016080140005263 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно формулювання обвинувачення, близько 01-00 год., 19 березня 2016 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом - трактором колісним «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу проник на територію ТОВ «БЛЕКСІ фрут компані», що за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожня, буд. №97/2, де працював на посаді тракториста, та реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що двері трактора були не зачинені та ключі були в замку запалювання, проник до салону трактора та завівши останній з місця події зник

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Крім того, 19 березня 2016 року, приблизно о 01 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував колісним трактором Беларус-1025.2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в Мелітопольському районі Запорізької області з боку смт. Приазовське в напрямку м. Мелітополя.

В цей же час водій ОСОБА_2 керував автомобілем Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з боку м. Мелітополя в напрямку смт. Приазовське.

На шляху прямування на 456 км + 620 м ОСОБА_1 у зв`язку зі зниженням уваги і реакції і порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, при засліпленні світлом фар зустрічного автомобіля, маючи технічну можливість запобігти ДТП, не вжив заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу не змінюючи смуги руху, не впевнився в безпеці, змінив напрямок руху ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП водій автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В діях водія ОСОБА_1 є порушення п. п. 2.9, 19.3 ПДР України, згідно з якими:

2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

19.3. «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення».

Порушення п. 19.3 ПДР України, скоєне водієм ОСОБА_1 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №89 від 22.11.2017, ОСОБА_2 в результаті ДТП були заподіяні наступні тілесні ушкодження:

- черепно-мозкова травма: забійна рана скроневої області зліва, струс головного мозку, згідно п. 2.3.2а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

- тупа травма грудної клітини: садна передньої поверхні грудної клітки, закриті переломи 1-11 ребер зліва зі зміщенням, переломи остистих відростків 3-9 грудних хребців, закритий багатоуламковий внцтрішньосуглобовий перелом лівої лопатки, що ускладнилась лівобічним гемопневмотораксом та .в подальшому, післятравматичною лівобічною плевропневманією, згідно п.2.1.3 л. вищевказаних правил, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (які в клінічному перебігу ускладнились загрозливими для життя явищами-гемопневмотораксом, який без надання медичної допомоги міг закінчитись настанням смерті).

Таким чином, суд, кваліфікує дії ОСОБА_1 як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що він працює трактористом на ТОВ «Блексі Фрут Компані». 19.03.2016, о 01-00 год., до нього додому приїхав охоронець з підприємства та сказав, що стала ДТП, треба на тракторі з кювету витягнути автобус. Він одразу відмовився їхати на підприємство, бо вже було пізно, він спав та напередодні вживав алкоголь. Однак охоронець наполягав, дуже просив допомогти і він погодився. Охоронець запевнив його, що якщо він візьме трактор в неробочий час, неприємностей не буде, оскільки про це вже відомо керуючому і договорено. Він не знає з ким саме домовлявся охоронець з цього приводу. Він з охоронцем приїхав на територію підприємства. Охоронець підняв шлагбаум та він виїхав на тракторі Беларус-1025, на якому працював вдень. Коли він їхав по дорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, його осліпило світлом фар зустрічного автомобіля та він не впорався з управлінням, скоїв ДТП. Потерпілому ОСОБА_2 він одразу після ДТП допоміг пересісти з водійського сидіння на пасажирське та перебував поруч з ним до приїзду швидкої допомоги та поліції. Потім потерпілого забрала швидка до лікарні. Він приходив до потерпілого у лікарню, обговорював з ним матеріальний та моральний збитки. Потерпілий сказав йому, що хоче, щоб він відшкодував йому 8000 доларів США. Він надавав потерпілому матеріальну допомогу, відшкодував десь 2000 грн. на лікування, розписок про отримання грошей не брав. Вину за скоєння ДТП визнає та щиро розкаюється. Цивільний позов ОСОБА_2 визнає частково. Обвинувачений не визнає вини за ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки він зовсім не мав на меті незаконно заволодіти трактором, взагалі не хотів їхати на роботу, того дня відпочивав вдома. Виїхав на тракторі з території підприємства лише з дозволу охоронця та щоб витягнути автобус з кювета, який потрапив в ДТП. Він повністю відремонтував трактор за власні кошти після ДТП. Тому цивільний позов ТОВ «Блексі Фрут компані» не визнає повністю.

Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Попов В.М. в судовому засіданні цивільний позов підтримав, просив стягнути солідарно з ТОВ «Блексі Фрут Компані» та обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 174694 грн. 59 коп., моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.; втрачений заробіток (дохід) 43500 грн.; шкода, завдана каліцтвом іншої ушкодженням здоров`я за період з 10.08.216 до 30.04.2021 в розмірі 221 673 грн. та у подальшому в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, довічно. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 9800 грн.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності через погіршення стану здоров`я.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Блексі Фрут Компані» - адвокат Єрьоменко О.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 , пояснив, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , який незаконно заволодів трактором «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому він безпосередньо повинен відшкодовувати цивільний позов.

Законний представник потерпілого ТОВ «БЛЕКСІ Фрут Компані» - ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні цивільного позову наполягав в повному обсязі та просив стягнути з обвинуваченого на користь товариства витрати понесені на ремонт трактора «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 69607 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5700 грн., оскільки ОСОБА_1 , 19.03.2016, незаконно заволодів трактором «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Блексі Фрут компані» та завдав матеріальні збитки підприєству.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування злочину за ч. 2 ст. 286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідивши висновки експертиз, дослідивши докази щодо цивільного позову та щодо особи обвинуваченого.

Крім визначальних показів обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення також підтверджується зібраними в ході досудового розслідування наступними письмові докази, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- витягом з ЄРДР № 12016080140001358 від 19.03.2016, згідно якого 19.03.2016, приблизно о 01 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , керував трактором МТЗ, р/н НОМЕР_1 , рухався по а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в Мелітопольському районі Запорізької області з боку смт Приазовське в напрямку м. Мелітополя, де на 456 км + 620 м виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Мелітопольської міської лікарні/а.с.5 т.1/;

- протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 19.03.2016, відповідно до якого на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 456 км + 620 м, на місці пригоди на момент огляду трактор МТЗ 1025.2, д/н НОМЕР_1 знаходиться по центру автодороги, на правому боці. Автомобіль Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться у правому по ходу огляду кюветі, передньою частиною звернений в західному напрямку. Водій автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 доставлений до міської лікарні/а.с.239-245 т.2/;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи № 89 від 13.06.2017, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені при надходженні до лікувального закладу черепно-мозкова травма: забійна рана лівої скроневої області, струс головного мозку; тупа травма грудної клітки: садна передньої поверхні грудної клітки, закриті перелови 1-11 ребер зліва зі зміщенням, переломи остистих відростків 3-9 грудних хребців, закритий багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом лівої лопатки, що ускладнилась лівобічним гемопневмотораксом та в подальшому післятравматичною лівобічною плевропневмонією, утворились від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля у вказаний термін (19.03.2016 року).

Черепно-мозкова травма: забійна рана скроневої області зліва, струс головного мозку, згідно п. 2.3.2а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

Тупа травма грудної клітки: садна передньої поверхні грудної клітки, закриті перелови 1-11 ребер зліва зі зміщенням, переломи остистих відростків 3-9 грудних хребців, закритий багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом лівої лопатки, що ускладнилась лівобічним гемопневмотораксом та в подальшому післятравматичною лівобічною плевропневмонією, згідно п. 2.1.3л вказаних правил відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (які в клінічному перебігу ускладнились загрозливими для життя явищами - гемопневмотораксом, який без надання медичної допомоги міг закінчитись настанням смерті).

Станом на 13.06.2017 року наслідками травми в ДТП 19.03.2016 року, згідно наданих медичних документів є:

- зрощений багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом лівої лопатки зі зміщенням, посттравматичний деформуючий остеоартроз лівого плечого суглобу зі стійкою змішаною контрактурою, вираженим порушенням функції, больовим, міотонічним синдромом та нейротрофічними розладами лівої верхньої кінцівки;

- зрощені переломи 1-11 ребер зліва та остистих відростків 3-9 грудних хребців, наслідки посттравматичного гемо пневмотораксу з розвитком пневмофіброзу та порушенням функції зовнішнього дихання;

- зрощений крайовий перелом внутрішнього виростку лівого стегна, деформуючий остеоартроз та контрактура лівого колінного суглобу з вираженим порушенням функції та больовим синдромом.

Будь-які дані за крайовий перелом внутрішнього виростку лівого стегна в медичних документах в період до квітня 2017 року відсутні, у зв`язку з чим вказаний діагноз при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та визначення проценту стійкої втрати працездатності не враховувався.

Комісія вважає, що за станом здоров`я на момент огляду 21.11.2017 року, враховуючи дані медичних документів та огляд фахівцями, у ОСОБА_2 має місце постійна втрата загальної працездатності у обсязі 80% (згідно п.п. 39а, 446, 81, 88в) таблиці відсотків втрати загальної працездатності в результаті травм з урахуванням вимог «Експертизи наслідків травми опорно-рухового апарату» «Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» від 01.08.1986 року № 2.

Таким чином, у ОСОБА_2 вищезазначені тілесні ушкодження як за ознакою небезпеки для життя, згідно п. 2.1.3л, так і ознакою розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%), згідно п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень/том 2 а.с.14-34/;

- висновком щодо результатів медичного огляду КУ «Мелітопольськиий психіатричний диспансер» ЗОР № 211 від 19.03.2016, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння/а.с.146 т.1/;

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 56/16 від 22.04.2016, згідно якого в заданій дорожній ситуації водій трактора «Беларус-1025.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 , при виконанні вимог п. 19.3 ПДР України; в заданій дорожній ситуації водій автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з трактором «Беларус-1025.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до місця зіткнення; дії водія трактора «Беларус-1025.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 19.3 ПДР України і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку даною пригодою; якщо швидкість руху автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 складала 90км/год. і значення сповільнення даного автомобіля при гальмуванні було 6.9 м/с2, то дії водія ОСОБА_2 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 12.2 ПДР України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку даною пригодою/а.с.109-115 т.1/;

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 56/16 від 22.04.2016, згідно якого на момент експертного дослідження робоча гальмівна система, рульове управління та ходова частина автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходилися в непрацездатному стані; відмови в ходовій частині та рульовому управлінні, які призвели до непрацездатності даних систем автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 , виникли в результаті ДТП/а.с.116-123 том 1/;

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 44/16 від 19.04.2016, згідно якого на момент експертного дослідження робоча гальмівна система трактора МТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані; на момент експертного дослідження рульове управління та ходова частина трактора МТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися в непрацездатному стані/а.с.124-130 т.1/.

Зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені та посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що за ч. 1 ст. 289 КК відносно ОСОБА_1 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінальні правопорушення.

Так, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 289 КК України, прокурор надав докази, які були безпосередньо досліджені судом.

Аналізуючи вищезазначені докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що вони, враховуючи показання обвинуваченого, свідків, представника потерпілої сторони, не є достатніми та переконливими доказами визнання винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України.

Зокрема, будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п`ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання представник потерпілої сторони ТОВ «Блексі Фрут Компані» - ОСОБА_3 надав суду показання, в яких пояснив, що ОСОБА_1 19.03.2016 на незаконно заволодів трактором Беларус 1025, який належить ТОВ «Блексі Фрут компані».

Як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України стороною обвинувачення надано копію Витягу з ЄРДР за № 12016080140005263 від 03.10.2016, згідно якого до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з Мелітопольської місцевої прокуратури надійшла заява від ТОВ «Блексі Фрут Компані» про те, що 01 год. 10 хв., 19.03.2016, знаходячись по вул. Дорожній, 97/2, с. Костянтинівка, Мелітопольський район, Запорізька область, працівник вказаного підприємства самовільно заволодів майном, яке перебуває на балансі ТОВ «Блексі Фрут Компані»/а.с.235 т.2/.

Проте, посилання сторони обвинувачення на витяг з ЄРДР про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Крім того, як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України під час судового розгляд у були допитані свідки обвинувачення.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює охоронцем в ТОВ «Блекси Фрут Компані». Обвинуваченого ОСОБА_1 знає по роботі. Вночі, 19.03.2016, недалеко від даного підприємства сталася ДТП, внаслідок якої в кювет злетів автобус. Керуючий даного підприємства ОСОБА_6 сказав, що треба допомогти, виштовхати авто з кювета. Проте їм це не вдалося. Тоді ОСОБА_6 сказав поїхати за трактористом ОСОБА_1 , щоб той за допомогою трактору витягнув автобус. Вирішили поїхати саме за трактористом ОСОБА_1 , оскільки лише він мешкав поблизу від місця ДТП - в с. Костянтинівка, інші трактористи мешкали в м. Мелітополі. Вночі, він поїхав додому до ОСОБА_1 та привіз його на місце ДТП. Вони спробували втрьох виштовхати авто, однак не вийшло. Потім ОСОБА_6 сказав, щоб він об`їхав молодий сад та перевірив чи все в порядку. Коли об`їжджав сад, йому знову подзвонив ОСОБА_6 та сказав, щоб він повертався. Коли він під`їжджав до місця ДТП, побачив, що трактор їхнього підприємства потрапив в ДТП. Він не був очевидцем самої аварії. Потім викликали швидку допомогу, поліцію. Свідок пояснив, що на підприємстві шляхових листів на трактори немає, керуючий дає вказівку щодо роботи, яку треба виконати на тракторі. У кожного тракториста свій трактор. Йому відомо, що у водіїв немає шляхових листів, тому що ніхто не показував при виїзді цих листів. Не знає чи був ОСОБА_1 в той день тверезий, зовні ознак сп`яніння не бачив. Сам він був тверезий. Територія підприємства, де стоїть техніка і трактора освітлюється. Йому не відомо чи отримував ОСОБА_6 від начальства дозвіл на виїзд трактора з бази вночі 19.03.2016. Також не відомо, де залишають ключі трактористи після закінчення робочого дня. ОСОБА_1 особисто відремонтував трактор, на якому він потрапив в ДТП, підприємство не вкладало грошей на відновлення трактора. В його присутності ОСОБА_1 на тракторі не виїжджав, яким чином трактор виявився на трасі, він не знає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала на підприємстві ТОВ «Блексі Фрут Компані» в 2015-2016 роках. На час аварії була заступником директора з виробництва, а директором стала в вересні 2016 році. 19.03.2016 вона була вдома. Їй подзвонили з охорони підприємства, сказали, що в них сталася ДТП. Коли вона приїхала на місце ДТП, вже були працівники поліції. Їй сказали, що їхній співробітник вигнав трактор за територію підприємства і сталося ДТП. На підприємстві був співробітник, який виписував шляхові листи. За кожним трактором був закріплений тракторист, однак вона не знає чи це документально оформлено. Їй подзвонили з підприємства і сказали, що ОСОБА_1 викрав трактор. На той час було два охоронця ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 особисто сказав їй, що взяв трактор, щоб допомогти витягнути з кювету автобус, який потрапив в ДТП. ОСОБА_1 був напідпитку, від нього був запах алкоголю. Вона бачила, як ОСОБА_1 ремонтував трактор після ДТП.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він в 2016 році працював механіком на ТОВ «Блексі Фрут Компані». В той же час на підприємстві працював трактористом ОСОБА_1 . Зі слів керуючого даного підприємства ОСОБА_12 йому відомо, що в 2016 році вночі охоронець даного підприємства приїхав додому до тракториста ОСОБА_1 і попросив його поїхати на місце ДТП, яка відбулася неподалік. Треба було на тракторі витягнути машину з кювета. ОСОБА_1 з підприємства взяв трактор і приїхав на місце ДТП. Однак ОСОБА_1 потрапив в ДТП за участю автомобіля Шевролет. Внаслідок ДТП трактор перекинувся набік та були заподіяні механічні пошкодження. ОСОБА_1 за власні кошти відремонтував трактор після ДТП. Очевидцем подій 19.03.2016 він особисто не був, а знає про неї лише зі слів ОСОБА_12 . За час праці, він особисто бачив, як на даному тракторі працював лише тракторист ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що обвинуваченого знає по роботі, разом працювали на ТОВ «Блексі Фрут Компані». Він був керуючим даного товариства, а ОСОБА_1 - трактористом. Вночі, 19.03.2016 йому зателефонували та сказали, що ОСОБА_1 , керуючи трактором, потрапив в ДТП. Він приїхав на місце ДТП, де побачив, що трактор, який належить ТОВ «Блексі Фрут Компані» знаходиться на проїзній частині, перевернутий на бік, колесо відірване, скло розбите. Друге авто Шевролет, який зіткнувся з трактором, знаходився на зустрічній смузі руху, мав механічні пошкодження. На місці ДТП були працівники поліції та інші учасники ДТП. Його в якості понятого працівники поліції не залучали. ОСОБА_1 після ДТП за власні кошти здійснив ремонт трактора. Йому також відомо, що ОСОБА_1 їздив до м. Запоріжжя, де у знайомих брав у борг гроші на відновлення трактора. Свідок вважає, що ОСОБА_1 не міг вночі взяти трактор без дозволу охорони. 19.03.2016 сам він особисто не давав розпоряджень ОСОБА_1 , зокрема, щоб той їхав на тракторі, витягувати авто з кювета.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він сусід ОСОБА_1 . Вночі, 19.03.2016, коли він повернувся додому, побачив, як в цей час до будинку ОСОБА_1 під`їхала машина жовтого кольору з роботи обвинуваченого. Було вже дуже пізно, водій сигналив, чоловіки кликали ОСОБА_1 . Обвинувачений вийшов з будинку на вулиці та на цій машині уїхав. Пізніше йому зателефонував черговий з відділу поліції та сказав, що неподалік його будинку стала ДТП і він вирішив поїхати на місце пригоди. На місці ДТП були працівники поліції та учасники даної пригоди. Його в якості понятого або свідка не залучали. На місці події ніхто не казав про угон трактора, мова йшлася лише, що ОСОБА_1 потрав в ДТП.

Також судом було досліджено: копія статуту ТОВ «Блексі Фрут Компані/т.3а.с.1-13/; копія довідки про доходи, яка видана ОСОБА_1 , що він працює на ТОВ «Блексі Фрут Компані» на посаді тракториста, доходи отримані за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, складають 14050 грн./т.3а.с.14/; акт огляду та дефектів трактора МТЗ 10.25 після ДТП від 26.03.2016/т. 3 а.с.15/ затвердженого директором ТОВ «Блексі Фрут Компані»/т. 3 а.с.15/; кошторис на ремонт транспортного засобу/т.3 а.с.15/; накладні № від 30.04.2021, № 2 від 20.05.2021, № 3 від 07.05.2021/т.3 а.с.17-19/; накладна № 683 від 07.10.2016/т.3 а.с.20/; копія шляхового листа трактора МТЗ 1025, р/н НОМЕР_1 від 18.03.2016 (тракторист ОСОБА_1 , початок роботи 18.032.2016, о 07:00 год., кінець роботи 18.03.2016, о 16-00 год./т. 3 а.с.21/; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 - трактор колісний, р/н НОМЕР_1 , Беларус-1025.2, 2011 року випуску/т.3а.с.22/; копія договору про надання послуг від 30.04.2016, укладений між замовником ТОВ «Блексі Фрут Компані» та виконавцем ФК «Фруктика»/т.3а.с.23-25/; копія акту звірки за період з 01.04.2016 по 31.03.2017/т.3а.с.26/; копія наказу № 1-ОК від 01.02.2017 ТОВ «Блексі Фрут Компані» про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_10 /т.3а.с.33/; довідкою ТОВ «Блексі Фрут Компані» № 694 від 24.11.2016, відповідно до якої на товаристві закріплення транспортних засобів за працівниками не здійснюється/т.3а.с.45/; висновок експерта № 288 від 20.04.2016 щодо огляду ОСОБА_2 /т.1а.с.95-98/; висновок судово-медичної експертизи № 2042МД від 25.05.2016 відносно ОСОБА_2 /т.1а.с.102-108/.

Суд, аналізуючи зміст показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , зазначає, що жоден свідок не був очевидцем, що ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом - трактором колісним «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , їх пояснення містять посилання на показання з чужих слів.

Крім того, суд відмічає, що свідок обвинувачення ОСОБА_4 суду пояснив, що саме керуючий ТОВ «Блексі Фрут компані» ОСОБА_6 сказав поїхати за трактористом ОСОБА_1 , щоб той за допомогою трактору витягнув автобус з кювету. Вирішили поїхати саме за трактористом ОСОБА_1 , оскільки лише він мешкав поблизу від місця ДТП - в с. Костянтинівка, інші трактористи мешкали в м. Мелітополі. Вночі, він поїхав додому до ОСОБА_1 та привіз його на місце ДТП.

Крім того, свідок обвинувачення ОСОБА_11 суду пояснив, що зі слів керуючого даного підприємства ОСОБА_12 йому відомо, що в 2016 році вночі охоронець даного підприємства приїхав додому до тракториста ОСОБА_1 і попросив його поїхати на місце ДТП, яка відбулася неподалік. Треба було на тракторі витягнути машину з кювета. ОСОБА_1 з підприємства взяв трактор і приїхав на місце ДТП.

Крім того, свідок обвинувачення ОСОБА_13 суду пояснив, що він сусід ОСОБА_1 . Вночі, 19.03.2016, коли він повернувся додому, побачив, як в цей час до будинку ОСОБА_1 під`їхала машина жовтого кольору з роботи обвинуваченого. Було вже дуже пізно, водій сигналив, чоловіки кликали ОСОБА_1 . Обвинувачений вийшов з будинку на вулицю та на цій машині уїхав. Пізніше йому зателефонував черговий з відділу поліції та сказав, що неподалік його будинку стала ДТП. На місці події ніхто не казав, що ОСОБА_1 незаконно заволодів трактором, мова йшлася лише, що ОСОБА_1 потрав в ДТП.

Отже, з аналізу показів зазначених свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мав на меті незаконно заволодіти транспортним засобом. Вночі, 19.03.2016 за ним приїхав охоронець ТОВ «Блексі Фрут компані» та попросив, щоб він на тракторі витягнув автобус з кювету, який потрапив в аварію. Поїхали саме за трактористом ОСОБА_1 , оскільки лише він мешкав поблизу від місця ДТП - в с. Костянтинівка, інші трактористи даного підприємства мешкали в м. Мелітополі.

ОСОБА_1 станом на 19.03.2016 був офіційно працевлаштований на ТОВ «Блексі Фрут компані» та обіймав посаду тракториста.

Крім того, ОСОБА_1 працював саме на тракторі колісному «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та який перебуває у власності ТОВ «Блексі Фрут компані».

Таким чином, ОСОБА_1 мав вільний доступ на підприємство та до трактору «Беларус-1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» незаконне заволодіння транспортним засобом слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним. Проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спробу запустити двигун або буксирувати транспортний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах на вчинення злочину.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК ( 2341-14 ), не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу; працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі; а також службових осіб, наділених повноваженнями щодо використання чи експлуатації транспортних засобів.

Суб`єктом злочину за ч. 1 ст. 289 КК України є особа, яка не має права на користуванні транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.

Отже, трактор не був протиправно або поза волею власника вилучений ОСОБА_1 .

Викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки він мав право на користування належним потерпілій стороні трактором, крім того він взагалі не мав на меті незаконне заволодіння даним трактором.

Інших достатніх та переконливих доказів, які би підтверджували обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України суду не надано, а надані докази, як вважає суд, є недостатніми для визнання винуватості особи.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в межах пред`явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені та посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку за ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення у справі поза розумним сумнівом.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також положення ст. 50 КК України, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому злочині за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, а саме, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину; обставини скоєного кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується добре, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий; думку представника потерпілого ОСОБА_2 , який наполягає на суворому покаранні у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_1 має посвідчення тракториста-машиніста серія НОМЕР_5 /а.с.142т.1/.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Суд погоджується з думкою прокурора про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, та з урахуванням вказаних вимог закону, практики ЄСПЛ, суд вважає за можливе, призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України обов`язки, що буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, гуманності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок його м`якості.

Щодо заявленого цивільного позову по кримінальному провадженню № 12016080140001358 потерпілим ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 та ТОВ «Блексі Фрут Компані», про солідарне стягнення матеріальної шкоди в розмірі 174694 грн. 59 коп., моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.; втрачений заробіток (дохід) 43500 грн.; шкода, завдана каліцтвом іншої ушкодженням здоров`я за період з 10.08.216 до 30.04.2021 в розмірі 221 673 грн. та у подальшому в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, довічно. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 9800 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди потерпілий зазначив, що ним понесені матеріальні витрати на лікування від отриманих внаслідок ДТП тяжких тілесних ушкоджень. Також зазначив, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у заподіянні значної шкоди його здоров`ю, порушенню звичайного ритму її життєдіяльності, втраті стійких соціальних зв`язків. Він переніс сильний емоційний стрес через отримання травми, назавжди порушено звичайний спосіб життя, значно погіршився його психологічний та фізичний стан, що додає йому моральних страждань.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 більше ринкової вартості на час ДТП, тому матеріальна школа, яка підлягає відшкодуванню становить вартість автомобіля на час ДТП, а саме 150 528,59 грн., що підтверджується звітом про вартість матеріальної шкоди завданої володільцю колісного транспортного засобу № 147 від 23.06.2016/т.а.с.37-61/.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 понесені витрати на евакуацію автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 , з місця ДТП, які складають 4900 грн. та підтверджуються товарним чеком № 312 від 15.05.2016/а.с.64т.1/.

На підтвердження витрат, понесених на лікування потерпілим ОСОБА_2 надано копії виписок та копіями фіскальних чеків/т.1а.с.22-32, т.3 а.с.160-162/;

Також потерпілим ОСОБА_2 заявлено вимогу про відшкодування втраченого заробітку (доходу) в розмірі 43500 грн.; шкоди, завданої каліцтвом іншої ушкодженням здоров`я за період з 10.08.216 до 30.04.2021 в розмірі 221 673 грн., який розрахований наступним чином (серпень 2016 року - розмір мінімальної заробітної плати 1450 грн./31 день*22 дні= 1063 грн.; 01.09.2016-30.11.2016- розмір мінімальної заробітної плати 1450 грн./3міс= 4350 грн.;01.12.2016-31.12.2016- розмір мінімальної заробітної плати 1600грн./ *1міс= 160 грн.; 01.01.2017-31.12.2017- розмір мінімальної заробітної плати 3200 грн./12міс= 38400 грн.; 01.01.2018-31.12.2018- розмір мінімальної заробітної плати 3700 грн./12міс= 44400 грн. 01.01.2019-31.12.2019- розмір мінімальної заробітної плати 4173грн./12міс= 50076грн.; 01.01.2020-31.08.2020- розмір мінімальної заробітної плати 4723 грн./8міс= 37784 грн.; 01.09.2020-31.12.2020- розмір мінімальної заробітної плати 5000 грн./4міс= 20000 грн.; 01.01.2021-30.04.2021- розмір мінімальної заробітної плати 6000 грн./4міс= 24000 грн.) та у подальшому в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, довічно.

Також потерпілим ОСОБА_2 заявлено вимогу про відшкодування з обвинуваченого на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 9800 грн.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження та цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Попова В.М., всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи часткове визнання відповідачем - обвинуваченим ОСОБА_1 позову, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 127 ч. 2 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ч. 2 ст. 1195 ЦК України визначено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Ч. 4 ст. 1197 ЦК України передбачає, що якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.

Якщо ж потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, або виходячи з його заробітку до звільнення, або виходячи із звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості (ч. 3 ст. 1197 ЦК України).

Управлінням соціального захисту населення Нікопольської РДА 22.08.2016 потерпілому ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності. Причина та група інвалідності: довічна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та інвалідам ІІ групи/т.3а.с.162/.

Проте, потерпілим в підтвердження позовних вимог не надано суду доказів, що між отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП 19.03.2016 та встановленням йому 22.08.2016 інвалідності є причинний зв`язок, та що ІІ група інвалідності встановлена йому в результаті ДТП.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 не доведено, що в нього є стійка втрата загальної працездатності та стійка втрата професійної працездатності із визначенням ступеню втрати. Крім того, потерпілим ОСОБА_2 не надано доказів, щодо протипоказання йому фізичної праці або рекомендації щодо подальших умов та характеру праці.

Сам по собі факт встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності не свідчить про втрату ним 100% працездатності.

Більш того, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року N 875-XII встановлені гарантії можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, зокрема, гарантування Державою на працевлаштування інваліда (ст. 17 Закону).

Таким чином, належних і допустимих доказів підтвердження ступеня втрати професійної та загальної працездатності (у процентах) для застосування ст.ст. 1195, 1197 ЦК України позивачем ОСОБА_2 суду не надано, а тому вимоги щодо відшкодування розміру втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу) в розмірі 43500 грн.; шкоди, завданої каліцтвом іншої ушкодженням здоров`я за період з 10.08.216 до 30.04.2021 в розмірі 221 673 грн. та у подальшому в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, довічно, не підлягають задоволенню.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (ст. 23 ч. 3 ЦК України).

Суд, при вирішенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральної шкоди, враховує, що здоров`ю потерпілого було заподіяно значну шкоду, він зазнав фізичного болю та страждань, витратив багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак цього досягти не вдалось, переніс сильний емоційний стрес через отримані травми, тривалий час знаходився на лікуванні, назавжди порушено звичайний ритм його життя, значно погіршився його психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

У ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст. 1167 ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме - винний водій.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

В такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. 1167 ЦК України, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Таким чином, слід стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Блексі Фрут Компані» на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 174694 грн. 59 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, в розмірі 9800 грн.

В кримінальному провадженні № 12016080140005263 за ч. 1 ст. 289 КК України ТОВ «Блексі Фрут Компані» до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат пов`язаних з відновлення транспортного засобу - трактору «Беларус-1025.2», р/н НОМЕР_1 в розмірі 69607 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5700 грн.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України та його визнано виправданим, цивільний позов ТОВ «Блексі Фрут Компані» до ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів, які документально підтверджені підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7,368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Блексі Фрут компані» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 174694 грн. 59 коп., моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., а всього 274694 грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та витрати на правничу допомогу в розмірі 9800 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи № 56/16 від 22.04.2016 в розмірі 879 грн. 60 коп., судової інженерно-технічної експертизи № 45/16 від 21.04.2016 в розмірі 1407 грн. 36 коп., судової інженерно-технічної експертизи № 44/16 від 19.04.2016 в розмірі 1407 грн. 36 коп., а всього 3694 грн. 32 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- трактор «Беларус МТЗ 1025.2» р/н НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання представнику власнику ТОВ «Блексі Фрут Компані» - ОСОБА_14 , згідно розписки від 21.03.2016 - залишити власнику ТОВ «Блексі Фрут Компані»;

- автомобіля Chevrolet Lacetti реєстраційний номер НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 , згідно розписки від 25.03.2016 - залишити власнику ОСОБА_2 ;

- лампочка правої фари трактору «Беларус МТЗ 1025.2» р/н НОМЕР_1 , яка упаковано до спецпакету № 0838243 та лампочка лівої фари трактору «Беларус МТЗ 1025.2» р/н НОМЕР_1 , яка упаковано до спецпакету № 0838244, що зберігаються камері речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції 21-41/41016 - повернути власнику ТОВ «Блексі Фрут Компані».

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ