Ухвала суду № 101111953, 16.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/11117/18

У Х В А Л А

16.11.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Курбатова Д.Л.

за участю :

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором.

На адресу суду від представника позивача Акціонерного товариства «Родовід Банк» надійшла заява про залучення правонаступника . Заяву мотивують тим, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначають, що факт смерті відповідача ОСОБА_2 встановлений Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2018 року по справі №308/11228/18.

Представник позивача Товариста з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» Софіщенко В.А. в судовому засіданні просив задоволити заяву про витребування доказів, а саме спадкової справи та вирішити питання залучення правонаступника. Підтвердив той факт, що відповідач ОСОБА_2 помер до відкриття провадження по даній справі 02.11.2015 року.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання , дійшов наступного висновку.

Як вбачається із ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Світлик О.М. від 19.11.2018 року , якою відмовлено у відкритті провадження у справі , за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з реєстраційного обліку 01.12.2015 року з адреси АДРЕСА_1 , як померлий.

Згідно з ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з положеннями статей 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За приписами ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України, шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Таким чином позивачем був пред`явлений позов до особи, цивільна правоздатність якої припинена у зв`язку зі смертю.

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПКУкраїни, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

До аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Оскільки судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_2 помер, а чинним законодавством не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла, а відтак суд приходить до переконання , що в задоволенні клопотання представника позивача про витребування спадкової справи та залучення правонаступника слід відмовити, а провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ст. ст. 46-48, п. 1 ч. 1 ст. 255, 260, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Інвест-Кредо" в частині позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_2 - закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України .

Додатково позивачу роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца