Ухвала суду № 101111907, 11.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13528/21

1-кс/308/4822/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого Легети І.В., прокурора Гарапко Т.Ф., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Повідайчика В.І., Повідайчика О.В., Павліченко О.В., законного представника підозрюваного ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області Легети І.В., погоджене начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури Кузан Н., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, учня 10-А класу Верхньоворітської ЗЗСО I-III ступенів імені Софії Малильо, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,

встановив:

З поданого слідчим клопотання, яке погоджене прокурором, та доданих до нього матеріалів з`ясовано наступне.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 24 серпня 2021 року приблизно о 22.30 годині неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з метою зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшов до неї до дворогосподарства та шляхом зловживання довірою, попросили останню вийти на вулицю, щоб поспілкуватись. Однак, після того як неповнолітня ОСОБА_5 вийшла до них, її одразу схопив ОСОБА_3 та, взявши на руки, поніс через подвір`я і заніс її в підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 , яке з метою вчинення злочину надав ОСОБА_1 . У підвальному приміщенні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , застосувавши до неповнолітньої ОСОБА_5 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні удару в живіт та позбавивши її можливості чинити опір, оскільки ОСОБА_4 стиснув голову неповнолітньої між ногами, вчинили щодо останньої дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої з використанням статевого члена та частин тіла, а саме пальців рук, без добровільної згоди потерпілої.

14 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а саме, вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням інших геніталій, іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене групою осіб щодо неповнолітньої.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

16 вересня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Воловецького районного суду Павлюк С.С. (справа № 936/891/21, провадження 1-кс/936/240/2021) відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 14.11.2021.

Оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою завершується 14.11.2021, завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, та разом з тим ризики, які встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу 16 вересня 2021 року не перестали існувати та не зменшилися, а більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання наведеним вище ризикам порівняно із взяттям під варту, слідчий просить продовжити строк даного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила таке задовольнити з огляду на наявність обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні.

Захисники підозрюваного просили відмовити у задоволенні клопотання з підстав необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри, оскільки сексуальні дії між ОСОБА_3 та потерпілою відбувалися за добровільної згоди; недоведеності існування ризиків, які спростовуються міцністю соціальних зв`язків підозрюваного. Окрім цього аддвокат ОСОБА_6 в своїх запереченнях вважає за можливе обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, вказав, що між ОСОБА_3 та потерпілою дійсно були сексуальні дії, однак такі відбувалися за добровільної згоди потерпілої. Пояснив, що потерпіла, за попередньою домовленістю, прийшла до його дворогосподарства, де в підвальному приміщенні ОСОБА_4 тримав голову потерпілої між ногами для її зручності, а ОСОБА_3 без вагінального чи іншого проникнення гладив потерпілу по зовнішніх статевих органах, а він фільмував означене на мобільний телефон.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

16.09.2021 слідчим суддею Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюк С.С. обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 14.11.2021.

03.11.2021 слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з розглядуваним клопотанням.

Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Так, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному слідчим суддею враховано, що підозра у вчиненні ним злочину, передбаченому ч. 3 ст. 152 КПК України обґрунтована комплексом зібраних в ході досудового розслідування доказів.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному слідчим суддею досліджено зокрема протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.09.2021, за яким ОСОБА_7 повідомила про зґвалтування її ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; протокол допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 14.09.2021, за яким остання розповіла про події від 24.08.2021, зокрема вчинення щодо неї підозрюваними дій сексуального характеру; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 від 14.09.2021, якій 02.09.2021стало відомо про подію від 24.08.2021 за участі потерпілої та підозрюваних, шляхом перегляду відеозапису та розповіді потерпілої, за твердженням якої повідомляти про цей факт вона не стала через залякування підозрюваних про застосування фізичної сили до неї; протокол огляду мобільного телефону потерпілої від 15.09.2021, на якому зафіксовано переписку у месенджері між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою, де останній адресує потерпілій серед іншого повідомлення з вимогою написати йому повідомлення зі змістом нібито потерпіла пропонує статевий акт; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 15.09.2021, за яким остання повідомила, що 13.09.2021 від односельчанина довідалася про наявність в Інтернеті відео, де підозрювані ґвалтують потерпілу, вказане відео зберегла на мобільний телефон з метою надання доказів працівникам поліції; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 29.10.2021, за яким остання повідомила, що добре спілкується з потерпілою, так як є сусідами, остання стверджувала, що не розповіла про подію від 24.08.2021 іншим, оскільки підозрювані погрожували їй; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 24.09.2021, яка пояснила, що відеозапис, на якому зафіксовано як підозрювані брати ОСОБА_11 вчиняють сексуальні дії з потерпілою, вона отримала у месенджер від ОСОБА_8 , про дану подію спілкувалася з підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою, остання підтвердила факт її зґвалтування, окрім цього свідок повідомила, що брати Гафинці вважаються негласними лідерами класу; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , якій стало відомо про подію від 24.08.2021, шляхом перегляду відеозапису, яке останній продемонструвала ОСОБА_8 , вчинення насильницьких дій сексуального характеру підозрюваними підтвердила їй потерпіла, однак така не захотіла повідомляти про вказане дорослих, зокрема директора, окрім цього свідок охарактеризувала відносини між потерпілою та підозрюваними як корисливі з боку останніх, а підозрюваних братів ОСОБА_11 як авторитетів у класі; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 13.10.2021, який є батьком потерпілої, за твердженням якого донька повідомила йому, що не розповіла про подію від 24.08.2021, оскільки боялася хлопців; протоколи обшуків за місцем проживання підозрюваних, огляду місця події підвального приміщення, де відбулася подія від 24.08.2021, та за місцем проживання потерпілої.

Окрім цього суд ознайомився з супровідними листами слідчого, якою направлено до експертних установ постанови про призначення молекулярно-генетичної експертизи, комп`ютерно-технічної експертизи, судової психологічної експертизи.

Наведеними вище доказами підтверджується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Щодо позиції сторони захисту про визнання ряду доказів недопустимими, зокрема протоколу огляду мобільного телефону потерпілої від 15.09.2021, на якому зафіксовано переписку у месенджері між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою, то слідчий суддя зазначає, що заявлене є передчасним в силу стадії кримінального провадження, та на противагу цьому слідчим суддею досліджено ряд інших доказів, які в сукупності переконали слідчого суддю в обґрунтованості пред`явленої особі підозри, а також зможуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Разом з цим, п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного був обраний слідчим суддею посилаючись на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1); може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження (п. 3).

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що такі є обґрунтованими в частині можливого здійснення незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу, з часу обрання слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному наявність вказаного ризику не зменшилася та продовжує існувати.

Так, щодо наявності ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що такий наявний в силу наступного. З дослідженим слідчим суддею доказів, наданих органу досудового розслідування у підтвердження обґрунтованості підозри, вбачається, що підозрювані під час вчинення інкриміновано їм злочину застосовували фізичне насильство до потерпілої, серед іншого заподіяли їй удар в черевну порожнину для зменшення супротиву такої, а після події від 24.08.202 погрожували їй розповсюдженням в мережі Інтернет відеозапису, на якому зафіксовано вчинювані ними дії сексуального характеру щодо неї. Окрім цього за твердженням свідків, які навчаються в одному навчальному закладі з підозрюваними та потерпілою, брати ОСОБА_11 є негласними лідерами класу, вважають себе авторитетами, характеризуються однокласниками негативно, при цьому ОСОБА_1 охарактеризовано нейтрально. Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, підозрювані зможуть здійснювати психологічний тиск на потерпілу та свідків, і хоча наразі такі органом досудового розслідування допитані, що стверджується протоколами їх допиту, внаслідок незаконного впливу підозрюваних або третіх осіб (прим. рідних підозрюваних) на них, вони можуть змінити дані слідству покази, що негативно вплине на повноту та об`єктивність досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, слідчий суддя вважає, що брати ОСОБА_11 та ОСОБА_1 зможуть вступати у позапроцесуальні контакти між собою для формування у органу досудового розслідування та суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм злочину.

В обґрунтування наявності ризику переховування підозрюваного від слідства та суду сторона обвинувачення посилається на тяжкість інкримінованого такому злочину, а також вид та розмір покарання, яке загрожує особі у випадку визнання його винним.

Слідчим суддею оцінено обставини інкримінованого підозрюваному злочину, його особливу тяжкість та суворість покарання – позбавлення волі, однак Європейський суд з прав людини у рішенні «Строган проти України» стверджує, що небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою.

В розглядуваному випадку слідчий суддя не вбачає наявність існування означеного ризику, так як підозрюваний є неповнолітнім за віком, навчається в школі, а отже самостійних джерел до існування не має, у нього наявні міцні соціальні зв`язки, зокрема сім`я такого згідно з характеристики – хороша, він раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Вказане, на думку слідчого судді, є достатнім стримуючим фактором для попередження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Також слідчий суддя, здійснюючи розгляд клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання з`ясовано, що інкримінований підозрюваним злочин набув великого суспільного резонансу як в населеному пункт за місцем проживання підозрюваних та потерпілої, так і за межами такого. При цьому слідчий суддя приймає до уваги те, що відеозапис з подією від 24.08.2021 був розповсюджений між учнями Верхньоворітської ЗОШ, а згодом в мережі Інтернет, тобто був доступний широкому загалу, при цьому обставини розглядуваної події від 24.08.2021 ще тривалий час замовчувалися (не повідомлялися до правоохоронних органів) як потерпілою, так і її однокласниками, що свідчить про неправильне формування у молодого покоління реакції на подібні речі, може сформувати у них хибну думку про допустимість такої поведінки та як наслідок її безкарність.

Оцінюючи в сукупності обставини, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене захисником підозрюваного адвокатом Повідайчиком О.І. в запереченнях клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, аніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, не є виправданим, оскільки не зможе запобігти ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків.

Так, перебуваючи під домашнім арешт, підозрюваний за допомогою засобів зв`язку та Інтернету, зможе дистанційно впливати на вказаних учасників кримінального провадження, використовуючи для цього заходи психологічного впливу.

Разом із тим, слідчий суддя при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначив розмір застави, мотивуючи вказане правом, регламентованим ч. 4 ст. 183 КПК України, за яким слідчий суддя може не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинено із застосуванням чи погрозою застосування насильства.

Наразі, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для встановлення застави як альтернативи обраному за ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу, який неможливо попередити, застосувавши до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, дають підстави для продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного у виді тримання під вартою.

При цьому слідчим суддею не встановлено даних, які б свідчили, що стан здоров`я підозрюваного унеможливлює його тримання під вартою. Так, підозрюваний є особою молодого віку, інформацію про стан здоров`я такого матеріали клопотання не містять, під час судового засідання відомості про наявність захворювань у підозрюваного не повідомлялися.

Слідчий суддя вважає, що продовження строку тримання підозрюваного під вартою є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого наявний з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправного діяння, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, його тяжкості, а також є виправданим, враховуючи завдання, які має досягти орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк утримання підозрюваного під вартою до 18.12.2021 в межах строку досудового розслідування, який продовжено до 14.01.2022 за ухвалою слідчого судді від 11.11.2021.

Керуючись ст. ст. 117, 178, 183, 184, 193-194, 197, 199, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Продовжити щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12021070000000237, до 18 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов