Рішення № 101111896, 15.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа № 480/9119/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області ), в якій просив:

1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Сумській області щодо визначення 50% розміру ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку на виконання рішення Сумського обласного адміністративного суду від 27.01.2021 року по справі №480/6602/20;

2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності з довідкою Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 року №02-42/28/1620/20 в розмірі 68% відповідних сум суддівської винагороди з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Свої вимоги мотивував тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №480/6602/20 відповідачем було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно довідки Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 року №02-42/28/1620/20. За його результатами щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене у розмірі 50% (16 років) від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Однак, позивач не погоджується зі стажем роботи на посаді судді, що дає право на отримання довічного грошового утримання. Вважає, що його стаж роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає повних 29 років, що дає йому право на 68% відповідних сум суддівської винагороди.

Ухвалою суду від 17.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача проведений з урахуванням чинних норм законодавства на дату його проведення.

Так, відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зокрема, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №480/6602/20 ГУ ПФУ в Сумській області позивачу з 19.02.2020 проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 № 02-42/28/1620/20, з урахуванням фактично виплачених сум, за результатами якого щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене у розмірі 50% (за 16 років роботи на посаді судді) від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, склало 55492,80 грн. (110985,60 грн. х 50%) та у перерахованому розмірі нараховано до виплати у квітні 2021 року.

Також щодо стягнення судового збору зазначив, що згідно ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи заборону використовувати кошти на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вказав, що правильним буде відшкодування понесених судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII позивача було звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, а відповідачем призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці (а.с.45).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №480/6602/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії було задоволено (а.с.15-17), зокрема: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до його заяви від 24.02.2020 року; зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Сумської області № 02-42/28/1620/20 від 24.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем згідно рішення від 10.03.2021 №959240813578 було здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача як судді у відставці з 19.02.2020 та визначено його розмір в 50% суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді на підставі ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, виходячи з вислуги в 16 років 04 місяці та 29 дні (а.с.37-38).

При цьому рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 №480/4676/18 (а.с.8-11) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці окрім стажу роботи на посаді судді - 16 років 4 місяці 29 днів, також зараховується календарний період проходження строкової військової служби позивачем - 2 роки, половина періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 1 рік 10 місяців, робота на посадах стажиста, слідчого, старшого слідчого прокуратури м. Суми, Сумської області - 8 років 5 місяців 17 днів та робота на посаді старшого слідчого управління податкової міліції - 6 місяців.

Вказане рішення набрало законної сили, та в силу ст. 78 КАС України обставини встановлені даним рішенням доказуванню не підлягають.

Таким чином стаж роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням періодів, зарахованих до стажу роботи на посаді судді (16 років 4 місяці 20 днів), що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 №480/4676/18 (а.с.8-11), становить повних 29 років, що також визнається відповідачем при здійсненні вищевказаного перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці з 19.02.2020 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №480/6602/20, зокрема, про даний строк вказано у відповідному рішенні (а.с.37).

Позивач, не погодившись з перерахунком довічного грошового утримання, виходячи з 50 % суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді на підставі ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 68% суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020 (а.с.20), у відповідь на яку відповідач листом від 06.09.2021 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №480/6602/20 ГУ ПФУ в Сумській області позивачу з 19.02.2020 проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 № 02-42/28/1620/20, з урахуванням фактично виплачених сум, за результатами якого щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене у розмірі 50% (за 16 років роботи на посаді судді) від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, склало 55492,80 грн. (110985,60 грн. х 50%) та у перерахованому розмірі нараховано до виплати у квітні 2021 року. Відтак, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача проведений з урахуванням норм законодавства, чинних на дату його проведення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.1 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VІІІ) визначені організаційні засади діяльності судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

За приписами ч.1 ст.142 Закону №1402-VІІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону №1402-VІІІ).

Відповідно до частин 3-5 ст.142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Проте, Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

У той же час, згідно з пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України (п.п.16,17).

Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/6602/20 було встановлено, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII (а.с.15-17).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Отже, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 року, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність.

При цьому, відповідно до п.34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 -VIII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Як вказувалось вище, стаж роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням періодів, зарахованих до стажу роботи на посаді судді, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 №480/4676/18 (а.с.8-11), становить повних 29 років. У той же час, зі змісту рішення про перерахунок пенсії від 10.03.2021 №959240813578 вбачається, що основний розмір довічного грошового утримання позивача після перерахунку з 19.02.2020 склав 50 %, а повинен складати 68% (50+(2%х9років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням вимог ч. 3 ст.142 Закону № 1402 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На думку суду, зменшення відсотку основного розміру довічного утримання позивача було здійснено не у спосіб, передбачений Конституцією України та Закону № 1402 -VIII, а в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

В пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з прийнятим рішенням пенсійного органу про її призначення мав законні сподівання на отримання пенсії без будь-яких обмежень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідачем вчинено дії, які порушили права позивача, а також те, що відповідач, здійснюючи перерахунок позивачу щомісячного грошового утримання з 19.02.2020, не дотримався вимог Закону №1402-VIII, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає необхідним визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо визначення 50% розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при проведенні перерахунку раніше нарахованого щомісячного грошового забезпечення з 19.02.2020 та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити як судді у відставці з 19.02.2020, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 №02-42/28/1620/20, з розрахунку 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанцій від 14.09.2021 (а.с.7).

При цьому, посилання відповідача у відзиві в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги про стягнення судового збору, на ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення сплачений судовий збір, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині визначення ОСОБА_1 50% розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при проведенні перерахунку раніше нарахованого щомісячного грошового забезпечення з 19.02.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 №02-42/28/1620/20, з розрахунку 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2021.

Суддя І.Г. Шевченко