Ухвала суду № 101111845, 15.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15001/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форвард Фінансів», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форвард Фінансів», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

11.11.2021 року разом з позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яку мотивовано тим, що нею заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форвард Фінансів», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 70439 виданий 11.06.2021 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7411,86 грн. Зауважує, що враховуючи, що протягом строку судового провадження, відсутність забезпечення виконання рішення суду, а саме зупинення стягнення, призведе до того, що до вирішення справи судом, з неї будуть стягнуті гроші в суттєвій частині і подальше провадження у справі не призведе до фактичного захисту порушених прав позивача у справі. У зв`язку з наведеним просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни № 70439 виданий 11.06.2021 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Форвард Фінанс» заборгованості в розмірі 7411,86 грн., у тому числі зупинення стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Роман Р.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В силу положень ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову, яка надійшла разом із позовною заявою, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Вимогами статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову шляхом:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім цього, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам (ч. 3 ст. 151 ЦПК України), а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати виконавчий напис. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, зокрема, оскаржуваного виконавчого напису або ж зазначення підстав неможливості його подання, необхідність витребування такого тощо. В той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису нотаріуса може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, суд не вбачає дотримання заявником вимог до заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує заявника у праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Повернути заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форвард Фінансів», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала оскарженню не пілягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда