Ухвала суду № 101111490, 16.11.2021, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1285/21

Номер провадження 1-кс/298/347/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Лютянська М.С., при секретарі – Брітовій Е.А., за участю прокурора Химинець О.О., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Цебрик Л.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цибик В.В., погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Химинець О.О., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12021071070000194 від 15 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №12021071070000194 від 15.11. 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14 листопада 2021 року у період часу із 19 год.00 хв. по 21 год.00 хв. більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись у кімнаті кухні, по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв сварку із своєю співмешканкою — ОСОБА_2 , яка закінчилась побиттям останньої. Так, в процесі сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 схопив своїми руками за одяг свою співмешканку, яка на той момент знаходилась на ліжку, підняв та кинув її на підлогу, де в подальшому наніс декілька ударів своїми руками по голові, тулубу та верхніх кінцівках ОСОБА_2 , в результаті чого останній було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: “ Поєднана тупа травма голови та грудної клітки. Субдуральна гематома зліва. Субарахноїдальний крововилив. Забій головного мозку. Множинні переломи ребер з обох сторін по кількох анатомічних лініях з порушенням каркасності грудної клітки. Множинні розриви костальної плеври на рівні переломів ребер. Травматичний шок”, тим самим спричинив ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої. 15 листопада 2021 року о 00 годині 55 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція за вчинення якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання інших методів може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань. Існування зазначених ризиків обгрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, проти життя та здоров`я особи. Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, застави стосовно підозрюваного, так як такі ним дотримані не будуть, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Враховуючи вищенаведене, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Химинець О.О. подане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Захисник -адвокат Цебрик Л.В. в судовому засіданні зазначив, що тримання під вартою занадто є суворий запобіжний захід. На утриманні підозрюваного є його мама-пенсіонерка та неповнолітня дитина,і якщо ОСОБА_1 оберуть запобіжний захід тримання під вартою, то дитина залишиться без засобів на існування. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно. Згідно розписки, яка надана батьками померлої, вони не мають ніяких претензій до підозрюваного, а тому просить в клопотанні відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просить не застосовувати до нього тримання під вартою, оскільки на його утриманні є неповнолітня дитина, яка проживала разом з ним. Крім того, зазначив, що він співпрацює зі слідством , бажає все розповісти.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з наданих слідчим матеріалів, 14 листопада 2021 року у період часу із 19 год.00 хв. по 21 год.00 хв. більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись у кімнаті кухні, по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв сварку із своєю співмешканкою — ОСОБА_2 , яка закінчилась побиттям останньої. Так, в процесі сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 схопив своїми руками за одяг свою співмешканку, яка на той момент знаходилась на ліжку, підняв та кинув її на підлогу, де в подальшому наніс декілька ударів своїми руками по голові, тулубу та верхніх кінцівках ОСОБА_2 , в результаті чого останній було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: “ Поєднана тупа травма голови та грудної клітки. Субдуральна гематома зліва. Субарахноїдальний крововилив. Забій головного мозку. Множинні переломи ребер з обох сторін по кількох анатомічних лініях з порушенням каркасності грудної клітки. Множинні розриви костальної плеври на рівні переломів ребер. Травматичний шок”, тим самим спричинив ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

15 листопада 2021 року за вищевказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12021071070000194 від 15 листопада 2021 року.

Також встановлено, що 15 листопада 2021 року о 00 год.55 хв. в приміщенні відділення поліції №2 було затримано ОСОБА_1 , що підтверджено протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Також встановлено, що 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованому йому злочині, за який він може понести покарання у виді позбавлення волі, про що зокрема свідчать докази, зібрані органом досудового слідства та надані слідчому судді, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 офіційно на даний час ніде не працює, неодружений, на утриманні має неповнолітню дитину,за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення та переховуванням його від органів досудового розслідування та/або суду, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177, 183 КПК України слід застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні,зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Тому, керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою -рахувати ОСОБА_1 з 00 год. 55 хв. 15 листопада 2021 року, саме з моменту його затримання.

Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 00 год. 55 хв. 13 січня 2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Лютянська М.С.