Ухвала суду № 101111093, 15.11.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6816/21

Провадження№ 1-кс/266/1975/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г., за участі секретаря Воропаєвої О.Є., слідчого Назарука А.Д., прокурора Олейніченко С.М., захисника Ритова Я.М., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Назарука А.Д. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Артемівськ Донецької області, не судимої, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 2009р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Назарука А.Д. про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що в провадженні СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває виділене в окреме кримінальне провадження за №12021050000000035 від 25.01.2021 р. з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досудовим слідством встановлено, що з метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, котрі здійснювали захоплення адміністративних будівель органів влади та правоохоронних органів на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та боєприпасами із зазначених будівель, утворено ряд незаконних збройних формувань, що увійшли до складу терористичної організації «ДНР», зокрема «Словяне», «Батальон охраны и управления в/ч 088041 Армейского корпуса ДНР», (далі по тексту «БОиУ, в/ч 088011 АК ДНР»), що підпорядковувалась керівникам терористичної організації «ДНР». Весною - на початку літа 2014 року, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, громадянка України ОСОБА_1 перебуваючи у м. Артемівськ (на теперішній час м. Бахмут) Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, вступила до терористичної організації «ДНР», а саме незаконного збройного формування її силового блоку – «Словяне», з метою безпосередньої участі в злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції. В подальшому, в червні 2014 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 в складі незаконного збройного формування «Словяне» терористичної організації «ДНР» під тиском Збройних сил України покинула м. Бахмут Донецької області та виїхала в м: Донецьк. В м. Донецьк ОСОБА_1 в складі незаконного збройного формування «Словяне» терористичної організації «ДНР» дислокувалася в захопленій будівлі Донецької обласної державної адміністрації за адресою: м. Донецьк, бул. Пушкіна, 34. В подальшому приблизно в середині липня 2014 року більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 в складі підрозділу «Словяне» перебазувалась в будівлю «Індустріального союзу Донбасу». Перебуваючи в будівлі «Індустріального союзу Донбасу» в середині серпня 2014 р. ОСОБА_1 отримала від невстановлених досудовим розслідуванням осіб вогнепальну зброю автомат Калашникова та в складі групи із 28 чоловік пристрілювала вказану зброю на полігоні в районі шахт «Лідіївка» мікрорайон Азотний м. Донецька, чим набула навики володіння вогнепальною зброєю. Приблизно 6-7 вересня 2014 року ОСОБА_1 в складі незаконного збройного формування «Словяне» передислокувалась в гуртожиток № 3 Донецького державного університету за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. 8. У вересні 2014 року ОСОБА_1 в складі незаконного збройного формування «Словяне» терористичної організації «ДНР» увійшла в незаконне збройне формування «Батальон охраны и управления в/ч 088041 Армейского корпуса ДНР- терористичної організації «ДНР», де її призначено на посаду «стрілок» та їй присвоєно звання «рядовий». В складі вказаного незаконного збройного формування ОСОБА_1 виконувала обов`язки з охорони приміщень гуртожитку, в якому дислокувалось незаконне збройне формування «Батальон охраны и управления в/ч 088041 Армейского корпуса ДНР» та будівлі «генерального штабу ДНР». 14 жовтня 2014 року ОСОБА_1 склала присягу на вірність терористичної організації «ДНР» та отримала військовий квиток «ДНР», крім того остання отримала військову форму російського зразка і підписала контракт про проходження так званої військової служби в незаконних збройних формування терористичної організації «ДНР» на 1 рік. На початку 2015 року, більш точної дати органом Досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 призначено на посаду «старшини ремонтної роти» незаконного збройного формування «Батальон охраны и управления в/ч 088041 Армейского корпуса ДНР» терористичної організації «ДНР» та їй присвоєно військове звання «старшина». В 2016 році, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу кадрів не встановленого досудовим розслідуванням незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР». В подальшому приблизно в 2017-2018 роках, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, покинула незаконні збройні формування та виїхала на підконтрольну Україні територію де приховувала свою причетність до діяльності терористичної організації «ДНР».

09.11.2021р. за вказаних обставин ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваної, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити чинити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, здійснювати незаконний вплив на свідків, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення у даному кримінальному провадженні, тобто більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам. Крім того, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, може переховуватись від суду для уникнення покарання.

Слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрювана та захисник заперечували проти задоволення клопотання. Захисник просив обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. Підозрювана вказала, що її не затримували, вона проживає разом із дідусем, працює неофіційно в кафе, має щомісячний дохід у розмирі 5000 грн., заставу сплатити не може, наразі після смерті бабусі вона є спадкоємцем частини квартири, але не оформила спадщину, отже має житло. Також вказала, що готова відповідати перед судом за свої дії, але ж не за пред`явленої їй кваліфікацією, адже свідки які на неї вказували як на співучасницю були притягнуті за ст.260 КК України. На її утриманні також знаходиться її син, а також вона доглядає за онукою.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтування підозри ОСОБА_1 у скоєні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами, а саме протоколом огляду особистих сторінок ОСОБА_1 в соціальних мережах, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом за результатами проведення впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_3 , який впізнав ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом за результатами проведення впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_4 , який впізнав особу з позивним «Анєчка», яка є ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , відповіддю з ДПС України щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону та лінії розмежування, матеріалами НС (Р)Д, та іншими матеріалами доданими до клопотання.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до переконання, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.

Беручи до уваги обставини за якими пред`явлено підозру, слідчий суддя вважає доведеними заявлені слідчим ризики, що підозрювана може переховатися від органу досудового слідства та від суду, бо тяжкість діяння в якому вона підозрюється та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі підозрюваної з метою уникнення можливого покарання, оскільки підозрювана роботи не має, своє життєве існування забезпечує за рахунок випадкових заробітків, не одружена.

Також підозрювана вказала, що грошей на заставу у неї немає, отже враховуючи її майновий стан слідчий суддя вважає неможливим застосування запобіжного заходу у виді застави навіть у розмирі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, проживає тривалий час на підконтрольній Україні території (з 2018р.), відомостей, які б вказували, що вона продовжує підтримувати зв`язок із особами незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» у суду відсутні і це не слідує із пред`явленої підозри, також відсутні і відомості, що вона вчиняє нові кримінальні правопорушення. Відомостей про ведення антигромадської поведінки слідчому судді не надано, проте вона має на утриманні малолітню дитину. Також слідчим суддею з`ясовано, що ОСОБА_1 проживаючи за місцем свого постійного проживання допомагає доглядати за своєю малолітньою онукою, матір якої проживає у м. Києві. Одже за відсутності чоловіка надає батьківське піклування двом малолітнім дітям.

На теперішній час ОСОБА_1 на переконання слідчого судді перестала бути суспільно небезпечною особою, доказів про вчинення насильницьких дій до людей з приводу інкримінованого їй діяння слідчому судді не пред`явлено, порушення із явки до слідчого та слідчого судді немає. Отже за таких підстав у підозрюваний наявний міцний сімейний зв`язок за місцем свого проживання і достатня процесуальна репутація, тому за переконанням слідчого судді буде цілком достатнім з урахуванням тяжкості правопорушення застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, адже вона буде перебувати під цілодобовим контролем без розірвання соціальних зв`язків із сім`єю, а постійний контроль забезпечить відсутність можливості переховатися від правосуддя і незаконного впливу на свідків. Притому у цьому випадку слідчий суддя вважає необхідним вилучити у підозрюваної документи для виїзду за кордон та на окуповані територію. Слідчий суддя також приймає до уваги, що за місцем проживання у підозрюваної органом досудового розслідування проведено обшук та вилучені всі наявні у неї речі та документи, що стосуються пред`явленої підозри, отже у слідчого судді відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи під домашнім арештом за місцем проживання зможе знищити або спотворити речі та документи до яких вона має доступ.

В порушення вимог п.6 ч.1 ст..184 КПК України слідчим в клопотанні не зазначено обґрунтування неможливості запобігання наведеним ризикам, шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, адже запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст..177 цього кодексу.

Таким чином при розгляді клопотання слідчій суддя прийшов до висновку, що стороною обвинувачення є доведеними обставини передбачені п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведені обставини недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що з урахуванням вищенаведеного є достатнім для запобігання ризику переховатися від слідства або суду та незаконного впливу на свідків.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Запобіжний захід у виді поруки та особистого зобов`язання в даному випадку не є дієвими запобіжниками ризиків, оскільки за своєю суттю вони не забезпечать підозрюваним ефективного виконання своїх обов`язків за вищенаведених обставин.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194 КПК України

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт громадянина для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну у тому числі для перетину лінії розмежування із тимчасово окупованою територією України.

Строк дії ухвали закінчується 15.01.2022 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним апеляційна скарга може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя Шишилін О. Г.

Копію ухвали отримав негайно після оголошення ______Яшина Г.А.