Рішення № 101110996, 15.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10576/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2021 року ОСОБА_1 /надалі – ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці /надалі – відповідач/ про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною відмову відповідача обміняти та видати позивачу паспорт громадянина України на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати відповідача обміняти паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС у Полтавській області місто Кременчук 06.02.2001, та оформити й видати позивачу новий паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку з непридатністю паспорта для використання.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з 13.06.2021 виповнилося 45 років у зв`язку з чим останній звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці із заявою про вклеювання фотокартки по досягненню 45 річного віку, до якої додав фотокартки та свій паспорт без зазначення пошкоджень. У відповідь на зазначену заяву позивачу направлено лист №5316-2966/5316-21 від 14.07.2021, яким повідомлено про відмову у вклеюванні фотокартки по досягненню 45-річного віку у зв`язку з непридатністю паспорту для використання. 10.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив обміняти паспорт громадянина України на такий самий у вигляді книжечки зразка 1994 року згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Листом №Б-11/6/5316-21/5316/12-21 від 20.08.2021 відповідач відмовив у обміні паспорту громадянина України на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року. Крім того, зазначено, що відповідач грубо порушив чинні положення нормативно-правових актів України та основоположні права позивача, оскільки відмовився вклеювати фотокартку позивача по досягнення 45-ти річчя, при цьому пошкодивши паспорт громадянина України та визнавши паспорт позивача непридатним (недійсним), а потім взагалі відмовив позивачу обмінювати паспорт на аналогічний паспорт громадянина України зразка 1994, чим змушує отримати паспорт у вигляді пластикової карти ID з (чіпом), що суперечить його релігійним переконанням та свободі світогляду. З огляду на зазначене, позивач стверджує, що у даному випадку відповідач здійснює втручання до приватного життя позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10576/21; призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.10.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 20.08.2021 на заяву позивача Автозаводським відділом, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», надано відповідь за вихідним №Б-11/6/5316-21/5316/12-21. Відповідач стверджує про помилковість доводів позивача, викладених у позові. Зазначено, що позивач отримав два паспорта громадянина України для виїзду за кордон з використанням засобів Єдиного демографічного реєстру. За заявою-анкетою від 28.01.2015 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм (біометричний паспорт) НОМЕР_2 та присвоєно УНЗР 19760613-00131. 19.05.2017 за заявою позивача на його ім`я оформлено другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм з внесенням до нього відцифрованих відбитків пальців рук НОМЕР_3 . Указано, що ОСОБА_1 особисто надано згоду на обробку та використання своїх персональних даних під час оформлення паспортного документа. Підписи позивача на заявах-анкетах №5296044 від 19.05.2017 свідчать про його згоду на внесення інформації до ЄДДР та надання згоди на отримання відцифрованого образу обличчя, відцифрованого підпису, та відцифрованих відбитків пальців рук. Отже, відмова відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не є втручання Держави в право позивача на повагу до його приватного життя.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2021 позивач звернувся до Автозаводського РВ у м. Кременчуці Управління ДМС України в Полтавській області із заявою в якій просив вклеїти до паспорта громадянина України фотокартку при досягненні позивачем 45-річного віку. До заяви додано: паспорт громадянина України, фотокартку розміром 3,5х4,5 см у кількості 2 шт.

Листом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 14.07.2021 №5316-2966/5316-21 повідомлено позивача, що в наданні адміністративної послуги з вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню 45-річного віку в зв`язку з непридатністю паспорта для користування, а саме: на першій, другій, п`ятнадцятій шістнадцятій сторінках паспорта та його обкладинці порушено перфорацію серії та номера документа.

10.08.2021 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці подано заяву в якій позивач зазначив, що у зв`язку з повідомленням про непридатність його паспорту та з огляду на релігійні переконання позивач просив обміняти паспорт громадянина України на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року згідно з Положенням про паспорт громадянина України», затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Крім того, зазначено, що позивач не хоче обмінювати паспорт на паспорт громадянина України нового зразка у формі пластикової картки ID та передавати більшу кількість персональних даних, через релігій переконання позивача.

Листом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 20.08.2021 № Б-11/6/5316-21/5316/12-21 повідомлено позивача, що 28.01.2015 за заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон персональні дані були внесені до Єдиного Державного демографічного Реєстру, а 19.05.2017 за заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ЄДДР внесені також біометричні дані. Зазначено, що відповідно до цього 11.02.2015 позивачу був присвоєний унікальний номер запису в Реєстрі. При оформленні паспорта громадянина України у вигляді картки до Єдиного Державного демографічного Реєстру будуть вноситися лише ті дані, які містяться в реєстрі.

Позивач, не погоджуючись із такою відповіддю та вважаючи, що його право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки не може бути обмежене, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно статті 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова № 302) затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Згідно п. 2 Постанови №302 запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно п. 3 Постанови № 302 установлено, що:

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Водночас, слід враховувати, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.10.2018 року № 795, якою внесено зміни до пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 та визначено, що обмін паспорта громадянина України здійснюється у разі якщо особа досягла 25 - чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Як вже встановлено судом, 13.07.2021 позивач звернувся до Автозаводського РВ у м. Кременчуці Управління ДМС України в Полтавській області із заявою в якій просив вклеїти до паспорта громадянина України фотокартку при досягненні позивачем 45-річного віку. До заяви додано: паспорт громадянина України, фотокартку розміром 3,5х4,5 см у кількості 2 шт.

Разом з тим, листом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 14.07.2021 №5316-2966/5316-21 повідомлено позивача, що в наданні адміністративної послуги з вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню 45-річного віку в зв`язку з непридатністю паспорта для користування, а саме: на першій, другій, п`ятнадцятій шістнадцятій сторінках паспорта та його обкладинці порушено перфорацію серії та номера документа.

З огляду на інформацію, викладену у листі Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 14.07.2021 №5316-2966/5316-21, позивач 10.08.2021 звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці із заявою в якій позивач зазначив, що у зв`язку з повідомленням про непридатність його паспорту та з огляду на релігійні переконання позивач просив обміняти паспорт громадянина України на паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року згідно з Положенням про паспорт громадянина України», затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Крім того, указав, що позивач не хоче обмінювати паспорт на паспорт громадянина України нового зразка у формі пластикової картки ID та передавати більшу кількість персональних даних, через релігій переконання позивача.

У силу положень пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, надходження відповідної заяви позивача зумовлює необхідність обміну паспорта громадянина України.

Таким чином, у відповідача існували підстави для обміну позивачу паспорта, шляхом оформлення та видачі йому нового паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

При цьому, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" (далі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 року №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).

Згідно п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що у листі Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 20.08.2021 № Б-11/6/5316-21/5316/12-21 відповідач, посилаючись на Порядок №456 вказав про необхідність надання рішення суду, що набрало законної сили для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у зразкової справи №806/3265/17, зробила висновок, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки також розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов`язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.

Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

При цьому, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Суд наголошує, що п. 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185" від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).

Пунктом 17 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 мм.

Суд вважає за необхідне зазначити, що положення п.17 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.

На виконання вказаної Постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ від 13.04.2012 року №320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", який встановлював форму заяви про видачу паспорта та перелік документів, які необхідно подати для обміну паспорта, однак вказаний наказ втратив чинність 01.03.2018 року. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою № 2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило принципу верховенству права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова, оформлена листом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 20.08.2021 № Б-11/6/5316-21/5316/12-21 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки позивача є протиправною.

Суд наголошує, що у листі Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці від 20.08.2021 № Б-11/6/5316-21/5316/12-21 не вказано про відсутність необхідних документів для отримання паспорта у формі книжечки, а вказано лише про необхідність рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання Управління ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Автозавоським РВ КМУ УМВС у Полтавській області 06.02.2001) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці (вул. Пушкіна, буд.63, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 37829297) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці в обміні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова