Рішення № 101110929, 12.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10317/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /надалі - ФОП ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2021 №Ф-25706-13/2362 у сумі 4865,10 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є інвалідом ІІІ групи з дитинства, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 19.04.2013. З 1999 по час звернення до суду з позовом позивач зареєстрований як ФОП та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП №2584001000100192 від 03.12.1999. 06.02.2015 позивачем подано до податкового органу помилково звіт за 2014 рік про нарахування ЄСВ в розмірі 5071,80 грн, що підтверджується звітом за 2014 рік реєстраційний номер №1044035 від 06.02.2015. 01.02.2016 виявивши помилку позивачем до податкового органу було подано письмову заяву про скасування помилково поданого звіту по єдиному внеску за 2014 рік, що підтверджується копією заяви позивача від 01.02.2016 з відміткою про її отримання податковим органом. Проте контролюючим органом всупереч тому, що позивач не платником ЄСВ прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2021 №Ф-25706-13/2362.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10317/21; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 заперчення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

18.10.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що за позивачем рахується самостійно задекларована заборгованість від 09.02.2015 по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування №1505350325 від 06.02.2015 по терміну сплати - 09.02.2015. Станом на 30.06.2021 згідно ІКП за позивачем рахувалася заборгованість по ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 4865,10 грн. З огляду на наявність боргу відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 05.07.2021 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-25706-13/2362 та направлено боржнику.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд справи за участю представника відповідача у справі №440/10317/21 залишено без задоволення.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

Позивач з 18.09.2013 отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

06.02.2015 ОСОБА_1 подано до контролюючого органу таблицю 2. «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» відповідно до якої визначено до сплати ЄСВ у розмірі 5071,80 грн, за період січень 2014 по грудень 2014 року.

01.02.2016 позивачем подано до податкового органу повідомлення про помилковість подання зазначеного звіту. Зазначене повідомлення містить відмітку про отримання податковим органом - 01.02.2016.

Водночас 05.07.2021 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-25706-13/2362 на суму недоїмки 4865,10 грн.

Позивач не погоджуючись із зазначеною вимогою звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, (далі - Інструкція № 449), Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

У статті 1 Закону № 2464-VI закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини першої статті 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які

беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Положеннями частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведені норми кореспондують з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 435, відповідно до змісту якого ФО - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, то помилкова подача позивачем звіту не свідчить про добровільну участь у системі страхування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.09.2019 у справі № 806/1503/16.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 та п. 2 розділу V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто, страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що особи, які зареєстровані як ФОП, перебувають на спрощеній системі оподаткування та одночасно отримують пенсію по інвалідності, звільняються від сплати ЄСВ, а також від подання звіту.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 805/2195/17-а та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

При цьому, єдиною правовою підставою для виникнення в особи, яка звільнена від сплати єдиного внеску, зобов`язання сплачувати такий внесок є укладання нею договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу на те, що позивач зареєстрований як ФОП та отримує пенсію по інвалідності, а отже є особою, яка звільнена від сплати ЄСВ та подання відповідного звіту.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що позивач укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, жодною нормою чинного законодавства не передбачено виникнення в особи, звільненої від вищезазначених зобов`язань, обов`язку зі сплати ЄСВ у разі помилкового подання звіту.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, вимогу ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2021 №Ф-25706-13/2362 у сумі 4865,10 грн, слід визнати протиправною та скасувати.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції №1913209 від 02.09.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у розмірі 2270,00 грн.

Водночас згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

У даному випадку вимога позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2021 №Ф-25706-13/2362 на суму недоїмки 4865,10 грн є вимогою майнового характеру.

З огляду на зазначене, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього позову у розмірі 908,00 грн.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ВП 44057192) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2021 №Ф-25706-13/2362.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ВП 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова