Рішення № 101110812, 15.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10886/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 28.12.2019 при здійсненні її перерахунку на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/3552/19 від 23.10.2019;

- скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області від 19.07.2021 №6986-6061/C-02/8-1600/21 в частині обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку, починаючи з 28.12.2019;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/3552/19 від 23.10.2019 здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром щороку з 01 березня, починаючи з 28.12.2019 та проводити йому виплату згідно здійсненого перерахунку з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії до виплати є незаконними, оскільки обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про засади щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Позивач вважає, що обмеження розміру його пенсії максимальним розміром суперечить постанові Полтавського окружного адміністративного суду №440/3552/19 від 23.10.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10886/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

04.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник ГУПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскільки пенсія позивача до набрання чинності Законом №3668 (тобто станом на 01.0.2016) не перевищувала максимальний розмір пенсії та перевищила визначений законом максимальний розмір пенсії лише після її перерахунку, а саме з 2017 року, то норма пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" на позивача не поширюється.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є позов та відзив.

Рішення у справі прийнято в третій робочий день судді після завершення відпустки та закриття лікарняного.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації з 08.02.1991, що підтверджується протоколом №188/2 від 08.02.1991, копія якого наявна у матеріалах справи.

Кременчуцьким ОУПФУ Полтавської області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та за наслідками перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 склав - 17302,62 грн.

Разом з тим, виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася органом Пенсійного фонду: з 01.03.2018 у розмірі 13730,00 грн., з 01.07.2018 у розмірі 14350,00 грн., з 01.12.2018 у розмірі 14970,00 грн., з 01.07.2019 у розмірі 15640,00 грн., виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії згідно з підпунктом "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівника льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року №713) з 01.03.2018 без обмежень, передбачених статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Листом Кременчуцького відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області від 22.08.2019 №607/03.11-04 ОСОБА_1 повідомлено, що основний розмір пенсії останнього на теперішній час складає 21591 грн. 42 коп. Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" максимальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2018 року становить 13730,00 грн., з 01.07.2018 - становить 14350,00 грн., з 01.03.2019 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено.

ОСОБА_1 не погодився з діями пенсійного органу щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті йому пенсії за вислугу років з 01.03.2018, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії до виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2018 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 апеляційну скаргу ГУПФУ в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 повернуто скаржнику.

Відтак, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 набрало законної сили 28.12.2019.

З метою виконання вказаного судового рішення ГУПФУ в Полтавській області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з врахуванням виплачених сум за період з 01.03.2018 по 27.12.2019, оскільки в рішенні суду відсутні зобов`язання в подальшому виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру, при цьому, виплату доплати, нарахованої на виконання рішення суду, у розмірі 96833,20 грн ОСОБА_1 проведено у червні 2021 року.

У подальшому, починаючи з 28.12.2019 ГУПФУ в Полтавській області продовжило здійснювати виплату пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру.

На звернення позивача від 17.06.2021 та від 15.07.2021, які зареєстровані в ГУПФУ в Полтавській області за №6061/С-1600-21 від 22.06.2021 та за №7138/С-1600-21 від 16.07.2021 щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 пенсійний орган листом від 19.07.2021 №6986-6061/С-02/8-1600/21 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати з 28.12.2019 його пенсії без обмеження її максимального розміру.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при виплаті йому пенсії за вислугу років з 28.12.2019, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 51 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 54 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 (далі - Порядок №418), пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення") і цього Порядку призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють. Пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу встановлюються незалежно від віку при вислузі на посадах, які дають право на таку пенсію, у чоловіків не менше 25 років, у жінок не менше 20 років.

Підпунктом "а" пункту 3 вказаного Порядку встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають льотний склад, який безпосередньо виконує дослідні польоти на штатних робочих місцях літальних апаратів і парашутно-десантної техніки; льотчики (пілоти)-випробувачі, штурмани-випробувачі, бортінженери-випробувачі, бортмеханіки-випробувачі, бортелектрики-випробувачі, бортрадисти-випробувачі, бортоператори-випробувачі, парашутисти-випробувачі, провідні інженери з льотних випробувань або експериментальних робіт.

Відповідно до пункту 7 Порядку №418 пенсії працівникам льотно-випробного складу при вислузі у чоловіків 25 років і у жінок 20 років призначаються в розмірі 55 процентів заробітку і за кожний рік вислуги у чоловіків понад 25 років і у жінок понад 20 років - по 1 проценту /працівникам, зазначеним у пункті "а" пункту 6 цього Порядку, - 3 проценти/ заробітку. Розмір пенсії, обчислений відповідно до зазначених норм, не може перевищувати 75 процентів заробітку. Крім того, працівникам льотно-випробного складу до пенсії за вислугу років нараховуються надбавки та підвищення, передбачені статтями 21 і 77 Закону.

Згідно з підпунктом "в" пункту 7 Порядку №418 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №713 від 09.08.2005) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Зі змісту заяв по суті справи судом встановлено, що спір між сторонами щодо підстав та дат здійснення перерахунків пенсії позивача, а також щодо розмірів пенсії, визначених внаслідок перерахунків, відсутній. Між сторонами виник спір щодо розмірів виплаченої позивачу пенсії з 28.12.2019.

01.10.2011 набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VI).

Частиною першою статті 2 Закону №3668-VI було передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним законом внесено зміни до низки інших законів, зокрема частину третю статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, наведені норми стосуються виплати пенсій, призначених до 01.10.2011, розмір яких перевищував встановлений цим Законом максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, поки розмір відповідної пенсії відповідатиме встановленому максимальному розміру пенсії.

А відтак, вказані норми не звужують зміст набутих прав пенсіонерів, у яких розмір призначеної пенсії був меншим за встановлений максимальний розмір станом на дату набрання чинності Законом №3668-VI - 01.10.2011, та перевищив максимальний розмір вже після здійснення перерахунку пенсії.

За даними пенсійного органу на момент набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" призначена позивачу пенсія не перевищувала максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом.

При перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 розмір такої пенсії вже перевищував визначений законом максимальний розмір пенсії.

У зв`язку з цим, пенсійний орган обмежив виплату призначеної позивачу пенсії з 01.03.2018 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

В результаті оскарження ОСОБА_1 дій управління щодо обмеження виплати призначеної йому пенсії з 01.03.2018 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії до виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2018 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 апеляційну скаргу ГУПФУ в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 повернуто скаржнику.

Відтак, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №440/3552/19 набрало законної сили 28.12.2019.

З метою виконання вказаного судового рішення ГУПФУ в Полтавській області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з врахуванням виплачених сум за період з 01.03.2018 по 27.12.2019, при цьому, виплату доплати, нарахованої на виконання рішення суду, у розмірі 96833,20 грн ОСОБА_1 проведено у червні 2021 року.

Починаючи з 28.12.2019 ГУПФУ в Полтавській області продовжило здійснювати виплату пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру, оскільки в рішенні суду у справі №440/3552/19 відсутні зобов`язання в подальшому виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Наведена норма закону є чинною, неконституційною не визнавалась, а тому підлягає обов`язковому застосуванню органом Пенсійного фонду України.

Отже, розмір перерахованої відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у справі №580/234/19.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2020 року - 1638,00 грн., з 01 липня - 1712,00 грн, з 01 грудня - 1769,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Враховуючи викладене, максимальний розмір пенсії позивача з 01.12.2019 - 16380,00 грн, з 01.01.2020 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн, з 01.01.2021 - 17690,00 грн, з 01.07.2021 - 18540,00 грн.

Таким чином, здійснюючи позивачу з 28.12.2019 виплату пенсії, обмежену 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність відповідач діяв відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто правомірно.

Отже, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава