Рішення № 101110804, 15.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/11551/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Полтавській області №516 від 16.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 15.10.2019 , з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії. З довідки пенсійного органу позивач дізналася, що їй не враховано стаж роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2434/20 було зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та від 30.01.2020, з урахуванням висновків суду. Пенсійний орган виконуючи вказане судове рішення повторно розглянув заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та від 30.01.2020 і рішенням від 16.07.2021 №516 відмовив останній у перерахунку пенсії за віком з підстав того, що інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України, крім того, рішення суду не містить зобов`язань щодо здійснення відповідного перерахунку. З таким рішенням-відмовою позивач не погоджується, посилаючись на те, що Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат належить до системи соціального захисту населення і передбачений переліком закладів у розділі 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, стаж роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11551/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.10.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що підстави для зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті при призначенні пенсії ОСОБА_1 відсутні так як інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України. Поряд з цим, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2434/20 не містить зобов`язань щодо перерахунку пенсії, ГУПФУ в Полтавській області повторно розглянуто заяви позивача та рішенням від 16.07.2021 №516 відмовило в перерахунку пенсії за відсутності законних підстав для такого перерахунку /а.с. 25-26/.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Рішення у справі прийнято в третій робочий день судді після закінчення відпустки та закриття лікарняного.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

15.10.2019 та 30.01.2020 ОСОБА_1 зверталась до ГУ ПФУ в Полтавські області з заявами, у яких просила перерахувати пенсію, керуючись статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням періоду роботи з травня 1998 по жовтень 2018 року у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті /а.с. 30-31/.

Листами від 14.11.2019 №61/Л-10 та від 17.02.2020 №529-347/Л-03/8-1600/20 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що законні підстави для зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті при призначенні пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики /а.с. 29, 32/.

Не погоджуючись з такою відмовою та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2434/20 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та від 30.01.2020, з урахуванням висновків суду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2434/20 ГУПФУ в Полтавській області повторно розглянуло заяви ОСОБА_1 від 15.10.2019 та від 30.01.2020 щодо перерахунку пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року у подвійному розмірі.

Рішенням відділу перерахунку пенсій №3 управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Полтавській області відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком з травня 1998 року по жовтень 2018 року з урахуванням статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за відсутності законних підстав для зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті, оскільки інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України та оскільки судове рішення не містить зобов`язання щодо перерахунку пенсії.

Вважаючи вказане рішення таким, що прийняте необґрунтовано, безпідставно та протиправно, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Згідно з положеннями статей 51, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Згідно з пунктом "е" статті 55 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 року по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 01.01.2016 мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Так, наведена правова норма передбачає різні можливості для призначення пенсії за вислугу років, у тому числі й до досягнення особою 55 років за наявності відповідного трудового стажу.

Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких закладах передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, Законом передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги, проте, зазначений Закон не містить визначення наведеного закладу.

З аналізу Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 №892/7180, вбачається, що він не містить визначення закладу з надання психіатричної допомоги, лише визначає, що це заклад є багатопрофільним лікарняним закладом (підпункт 1.1.1 пункт 1 цього Переліку).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 №1489-III психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги; заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади; стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про психіатричну допомогу" психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №957, психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).

Інтернат утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (далі - засновник).

У своїй діяльності інтернат керується Конституцією та законами України, Конвенцією про права осіб з інвалідністю, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням (пункти 1-3 положення).

Відповідно до пунктів 5-7 положення основними завданнями інтернату є:

1) забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;

2) надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів). Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування. Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. № 268 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 15, ст. 759) і затверджуються засновником;

3) проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Підопічним гарантується, зокрема, надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Як встановлено з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої залучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1998 по 2018 роки працювала у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті на посадах санітарка-палатна, молодша медична сестра санітарка-палатна, молодша медична сестра (палатна) та молодша медична сестра (ванниця), що не заперечується відповідачем.

В ході судового розгляду справи №440/2434/20 судом було констатовано, що Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат є юридичною особою, стаціонарним інтернатним закладом, предметом діяльності якого є соціальний захист, тимчасове або постійне проживання/перебування осіб зі стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не противопоказане перебування в Інтернаті.

Інтернат підзвітний та підконтрольний Полтавській обласній раді та підпорядкований та підзвітний Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.

За інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату як юридичної особи, видами діяльності інтернату, зокрема, є: - надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію; - надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів; - надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання; - загальна медична практика.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність більш детального регулювання вказаного питання та відсутність виключного переліку психіатричних закладів охорони здоров`я, суд доходить висновку про поширення на Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат положень статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та як наслідок, про наявність у відповідача обов`язку зарахувати спірний стаж роботи позивача у подвійному розмірі.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Полтавській області №516 від 16.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі, а також зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 15.10.2019, з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16 липня 2021 року №516 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 15 жовтня 2019 року з урахуванням пільгового стажу роботи в Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава