Ухвала суду № 101110534, 15.11.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 519/2431/12

Провадження №6/263/21/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Дрюченко А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області звернувся представник ТОВ «Вердикт Капітал» Радченко В.Ю., з заявою, у якій просить суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №519/2431/12. В обґрунтування заяви зазначено, що 20.09.2012 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області ухвалено рішення по справі №519/2431/12 про стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором №203Н/07-05. 28.11.2019 року між ПАТ «Віейбі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладеного договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «Віейбі Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором № 203Н/07-05.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, від представника ОСОБА_3 надійшло заперечення, в обґрунтування якого зазначено, що 16.07.2007 року між ПАТ «ВіЕйБІ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 203Н/07-05, згідно якого був виданий кредит в сумі 28000,00 дол.США на строк до 10.07.2017 року. В забезпечення кредиту, між ОСОБА_1 та Банком був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності та є єдиним її житлом. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.09.2012 року справа з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ «Віейбі Банк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №203Н/07-05 в сумі по тілу та відсоткам – 19707,03 дол.США, що еквівалентно сумі 157455,23 грн., а також комісію та пеню, загальна заборгованість в гривні – 165500,17 грн. У подальшому за заявою ПАТ «Віейбі Банк» Центральним ВДВС у м. Маріуполі були відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів, в межах якого щомісячно утримується із заробітної плати ОСОБА_2 та з пенсії ОСОБА_1 грошові кошти на користь стягувача. Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року за №1304-VІІ встановлено наступне: Протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи. Окрім того, кредитна установа ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» як на дату укладення договору про відступлення прав ТОВ «Вердикт Капітал» 28.11.2019 року, так і на теперішній час існує як юридична особа, з реєстру юридичних осіб не виключений, тому юридичних підстав для заміни стягувача по справі №519/2431/12 не має. У зв`язку з наведеним просила відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статтей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.09.2012 року по справі №519/2431/12 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість в сумі 165500,17 грн. та стягнуто в дольовому порядку з них судовий збір у розмірі 1655,00 грн., тобто по 827,50 грн. з кожного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маіруполя Донецької області від 31.10.2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.09.2012 року, залишено без задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Правонаступництво на стадії виконання - це перехід процесуальних прав та обов`язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (особи, яка замінює стягувача або боржника) в силу правонаступництва в матеріальних відносинах, які виступають предметом виконання.

Таким чином, підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріально-правових відносинах (смерть фізичної особи, яка була стороною у правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов`язанні: уступка вимоги, перевід боргу; та інші форми переходу прав та обов`язків від однієї особи до іншої).

У зв`язку з такою заміною кредитора, відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року за №1304-VІІ встановлено, що протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Враховуючи наведене, та той факт, що на момент укладення договору № 212009 від 28.11.2019 року, про відступлення права вимоги, діяв Закон України « Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року,який на момент укладення договору був чинний, та відповідно до якого кредитна установа не може уступати іпотечну заборгованість або борг на користь іншої особи, крім того враховуючи, що на теперішній час за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» перебуває у стані припинення, при цьому відомості щодо дати та номеру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С.В. Кулик