Рішення № 101108109, 18.10.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4637/18

Номер провадження 2/629/16/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу №629/4637/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з онукою, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа – Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з онукою, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні, а саме визначивши такі способи участі позивачів у спілкуванні з дитиною – систематичні побачення без присутності матері в такі дні щотижня: 1) в свій вільний час, вихідні дні, дні відпустки, святкові дні та будь-які інші дні за можливості згідно роботи, з можливістю перебувати за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 ; 2) кожного дня після закінчення дошкільних (шкільних) занять до 20:00 год.; 3) кожної суботи з 10:00 год. до 19:00 год.; 4) на кожних зимових, весняних, літніх та осінніх канікулах без участі матері за місцем проживання діда та баби, та зобов`язавши відповідача не перешкоджати спілкуванню з дитиною у присутності батька, а також по телефону, по відеозв`язку, а доки вона самостійно не може цього робити – допомагати їй у цьому.

Позовну заяву мотивовано тим, що з червня 2015 року по жовтень 2017 року син позивачів разом із ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року було розірвано. Відповідач та ОСОБА_5 , який є сином позивачів, мають малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час шлюбу вони проживали сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , де була зареєстрована їх дитина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачі зазначили, що 17 вересня 2017 року відповідач забрала дитину з місця постійного проживання і поїхала з нею до місця проживання своєї матері за адресою: АДРЕСА_3 , а після від`їзду до місця проживання своєї матері відповідач з дитиною переїхала за іншою адресою: АДРЕСА_4 , де й проживала. Відповідач забороняла дитині бачитися з батьком, у зв`язку із чим 21 листопада 2017 року їх син звертався із заявою до Лозівського відділу поліції. Разом із тим, він звертався до служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області із заявою про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, яка 20 грудня 2017 року винесла розпорядження про встановлення часу спілкування з дочкою у присутності матері, а саме: щомісяця 1 та 3 тиждень в суботу або неділю з 10:00 до 13:00 год. на території м. Лозова, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; рекомендовано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустрічатись для здійснення побачень дитини з батьком біля 2 під`їзду будинку, за адресою: АДРЕСА_5 , чітко дотримуватись визначених термінів побачень дитини з батьком. Однак, незважаючи на встановлений органом опіки та піклування порядок спілкування з дитиною, відповідач вважала, що для неї він не є офіційним документом і

дотримуватися вона його не повинна. Неодноразово мало місце порушення відповідачем встановленого порядку побачень батька з дитиною, вона не випускала дочку з квартири за місцем проживання, на телефонні дзвінки не відповідала, а коли батько зустрічався з дитиною, відповідач забороняла дочці приймати подарунки, змушувала дитину не називати його батьком, а тільки по імені. Позивачі вказали, що їх син звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні. Справа розглядається в суді. Зважаючи на вище вказане, з урахуванням того, що ні батько дитини, ні вони не можуть спілкуватися з дитиною, позивачі звернулися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з онукою, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні.

Справа була розподілена в провадження судді Смірнової Н.А.

Ухвалою від 20.09.2018 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання, сторонам надано час для подання заяв по суті.

05.10.2018 року відповідачем було надано відзив на позов, в якому вказано, що вона заперечує проти викладеного позивачами, оскільки жодних перешкод у спілкуванні не чинила, вказувала на не бажання батька дитини утримувати доньку, докази ухилення нею від графіку не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності. Також відповідач вказувала на те, що батьком дитини не цікавиться станом здоров`я доньки, не переймається її вихованням. ОСОБА_3 зазначила, що пред`являючи вимоги позивачі та їх син не замислилися над тим, що фізично неможливо перебувати дитині одночасно за різними адресами, а також вимоги позбавлені загальноприйнятих норм моралі відносно 3-х річної дитини. Щодо посилань позивачів на рішення органу опіки і піклування відносно способу участі батька у вихованні дитини, викладене не стосується справи, оскільки батько дитини не є стороною у даній справі. Відповідач вказувала на зловживання процесуальними правами зі сторони позивачів та просила залишити позовні вимоги без задоволення.

16.10.2018 року позивачами надано відповідь на відзив, в якій вказано, що посилання відповідача щодо зловживання ними процесуальними правами є безпідставними, оскільки вони звернулися до суду через те, що позбавлені можливості брати участь у вихованні онуки. Також позивачі вказували на те, що твердження ОСОБА_7 , що передумовою звернення до суду є звернення до органу опіки та піклування, не відповідає чинному законодавству. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що позбавлення батька, діда та баби приймати участь у вихованні дитини не відповідає інтересам доньки. Також позивачі вказали, що ніхто не вказує про необхідність перебування дитини за двома адресами, так як онука може перебувати або у батька, або у діда з бабою, спору між ними не має щодо участі у вихованні дитини.

25.10.2018 року позивачі надали додаткові пояснення, в яких вказали, що батько дитини аліменти сплачує, довідки від лікарів, надані відповідачем, видані не на момент розгляду справи, ОСОБА_7 порушує рішення Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області від 20.12.2017 року та перешкоджає у спілкування з дитиною, як батьку дитини так і їм. Також позивачі вказали, що мати безвідповідально та байдуже ставиться до дитини, не надає відповідач можливості і спілкування з дитиною по телефону та по відеозв`язку. Зважаючи на вище вказане, позивачі просили позов задовольнити.

05.02.2019 року відповідачем були надані письмові пояснення, в яких вказано, що нею не порушувався порядок побачень батька з дитиною, також ОСОБА_7 зазначила, що батько дитини ігнорував інтереси дитини, діє батька негативно позначилися на психічному стані доньки, баба та дід при зустрічі з онукою також не проявляли інтересу до спілкування з дитиною та не цікавляться, як їх бажання, впливають на онуку, ставляться безвідповідально. Також відповідач зазначила, що з висновком органу опіки та піклування від 27.11.2018 року вона згодна в повному обсязі.

22.02.2019 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 17.07.2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного суду від 15.10.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третьої особи служби у справах дітей

Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, що знаходиться на розгляді у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

07.06.2021 року провадження у справі відновлено.

22.06.2021 року у зв`язку з відставкою судді, справу було перерозподілено в провадження судді Каращука Т.О.

Ухвалою від 24.06.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до судового розгляду.

13.08.2021 року позивачами було надано додаткові пояснення, в яких вони вказали, що вимоги в даній справі та справі, що стосувалася усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною, не є ідентичними, спору у них з сином не має щодо участі у вихованні дитини, спір є з відповідачем, у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання вище вказаних справи було відмовлено, оскільки рішення за одним позовом не впливає на можливість винесення рішення по іншій справі, вимоги не пов`язані між собою, Сімейним кодексом України визначено різний порядок участі у вихованні дитини, тобто це дві різні справи, а тому необхідності в ознайомленні з іншою справою немає необхідності. Щодо медичної документації позивачі вказали, що існують сумніви у її дійсності, оскільки вона суперечить іншій документації. Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що психолого-педагогічне обстеження є недостовірним доказом, не відповідає дійсності та було проведено в односторонньому порядку. Щодо звернення до Служби у справах дітей перед зверненням до суду, позивачі зазначили, що їм було рекомендовано відразу звернутися до суду, оскільки даний спір може бути вирішено виключно в судовому порядку. Проти допиту свідка ОСОБА_8 , про який було заявлено представником відповідача – адвокатом Здєльніком С.І., заперечували, оскільки вона є матір`ю відповідача, тобто є зацікавленою в перешкоджанні у спілкуванні особою, в даній справі немає осіб, які могли бути допитані як свідки, оскільки всі є зацікавленими особами. Позивачі вказували на те, що ОСОБА_3 затягує розгляд справи. Зважаючи на зазначене, позивачі просили позов задовольнити в повному обсязі, а саме визначивши такі способи участі позивачів у спілкуванні з дитиною – систематичні побачення без присутності матері в такі дні щотижня: 1) в свій вільний час, вихідні дні, дні відпустки, святкові дні та будь-які інші дні за можливості згідно роботи, з можливістю перебувати за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 ; 2) кожного дня після закінчення дошкільних (шкільних) занять до 20:00 год.; 3) кожної суботи з 10:00 год. до 19:00 год.; 4) на кожних зимових, весняних, літніх та осінніх канікулах без участі матері за місцем проживання діда та баби, та зобов`язавши відповідача не перешкоджати спілкуванню з дитиною у присутності батька, а також по телефону, по відеозв`язку, а доки вона самостійно не може цього робити – допомагати їй у цьому.

30.08.2021 року ОСОБА_3 надала письмові пояснення, в яких вказала, що позивачі посилаються на те, що справа про участь батька дитини у її вихованні, не стосується даної справи, однак вони вказують на те, що причиною звернення їх до суду є невиконання відповідачем Рішення №868 Лозівської міської ради Харківської області про участь батька - ОСОБА_5 у вихованні дитини, тобто рішення позивачів не стосується. ОСОБА_3 зазначила, що рішення нею виконувалося, жодним чином у спілкуванні вона не перешкоджала. Відповідач вказувала на те, що зустрічі з дитиною без її присутності можуть негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, як і дорога, так як позивачі проживають в іншому місті, вказаний спосіб участі у вихованні дитини суперечить інтересам доньки. Відповідач вказувала, що до звернення до суду позивачі не зверталися до Служби у справах дітей, просила взяти до уваги рішення Верховного суду у справі №629/4637/18, врахувати інтереси дитини та висновок органу опіки та піклування. Зважаючи на вище вказане, ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову, залишивши без змін висновок органу опіки та піклування Лозівської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року щодо участі позивачів у вихованні дитини – щомісяця 1 та 3 тиждень у суботу або неділю з 09:00 до 13:00 год. на території м.Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності, з яким вона погоджується в повному обсязі.

В процесі розгляду справи від виклику свідків сторони відмовилися.

В судове засідання з`явилися позивачі, відповідач та її представник - адвокат Здєльнік С.І., представник третьої особи – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Позивачі в судовому засіданні наполягали на задоволенні позову, а саме просили визначити такі способи участі позивачів у спілкуванні з дитиною – систематичні побачення без присутності матері в такі дні щотижня: 1) в свій вільний час, вихідні дні, дні відпустки, святкові дні та будь-які інші дні за можливості згідно роботи, з можливістю перебувати за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 ; 2) кожного дня після закінчення дошкільних (шкільних) занять до 20:00 год.; 3) кожної суботи з 10:00 год. до 19:00 год.; 4) на кожних зимових, весняних, літніх та осінніх канікулах без участі матері за місцем проживання діда та баби, та зобов`язати відповідача не перешкоджати спілкуванню з дитиною у присутності батька, а також по телефону, по відеозв`язку, а доки вона самостійно не може цього робити – допомагати їй у цьому.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позову та просили врахувати рішення Верховного суду у справі №629/4637/18 та залишити без змін висновок органу опіки та піклування Лозівської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року щодо участі позивачів у вихованні дитини – щомісяця 1 та 3 тиждень у суботу або неділю з 09:00 до 13:00 год. на території м.Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності, з яким відповідач згодна в повному обсязі. В судових дебатах відповідач погодилася на те, щоб баба та дід зустрічалися з онукою кожну суботу та неділю.

Представники третьої особи просили врахувати висновок органу опіки та піклування та вирішити справу на розсуд суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 та бабою з дідом онуки ОСОБА_6 .

Син позивачів - ОСОБА_5 та відповідач у справі ОСОБА_3 з 06 червня 2015 року по 20 листопада 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року було розірвано(а.с.20, т.1). Від шлюбу вони мають малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із ОСОБА_3 , що не заперечувалося позивачами та відповідачем у справі.

Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області

від 13 листопада 2017 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_11 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, які ОСОБА_5 регулярно сплачуються, що також у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечувалось сторонами (а. с. 17, т. 1).

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2018 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно з 24 листопада 2017 року і до досягнення малолітньою ОСОБА_11 трирічного віку (а. с. 118-19, т. 1).

Зважаючи на вище вказане, рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 20 грудня 2017 року № 868 було визначено способи участі ОСОБА_5 у вихованні дочки, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкування з нею: щомісяця 1 та 3 тиждень в суботу або неділю з 10:00 год. до 13:00 год., на території м. Лозова, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та в її присутності. Рекомендовано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустрічатись для здійснення побачень дитини з батьком біля 2 під`їзду будинку, за адресою: АДРЕСА_5 , чітко дотримуватись визначених термінів побачень дитини з батьком. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 попереджені щодо недопустимості вчинення сварок під час зустрічей та настроювання дитини проти кожного з батьків. У разі неможливості проведення побачення дитини з батьком у визначений термін, сторонам попередньо домовлятися про його перенесення. Сторони попереджені щодо відповідальності за невиконання цього рішення (а. с. 22, т. 1).

Згідно із висновком виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 27 листопада 2018 року № 02-13-7/1901 виконавчий комітет на підставі вивчення даних, виходячи із інтересів дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зважаючи на її юний вік,

стан здоров`я, особисту прихильність до матері, визначив наступний порядок спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та участі у вихованні онуки: щомісяця 1 та 3 тиждень у суботу або неділю з 09:00 год. до 13:00 год. на території м. Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності (а. с. 205-207, т. 1).

Вище наведене не оспорюється сторонами.

Як вказували позивачі в позові, ОСОБА_3 не давала спілкуватися з ОСОБА_11 батьку дитини та бабі з дідом, у зв`язку з чим батько дитини звертався до органів поліції та до служби у справа дітей. Також позивачі зазначали, що рішення Лозівської міської ради Харківської області №868 відповідачем не виконується, остання перешкоджає спілкуванню з дитиною батьку дитини та бабусі з дідусем.

Як вбачається з матеріалів справи син позивачів – ОСОБА_5 також звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року у складі судді Ткаченка О. А. позов ОСОБА_5 задоволено частково, а саме: усунуто перешкоди ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено спосіб участі батька ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні дочки шляхом надання систематичних побачень з дитиною за наступним графіком зустрічей: -кожного вівторка та четверга з 16:00 год. до 19:00 год., а також першу суботу кожного місяця з 11:00 год. до 17:00 год., з дотриманням графіку роботи навчальних закладів, у яких дитина буде отримувати освіту, на території м. Лозова Харківської області, без обмеження адреси прогулянок, за участі психолога служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області протягом перших 6 (шести) місяців, з моменту набрання рішенням законної сили, у подальшому без участі психолога, а також у інший час – за наявності домовленості сторін; через 6 (шість) місяців, після набрання рішенням законної сили, кожну другу в місяці п`ятницю, суботу та неділю – з 16:00 год. п`ятниці до 16:00 год. неділі за місцем фактичного проживання позивача за адресою: квартира АДРЕСА_6 , без обмеження адреси прогулянок з можливістю поїздки до бабусі та дідуся; -кожен день народження дитини, а саме 2 листопада кожного року до досягнення дитиною повноліття з 12:00 до 16:00 год., а також в інший час – за наявності домовленості сторін; -у літній та зимовий період (кожні шкільні канікули) не менше 7 (семи) діб для відпочинку та оздоровлення дитини на території України; -надано можливість спілкування батька з дитиною протягом дня засобами телефонного та інших видів зв`язку без обмеження в часі. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_5 перешкод в спілкуванні та вихованні малолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і надавати дитину батькові для спілкування у встановленому судом порядку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено(а.с.175-181, т.2).

Вище вказане рішення було оскаржено до суду апеляційної інстанції. Постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року змінено у частині участі батька у спілкуванні та вихованні з дитиною. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено спосіб участі батька ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні дочки шляхом надання систематичних побачень з дитиною за наступним графіком зустрічей: -щомісяця 1 та 3 тиждень у суботу; 2 та 4 тиждень у неділю з 09:00 год. до 13:00 год. на території м. Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено(а.с.182-189, т.2).

Вищезазначену постанову було оскаржену до суду касаційної інстанції. Постановою Верховного суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2021 року, касаційну скаргу ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_13 залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишено без змін(а.с.190-197, т.2).

Відповідно до протоколу психолого-педагогічного обстеження дитини Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області від 05 листопада 2018 року № 01-

17/2224(а.с.209-211, т.1), було проведено обстеження, яке проводилось практичним психологом з метою визначення прихильності дитини до кожного з батьків, практичним психологом вищої категорії директором комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Лозівської міської ради Шаламовою О. А., за результатами якого встановлено, що ОСОБА_14 – дитина адекватна, розвиток відповідає віку, у комунікацію зі стороннім дорослим на початку процедури обстеження вступала лише у присутності мами, мала місце природня тривожність, викликана новою ситуацією. Має місце взаємна симпатія, емоційна близькість Лізи з матір`ю, довіра до неї, відчуття безпеки поряд з нею. ОСОБА_14 висловила бажання спілкування з батьком, бабусею та дідусем у присутності матері в м. Лозова. Згідно висновку з урахуванням вікових особливостей дитини для дітей віку ОСОБА_15 важливо жити за певним розпорядком, встановленими правилами, будь-яке порушення звичного розпорядку створює дискомфорт, може викликати протестні реакції, дуже важливо дотримуватись своїх обіцянок щодо дитини. Особливістю віку є те, що розставання з мамою навіть на нетривалий час є найскладнішим моментом для дитини. Дорослим з числа оточення Лізи варто пам`ятати про те, що в цьому віці необхідно заздалегідь готувати дитину до змін, подій, які мають відбутися в житті. Дитина такого віку важко звикає до нових умов, нової обстановки, нового оточення. Як поїздка з дому,

так і повернення додому однаково складний процес зміни звичного режиму життя для дитини.

Відповідно до довідки Лозівського навчально-виховного комплексу № 10 «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Лозівської міської ради Харківської області від 13 березня 2019 року № 01-26 ОСОБА_11 була зарахована до дошкільного підрозділу 05 червня 2018 року з висновком: здорова, група здоров`я 1. Дошкільний заклад відвідувати може, підписана медична карта заступником директора ТМО Л. В. Найдук. Один раз на рік, відповідно до наказів та графіка медичними фахівцями в дошкільному підрозділі проводиться поглиблений медичний огляд дітей. 21 лютого 2019 році був проведений медичний огляд відповідно до наказу комунального закладу охорони здоров`я «Лозівського територіального медичного об`єднання» від 27 квітня 2018 року № 226/194/207. Під час огляду ОСОБА_11 відхилень в стані здоров`я не виявлено. Висновок: здорова, група здоров`я І, фізкультурна група основна. ОСОБА_11 навчається в загальній групі, обмежень під час виховання немає (а. с. 3-11, т. 2).

Згідно довідки №184 від 06.09.2018 року Відділення реанімації КП Харківського міського перинатального центру м.Харків, ОСОБА_11 перебуває на диспансерному обліку з 10.08.2018 року, захворювання код за МКХ-10 142.1 (вторинна кардіоміопатія), яка вимагає обмеження фізичної активності, постійний контроль за ритмом серця та тиску. Однак, згідно відповіді на запит, наданої позивачами, у реанімаційному відділенні знаходяться новонароджені діти до трьох місяців, диспансерного обліку в відділенні не існує, ОСОБА_11 , на диспансерному обліку у відділенні не перебуває.

Вище наведене свідчить, що медична документація, надана позивачами та відповідачем суперечить одна одній, а тому однозначно встановити фактичні дані на підставі наданих сторонами доказів, суд не може.

Судом встановлено також, що посилання відповідача на те, що позивачі повинні були звернутися спочатку до органу опіки та піклування не відповідають викладеному в Сімейному кодексі України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відповідних положеннях Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, зазначено:

«Стаття 3. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно приписів Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принциповим положенням є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18 Конвенції «Про права дитини»).

Відповідно до ст. 27 Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року (Заява N 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у Справі Olssonv. Sweden (N 2) від 27 листопада 1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Згідно зі ст. 257 Сімейного кодексу України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки, чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання онуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

У відповідності до ч. 3 ст. 291 ЦК України фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право дитини включає, крім виховання батьками, право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, іншими родичами.

Згідно ст. 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

На даний час між позивачами та відповідачем виникають розбіжності щодо участі баби та діда у вихованні онуки.

При розгляді справи встановлено, що позивачі бажають приймати участь у вихованні онуки.

Так, суд приходить до висновку, що позбавлення позивачів права щодо участі у спілкуванні та вихованні малолітньої онуки може позбавити останньої родинних зв`язків з бабою та дідом по лінії батька, любові та турботи з боку них.

Як встановлено судом, позивачі в позові просили визначити наступні способи їх участі у спілкуванні з дитиною, а саме: систематичні побачення без присутності матері в такі дні щотижня: 1) в свій вільний час, вихідні дні, дні відпустки, святкові дні та будь-які інші дні за можливості згідно роботи, з можливістю перебувати за місцем постійного проживання:

АДРЕСА_1 ; 2) кожного дня після закінчення дошкільних (шкільних) занять до 20:00 год.; 3) кожної суботи з 10:00 год. до 19:00 год.; 4) на кожних зимових, весняних, літніх та осінніх канікулах без участі матері за місцем проживання діда та баби, та зобов`язавши відповідача не перешкоджати спілкуванню з дитиною у присутності батька, а також по телефону, по відеозв`язку, а доки вона самостійно не може цього робити – допомагати їй у цьому.

Мати дитини заперечувала проти заявлених вимог, та просила, з урахуванням висновку органу опіки та піклування Лозівської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року щодо участі позивачів у вихованні дитини, визначити наступний порядок: кожну суботу та неділю з 09:00 до 13:00 год. на території м.Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності.

Також судом було досліджено постанову Харківського апеляційного суду від 15.10.2019 року у справі 629/4523/18-ц, яку Верховний суд залишив змін. Даною постановою встановлено спосіб участі батька ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні дочки шляхом надання систематичних побачень з дитиною за наступним графіком зустрічей: -щомісяця 1 та 3 тиждень у суботу; 2 та 4 тиждень у неділю з 09:00 год. до 13:00 год. на території м. Лозова Харківської області за попередньою домовленістю з матір`ю та у її присутності.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.ч.1,5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вище викладеного, заслухавши думки сторін, зважаючи на наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Так, беручи до уваги інтереси дитини, її право на підтримання зв`язків з членами своєї

сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває, її право на сімейне виховання не тільки за участю батьків, а і баби та діда, з метою недопущення порушення прав дитини, суд приходить до висновку про необхідність усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з онукою, її вихованні та визначення способу участі позивачів у вихованні онуки та спілкуванні з нею.

Зважаючи на те, що ОСОБА_11 є малолітньою дитиною, то суд вважає за необхідне визначити наступні способи участі позивачі у вихованні онуки та спілкуванні з нею, а саме: систематичні побачення у присутності матері в такі дні щотижня: - кожної суботи та неділі з 09:00 год. по 13:00 год. з можливістю перебувати у дитячих розважальних закладах, а також зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванню з дитиною по телефону та відеозв`язку, доки вона самостійно не може цього роботи – допомагати їй у цьому.

Суд прийшов до висновку, що вище вказаний спосіб участі не суперечить інтересам дитини та менш за все може вплинути на психічний стан та здоров`я дитини.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину судового збору у сумі 352,40 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 141, 258 -263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з онукою, її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні- задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні позивачів – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онукою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши такі способи участі позивачів у спілкуванні з дитиною – систематичні побачення у присутності матері в такі дні щотижня:

- кожної суботи та неділі з 09:00 год. по 13:00 год. з можливістю перебувати у дитячих розважальних закладах.

Зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванню з дитиною по телефону та відеозв`язку, доки вона самостійно не може цього роботи – допомагати їй у цьому.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352, 40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення було виготовлено 15.11.2021 року.

Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про сторони:

Позивачі:

- ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04055896, адреса: Харківська область, м.Лозова, вул.Я.Мудрого, 1, 3 поверх, кім.35.

Суддя Т.О.Каращук