Рішення № 101107586, 03.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10066/21

Провадження № 2-о/638/278/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря - Варданян К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

встановив :

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, за участю заінтересованих осіб: Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просить суд:

- встановити факт, що в свідоцтві про право власності на квартиру реєстраційний № НОМЕР_1 від 19 вересня 1997 року, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Тобто мені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , який був видано РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 24 січня 2008 року, ідентифікаційному коді, виданому ДПІ Дзержинського району м. Харкова за № НОМЕР_3 .

В обґрунтування заяви зазначено про те, що в свідоцтві про право власності на житло, від 19 вересня 1997 року, реєстраційний № НОМЕР_1 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , прізвище заявниці, як співвласника квартири, було зазначено як: « ОСОБА_1 », що не збігається з її прізвищем вказаним у паспорті, як - ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, рішенням державного реєстратора від 17 лютого 2021 року, розгляд її заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказане нерухоме майно, був зупинений, з посиланням на встановлені у поданих документах розбіжності в прізвищі заявниці.

Заявниця, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності.

Представник заінтересованої особи Департаменту реєстрації Харківської міської ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, пояснення щодо заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, не подав.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, пояснення щодо заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, не подав.

Клопотань про відкладення судового засідання, чи будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення або продовження процесуальних строків, встановлених нормами ЦПК України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, від 19 вересня 1997 року, реєстраційний № НОМЕР_1 , виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, згідно з розпорядженням від 19 вересня 1997 року №10959, посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 6-6 з.б.).

Згідно із свідоцтвом про народження, серія: НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Люботин Харківської області (а.с. 9).

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу, серія: НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Люботин Харківської області, 05 серпня 1978 року зареєструвала шлюб з, - мовою оригіналу: « ОСОБА_2 », та здобула після реєстрації шлюбу прізвище, - мовою оригіналу: « ОСОБА_1 » (а.с. 10).

Згідно паспорта громадянина України, серія НОМЕР_6 , ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Баку. 05 серпня 1978 року між ним та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб (а.с. 12-12 з.б.).

Згідно паспорта заявниці, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Люботин Харківської області (а.с. 8).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно узагальнення Верховного Суду України від 19.06.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, неприсвоєння чи залишення одного з них.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення. 2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. 3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо). 4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, згідно норм чинного процесуального законодавства, для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.

Суд виходить з вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України за якою доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заявницею не подано суду доказів того, що установа, яка видала вищевказаний правовстановлюючий документ свідоцтво про право власності на житло, від 19 вересня 1997 року, реєстраційний № НОМЕР_1 , видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, не може внести до нього відповідні виправлення. При цьому суд зазначає, що у цих справах суд встановлює саме факт належності особі правовстановлюючих документів, а не право, яке ними посвідчено.

У зв`язку із наведеним, враховуючи формулювання вимог заяви, їх обґрунтування та подані письмові докази, суд приходить до висновку, що факт про встановлення якого просить заявниця, у даному випадку судом не може бути встановлений, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 4,76-81,293,294, 263-265, 273, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Павлівська, 4).

Заінтересована особа: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Павлівська, 4).

Суддя Д.М. Цвіра