Рішення № 101107110, 15.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року

справа №380/8247/21

провадження № П/380/8368/21

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (місцезнаходження: 79057, м.Львів, вул.Ген. Т.Чупринки, 85, код ЄДРПОУ 04056121) (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просить зобов`язати відповідача демонтувати самочинно встановлений металевий гараж на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до Розпорядження позивача від 22.02.2021 №62 «Про демонтаж металевого гаража, на АДРЕСА_2 » відповідачу рекомендовано демонтувати за власні кошти самочинно встановлений металевий гараж на АДРЕСА_2 (схематичне зображення розміщення гаражів та сараїв за адресою: АДРЕСА_2 ), що використовується без дозвільних документів. На виконання зазначеного розпорядження ЛКП «Львівській ліхтар» попереджало відповідача про необхідність демонтажу самочинно встановленого гаражу на землях комунальної власності міста біля житлового будинку шляхом скерування листів від 08.12.2020 №2379 та 01.03.2021 №253. Однак відповідач самочинно встановленого металевого гаражу не демонтував, про що ЛКП «Львівський ліхтар» складено акт від 10.02.2021. Оскільки встановлення даного гаражу здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, позивач на виконання делегованих повноважень, звернувся до суду із цим позовом. Просив позов задовольнити повністю.

26.05.2021 суддя звернувся з запитом за вих. №380/8274/21/26531/21 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Відповідь на вказаний запит надійшла на адресу суду 01.07.2021.

Ухвалою судді від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами

Сторони та третя особа належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача та третьої особи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Франківська районна адміністрація є органом місцевого самоврядування, ідентифікаційний код 04056121, зареєстрована як юридична особа 03.07.2002.

ЛКП «Львівський ліхтар» 17.12.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №144, за яким 17.12.2020 виявлено порушення про те, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме, без дозвільних документів використовує металевий гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію цього протоколу скеровано відповідачу засобами поштового зв`язку листом за адресою АДРЕСА_1 .

Адміністративною комісією при Франківській РА ЛМР винесено постанову №6 від 21.01.2021, якою накладено на відповідача штраф в розмір 340 грн.

Згідно з витягом з протоколу №4 параграф 03 засідання міжвідомчої комісії від 16.02.2021 заслухано інформацію ЛКП "Львівський ліхтар» щодо металевого гаража розташованого на АДРЕСА_2 згідно зі схемою, який самовільно використовується без дозвільних документів відповідачем.

Розпорядженням Франківської РА №62 від 22.02.2021 затверджено висновок міжвідомчої комісії від 16.02.2021 №4; рекомендовано ОСОБА_1 демонтувати металевий гараж на АДРЕСА_2 (відповідно до схематичного зображення розміщення гаражів та сараїв за адресою: АДРЕСА_2 ), що використовується ним без дозвільних документів; при невиконанні даного розпорядження вирішено зобов`язати ЛКП "Львівський ліхтар" підготувати та передати Франківській РА відповідні документи для подання позову до суду про примусове виконання п. 2 даного розпорядження.

Згідно з вищевказаним розпорядженням ЛКП «Львівський ліхтар» скерувало відповідачу попередження від 01.03.2021 №253 щодо демонтажу.

Оскільки відповідачем проігноровано попередження та розпорядження, чим порушено законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, добровільно розпорядження №62 від 22.02.2021 не виконано, самовільно встановлений гараж не демонтовано, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №280/97-ВР), до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2807-IV передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні ч. 1 ст. 12 Закону №2807-IV є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з приписами ст. 13 Закону №2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено ст. 14 Закону №2807-IV, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

За змістом ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Судом зі змісту письмових доказів, долучених до матеріалів справи, з`ясовано, що гараж, який знаходиться біля будинку №203 на вул. Городоцькій у м. Львові не має фундаменту, отже, є тимчасовою спорудою і не є капітальним будівництвом.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Поряд із цим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 39 Закону №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 затверджено Правила благоустрою м. Львова (далі - Правила №376).

Пунктом 12.2.6 Правил №376 передбачено, що демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих малих архітектурних форм здійснюється особою, яка його здійснила самочинно за свій рахунок або районними адміністраціями м. Львова з подальшим відшкодуванням витрат власниками і підлягає знесенню в установленому порядку.

Крім цього, за п. 19.3.5 Правил №376 районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків та інших визначених споруд у м. Львові.

Пунктом 2.2 розділу VІ ухвали Міської ради від 08.07.2010 №3704 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" (далі - ухвала №3704) передбачено, що до повноважень районних адміністрацій, зокрема, належить: здійснення контролю за станом благоустрою житлового фонду, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до «Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Міської ради від 01.11.2016 №977 (далі - Положення №977), до повноважень Франківської районної адміністрації, окрім іншого, належить: створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи; надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку; звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Процедуру вирішення питань, пов`язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об`єктів містобудування та архітектури, в редакції, чинній на час прийняття Розпорядження, врегульовано "Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові", затверджене рішенням Міської ради від 09.09.2011 №835 (далі - Положення №835).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV об`єктами архітектурної діяльності (об`єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Згідно з підпунктом 1.5.8 пункту 1.5 Положення №835 малі архітектурні форми - невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращання естетичного вигляду громадських місць і міських об`єктів, організації простору та доповнюють композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Ознаки і класифікація самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, переобладнання, порушення правил експлуатації житлового фонду, охорони і використання пам`яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм наведені у пункті 1.6 Положення №835, підпунктом 1.6.6 якого до таких ознак віднесено влаштування (встановлення, будівництво) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту.

Згідно з підпунктом 3.4.8 п. 3.4 Положення №835 підготовку проектів розпоряджень голів районних адміністрацій за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів містобудування здійснюють міжвідомчі комісії при районних адміністраціях. Висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями затверджує своїм розпорядженням голова районної адміністрації.

Підпунктами 5.1.3, 5.1.3.3 п. 5.1, п 5.3 Положення №835 передбачено, що міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти у разі порушення прав інших осіб. У разі ухилення або відмови особи від знесення самочинного будівництва у терміни, визначені розпорядчими документами, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила будівництво.

Судом з`ясовано, що біля житлового будинку АДРЕСА_2 , самочинно встановлено металевий гараж, який використовується відповідачем в своїх потребах без відведення земельної ділянки для таких цілей, без дозволу органу місцевого самоврядування на влаштування такого елемента благоустрою.

Доказів зворотного до матеріалів справи не надано, позаяк долученими позивачем схемами підтверджується наявність самовільно встановленого гаражу.

Відповідач пропозицію ЛКП «Львівський ліхтар» надати відповідні правовстановлюючі документи на гараж, проігнорував.

Вказане зумовило складення акта стосовно демонтажу відповідачем металевого гаражу та прийняття Франківською РА відповідного розпорядження від 22.02.2021 №62 «Про демонтаж металевого гаража, на АДРЕСА_2 ».

Доказів виконання чи оскарження (скасування) розпорядження №62 від 22.02.2021 відповідачем до суду не подано. Також, відсутні докази оскарження чи скасування постанови адміністративної комісії при Франківській РА №6 від 21.01.2020. Тобто відповідач у жодний спосіб не заперечує та не спростовує факт використання металевого гаражу без дозвільних документів на землях комунальної власності міста біля житлового будинку на АДРЕСА_2 .

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Франківської районної адміністрації Львівської міської ради необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) демонтувати самочинно встановлений металевий гараж на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан