Рішення № 101106769, 02.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/6354/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)провизнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 33 від 27 травня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку № 2 в період з 01.02.1989 року по 04.09.1996 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області підтвердити ОСОБА_1 пільговий стаж роботи по Списку №2 в період з 01.02.1989 року по 04.09.1996 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області прийнято рішення про результати розгляду його заяви про підтвердження стажу роботи №33, яким відмовлено в підтвердженні стажу роботи по Списку 2 за період роботи з 01.02.1989 р. по 04.09.1996 р. у зв`язку з відсутністю підтвердження первинними документами роботи на посаді газоелектрозварника. З даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що На підставі наданих позивачем документів Комісія вирішила підтвердити пільговий стаж роботи по Списку №2 ОСОБА_1 за період з 17.01.1986 по 16.12.1988 та відмовити в підтвердженні стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за період роботи з 01.02.1989 по 04.09.1996 у зв`язку з відсутністю підтвердження первинними документами роботи на посаді газоелектрозварника.

Вказував, що в трудовій книжці позивача не міститься необхідних даних для визначення права призначення пенсії на пільгових умовах. Такі дані бути зазначені тільки уточнюючій довідці.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.11.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяв (а.с.38).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 , 26.12.1988 року позивач був прийнятий на посаду слюсаря по ремонту автомобілів в автогосподарство по 5-му розряду Кооперативно-виробничого об`єднання «Кіровоградсільбудіндустрія».

01.02.1989 переведений на посаду газоелектрозварювальника 5-го розряду в автогосподарство.

29.12.1993 року Кооперативно-виробниче об`єднання «Кіровоградсільбудіндустрія» перейменоване в кооперативне підприємство «Кіровоградсільбудіндустрія».

04.09.1996 року звільнений за власним бажанням.

09.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про підтвердження стажу роботи, для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах з відповідним пакетом документів, а саме: копія трудової книжки, паспорт копія, ідентифікаційний код копія, диплом копія.

У поданій заяві просив підтвердити свій стаж роботи:

- у Публічному акціонерному товаристві "Автобусний парк" 13527 (раніше Кіровоградське ДТП 10021, Кіровоградське АТП-13527, Кіровоградське ВАТ "Автобусний парк" 13527), державна реєстрація якого припинена за судовим рішенням у зв`язку з визнанням його банкрутом 24.05.2018;

- в колективному підприємстві "Кіровоградагробудіндустрія" (раніше кооперативне підприємство "Кіровоградсільбудіндустрія" кооперативно - виробниче об`єднання "Кіровоградсільбудіндустрія". виробничий кооператив "Будіндустрія", виробниче об`єднання "Кіовоградсільбудіндустрія") державна реєстрація якого припинена за судовим рішенням, в зв`язку з визнанням його банкрутом 07.06.2010.

Позиціями 23200000-11620 та 23200000-19906 розділу XXXIII "Загальні професії" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (який був чинним на період робота заявника) передбачені газозварники та електрозварники.

Розглянувши подані документи, відповідачем винесене рішення №33 від 27 травня 2021 року Комісія вирішила підтвердити пільговий стаж роботи по Списку №2 ОСОБА_1 за період з 17.01.1986 по 16.12.1988 та відмовити в підтвердженні стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за період роботи з 01.02.1989 по 04.09.1996 у зв`язку з відсутністю підтвердження первинними документами роботи на посаді газоелектрозварника.

Вважаючи оскаржуване рішення в частині протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору переданого на вирішення суду є правомірність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача за період роботи з 01.02.1989 рік по 04.09.1996 рік.

Приписами ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 2.4. Інструкція № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву достовірність записів у трудовій книжці щодо окремого періоду роботи позивача.

Суд наголошує, що однією з підстав для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Тож, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 307/541/17 року, який виклав у постанові від 19.12.2019 року.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відсутність даних необхідних для визначення права призначення пенсії, як зазначав відповідач не є такими, через який неможливо встановити факт роботи позивача на відповідній посаді у відповідний спірний період часу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що приписи п. 3 Порядку №637 застосовується тільки у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1451/11731 від 01.12.2005 року, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 «Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которьгх дает право на государственную пенсию на льготньгх условиях и в льготньгх размерах» (в редакції чинній на час праці позивача на посаді, яка має бути включена до пільгового стажу) затверджено відповідні Списки № 1 та №2.

Розділ ХХХП. ОБЩИЕ ПРОФЕССИЙ Списку №2 затвердженого вищевказаною Постановою містив назву професії «Газосварщики и их подручньїе», «Злектросварщики и их подручньїе».

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, в якому враховано вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик і одночасно збережено наступність, традиції застосування і особливості будови випуску 2 «Единого тарифно-квалификационного справочника работ и профессий рабочих народного хозяйства СССР» (видання 1989 р.). (Випуск 42. Оброблення металу. Частина 1. Керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці. Частина 2. Робітники. Книга 1. «Металеве лиття», «Зварювання металу». Міністерство промислової політики України. Довідник №120 від 22.03.2007 року), Електрозварник ручного зварювання 5-го розряду за характером виконуваних робіт виконує ручне дугове, плазмове та газове зварювання складних і відповідальних апаратів, деталей, вузлів, конструкцій та трубопроводів з різних сталей, чавуну, кольорових металів і сплавів, які призначені для роботи під динамічними та вібраційними навантаженнями та під тиском. Читає креслення особливо складних зварних просторових конструкцій та інше.

Враховуючи, що з ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», яка врегулювала відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці, а також на підставі змін, внесених наказом Держстандарту України від 15.04.2002 № 230 додатка «В» Класифікатора професій ДК 003 - 95, затвердженого наказом Держстандарту України від 27.07.95 №257, періоди роботи працівників за похідними професіями, в тому числі утвореними за допомогою похідного слова, можуть зараховуватись до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, з копії трудової книжки позивача долученої до матеріалів справи вбачається, що в період з 01.02.1989 р. по 04.09.1996 р. працював за професією - газоелектрозварник, яка на той час була включена до Списку №2.

Поряд з цим, п.10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими и належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з. Мінсоцполітики та Мінфіном.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

Поряд з цим, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці позивачу необхідно подати тільки трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи.

Щодо тверджень відповідача про не атестацію робочих місць, суд зазначає.

При цьому, суд вважає за необхідне застосувати правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а, відповідно до якої особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Тож, Верховний Суд зробив висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що записами трудової в повній мірі підтверджується трудовий стаж позивача в спірні періоди, натомість відповідачем не надано доказів та не заявлено доводів щодо вжиття ним будь-яких заходів для витребування у підприємств-роботодавців документів на підтвердження стажу роботи позивача.

Поряд з цим, суд вбачає, що правову оцінку не зарахованим періодам відповідач в оскаржуваному рішенні не надав, крім того відповідачем не досліджувались документи на підтвердження спірних періодів та пільгового характеру роботи, які були зібрані позивачем самостійно до та після прийняття оскаржуваного рішення, тож страховий та пільговий стаж підлягають повторному розрахунку.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 та від 20.02.2016 по справі № 804/14800/14.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи, а тому його позовні вимоги в цій частині слід задовольнити у повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн., а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 33 від 27 травня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку №2 в період з 01.02.1989 року по 04.09.1996 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області підтвердити ОСОБА_1 пільговий стаж роботи по Списку №2 в період з 01.02.1989 року по 04.09.1996 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук