Рішення № 101106567, 15.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/6875/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної судової адміністрації України, (м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Територіальнього управління Державної судової адміністрації у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445), третя особа Державна казначейська служба України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646), Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області (м.Олександрія, вул.Першотравнева, 30, код ЄДРПОУ 02896816) про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України грошових сум у вигляді недоотриманої суддівської винагороди (бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів суддів») за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на користь ОСОБА_1 у розмірі 99067 (дев`яносто дев`ять тисяч шістдесят сім) гривень 9 (дев`ять) копійок з обов`язковим утриманням податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був призначений на посаду судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на підставі Указу Президента України від 29.09.2016р. №425/2016 та зарахований до штату суду на підставі наказу голови суду №120-к від 24.10.2016р.

За період з 01.01.2020р. по 18.04.2020р. позивачеві було нараховано суддівську винагороду, для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020р. та доплату за вислугу років.

18.04.2020р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020р. №553- ІХ, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено ст. 29, якою було передбачено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Суддівська винагорода позивачеві за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року нараховувалась з урахуванням обмежень встановлених ст. 29 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020р. №553- ІХ, у зв`язку з чим невиплачена сума суддівської винагороди склала 99067,09 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 визнано неконституційними частини першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

З огляду на зазначене, обмеження виплати позивачу (починаючи з 18.04.2020р.) суддівської винагороди розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, на підставі ст. 29 Закону № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (в редакції, яка діяла на час виникненням спірних правовідносин), було неправомірним.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даними позовом.

Ухвалою суду від 08.10.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.45).

26.10.2021р. від ТУ ДСА в Кіровоградській області надійшов відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що обмеження суддівської винагороди у період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року здійснювалось на підставі Закону, який у вказаний період був діючим, неконституційним не визнавався, а тому застосування його положень було правомірним (а.с.53-61).

04.11.2021р. від ДСА України надійшов відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що виплата суддівської винагороди в період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року здійснювалась в межах бюджетних призначень, а тому відсутні правові підстави для виплати винагороди у розмірі більшому передбачено КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», за КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (а.с.38-40).

Наказом голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2016р. №120-к зараховано до штату вказаного суду з 25.10.2016р. з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (а.с.16).

З 18 квітня 2020 року ОСОБА_1 не отримав суддівську винагороду в розмірі, установленому Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, оскільки введено обмеження, що передбачені Законом №552-ІХ на період з 18 квітня 2020 року до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 30.08.2021р. загальний розмір обмеження суддівської винагороди за період з 18.04.2020р. по 27.08.2020р. склав 99067,09 грн. (а.с.30).

З даним діями ТУ ДСА України в Кіровоградській області Орловський В.В. не погоджується та вважає, що його право на суддівську винагороду в розмірі встановленому у статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обмежено протиправно.

Вищевказані обставини стали підставою для звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Частиною 1 та 2 статті 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Так, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частинами 1 та 2 статті 135 Закону 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної вище статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Так, згідно з частинами 5 - 8 цієї ж статті суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

В свою чергу, 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року, яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 наступного змісту: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".

Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 визнано неконституційними частини першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в п.2 резолютивної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями законів саме з дня ухвалення цього Рішення.

Тобто, саме з 28.08.2020 втратили чинність положення частини першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 року у справі № 814/1274/17 зазначив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

На час обмеження з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року суддівської винагороди позивачу, були чинним положення частини першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а отже підлягали обов`язковому виконанню.

Суд зазначає, що п. 4.3 Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020, на який посилається позивач в обґрунтування вимог, не змінює законодавче регулювання правовідносин, що мали місце до дати ухвалення рішення.

Даний пункт містить посилання на необхідність компенсування, відповідними виплатами, застосованого обмеження, після закінчення терміну його дії, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України.

Предметом даного позову є зобов`язання відповідачів провести перерахунок суддівської винагороди позивачу, відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, виплатити недоотриману частину заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачі у справі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинними, на той час, законами України, отже в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь сторін, судом не встановлено.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративний позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України..

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник