Ухвала суду № 101106485, 10.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/8566/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації (вул. Покровська, буд.60, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100; код в ЄДРПОУ 03197799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Єльнікову Н.О., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Так, представник позивача просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій.

Одночасно в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить визнати причини пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку представник позивача зазначила, що про невідповідність розміру щорічної разової грошової допомоги, яку він отримав за 2020 рік, позивач дізнався із засобів масової інформації, зокрема, після того, як постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року було залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №440/2722/20 від 29 вересня 2020 року. Як зазначає адвокат позивач не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку Управління соціального захисту населення, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати. Позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей чинного законодавства, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір виплати учасникам бойових дій, призначений Кабінетом міністрів України, не відповідає вимогам законодавства. Відтак, після відновлення законних прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, рішенням Верховного Суду у зразковій» справі №440/2722/20, 27.04.2021 року він звернувся із заявою до відповідача, в якій просив повідомити про розмір нарахованої відповідної допомоги та про проведення перерахунку та доплати недоплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня згідно діючого законодавства. Лише після отримання листа-відповідь відповідача від 08 липня 2021 року про відмову у здійсненні перерахунку виплати позивач міг дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суддя убачає, що перебіг шестимісячного строку для звернення до суду з даною позовною заявою розпочався з дня, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав. Зокрема, за виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році мав дізнатись з дня отримання такої щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році в меншому розмірі, ніж очікував.

Разом з тим, статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, суддя звертає увагу, що 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, а позивач, через свого представника, із зазначеним позовом звернувся 01 листопада 2021 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.

З наведених положень КАС України встановлено, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суддя звертає увагу на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Разом з тим, суддя зазначає, що наведені представником позивача обґрунтування поважності причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду. Додатково суддя зазначає, що адвокатом в позовній заяві зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.04.2021 року, однак таку до матеріалів позову не додано. Натомість матеріали позовної заяви містять заву позивача до відповідача від 26.05.2021 року.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позивачу необхідно вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою та надати суду докази, що підтверджують поважність пропуску такого строку.

Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 – залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук