Рішення № 101106333, 15.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року справа №320/5601/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області протиправною, щодо порушення розгляду клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р., що полягає у порушенні положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України;

- зобов`язати Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р. і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача, пов`язана з неприйняттям за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою визначеного статтею 118 Земельного кодексу України рішення, не відповідає вимогам закону та є такою, що порушує законодавчо надане йому право на отримання земельної ділянки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

На день розгляду справи по суті відповідач правом на подання відзиву проти позову не скористався.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

20 серпня 2020 року між адвокатським об`єднанням «Казачук та партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 20-08/20- 1-ЗД- 1/20.

28 вересня 2020 року адвокатським об`єднанням «Казачук та партнери» в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулися до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, правонаступником якої є Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області (далі - Відповідач) із клопотанням в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності», яким просили:

1. Забезпечити реалізацію визначеного законом права на набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 : (згідно графічних матеріалів доданих до клопотання): для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - орієнтовним розміром 0,1054 га;

2. Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки по АДРЕСА_1 (саме того цільового призначення, яке стосується картографічних матеріалів долучених до даного клопотання) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - орієнтовним розміром 0,1054 га;

3. Розглянути вищенаведені питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного та обгрунтованого рішення.

4. Повідомити у встановленому законом порядку і строки про прийняте рішення, шляхом направлення належним чином посвідченої копії рішення сесії ради.

Всі необхідні документи відповідно до положень Земельного кодексу України були додані до клопотання, зокрема: копія паспорту громадянина України, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Звичайним листом № 693 від 04 листопада 2020 року Відповідач надав відповідь на клопотання від 28.09.2020 року, в якому повідомив, що згідно наявної інформації в сільській раді вказана земельна ділянка (згідно картографічного матеріалу) вже знаходиться у власності громадянина України на підставі договору купівлі-продажу № 170 від 27.01,2000р.

У зв`язку із тим, що Відповідач жодних доказів, що вказана в графічних матеріалах земельна ділянка, перебуває у власності - не надала.

Для належного захисту прав та законних інтересів громадянки України ОСОБА_1 , 07.12.2020р. АО «Казачук та партнери» було направлено адвокатський запит, в якому витребовували докази, які підтверджують право приватної власності земельної ділянки, яка додана до клопотання, а саме:

копію рішення про передачу саме тієї земельної ділянки у власність, картографічні матеріали якої долучено до даного запиту, копію договору купівлі-продажу №170 від 27.01.2000 року

Відповідач у відповідь на адвокатський запит надав інформацію про загальні положення щодо автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Жодних доказів, які б підтверджували мотивовану відмову Позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, Відповідач так і не надав.

Всупереч чинному законодавству, Відповідачем не надано жодних доказів та/або посилань на знаходження бажаної земельної ділянки у приватній власності, спірна відмова Відповідача не містить. Тобто спірна відмова не містить ключового, необхідного та єдино достатнього обгрунтування, що не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Водночас, частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні здійснюється окрім іншого на принципі колегіальності. Колегіальність - принцип управління, при якому керівництво здійснюється не одноособово, а групою осіб, що мають рівні права й обов`язки у розв`язанні питань, віднесених до їхньої компетенції. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року N 333- р і від 22 вересня 2016 року N 688-р передбачається розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів.

Слід наголосити, що Відповідач під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства комунальної власності повинно приймати рішення на принципі колегіальності.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду клопотання, Відповідач, ігноруючи принцип колегіальності, не виніс на сесію Борщагівської сільської ради, без голосування депутатів Борщагівської сільської ради, надав необгрунтовану відмову простим інформаційним листом.

Фактично Відповідач не розглянув по суті звернення Позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 0.1054 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , а лише направив інформаційний лист про те, що бажана земельна ділянка знаходиться у приватній власності. Однак Відповідач не надав докази на підтвердження цього твердження. Щодо надання чи ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою Відповідач, відповідно до норм земельного законодавства, відповіді так і не надав.

Суд звертає увагу, що така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Зокрема, у ч. 6 ст. 118 ЗК України встановлюється, що Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, Відповідач передчасно без вивчення всіх підстав, які давали б право для його прийняття, та без дотримання норм земельного законодавства України проявив протиправну бездіяльність, чим порушив положення частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме, не розглянув клопотання Позивача у законодавчо встановлений місячний строк, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні та вимагав додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

В свою чергу, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як убачається з матеріалів справи, 20 серпня 2020 року Позивач звернулася до адвоката адвокатського об`єднання «Казачук та партнери» - Казачука Івана Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1640 від 21 травня 2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Рівненької області № 138 від 19 квітня 2019 року з проханням надати правову (правничу) допомогу, про що було укладено Договір № 20-08/20- 1-ЗД-1/20 про надання правової допомоги.

22 лютого 2021 року до Договору № 20-08/20-1-ЗД-1/20 про надання правової допомоги від 20 серпня 2020 року була підписана Додаткова угода № 1, відповідно до якої ОСОБА_1 та адвокат домовились, що адвокат на виконання умов основного Договору про надання правової допомоги № 20-08/20-1-ЗД-1/20 від 20 серпня 2020 року, зобов`язується надати Позивачу правову (правничу) допомогу в оскарженні протиправної бездіяльності Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, що полягає у порушенні положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України та зобов`язати Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р.

Також Позивач та адвокат за цією Додатковою угодою домовились, що вартість години роботи адвоката, кандидата юридичних наук (Диплом ДК № 030421) загальний розмір вартості послуг (гонорар) адвоката за даною додатковою угодою становить: 5000,00 грн.

Відповідно пунктів 4, 5 згаданої Додаткової угоди додатково до гонорару Позивач за повідомленням адвоката оплачує останньому додаткові витрати необхідні для виконання послуг (судовий збір, вартість проведення експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати, переїзд до місця розгляду справи тощо).

Оплата послуг Адвоката здійснюється впродовж 14 днів з моменту підписання даної додаткової угоди на п/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 380269), ЄДРПОУ 43253122.

23 лютого 2021 року на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 20-08/20-1-ЗД-1/20 від 20 серпня 2020 року та Додаткової угоди № 1 від 22 лютого 2021 року, адвокат надав Позивачу правову допомогу у оскарженні протиправної бездіяльності Борщагівської сільської ради, що полягає у порушенні положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України та зобов`язати Борщагівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р.

22 лютого 2020 року на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 20-08/20-1-ЗД-1/20 від 20 серпня 2020 року та Додаткової угоди № 1 від 22 лютого 2021 року Позивачем було сплачено на п/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 300711), ЄДРПОУ 43253122 суму в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) - копія квитанції № 0.0.2028049413.1.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні належні докази, які підтверджують у встановленому законом порядку витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, таким чином, вказані витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області щодо порушення розгляду клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р., що полягає у порушенні положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362489) розглянути клопотання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) в порядку статті 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 28.09.2020 р. і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362489).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362489).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.