Рішення № 101106165, 16.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р. справа № 344/10550/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2017 Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (надалі, також – позивач, Управління ДАБК) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі, також відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі звернення ОСОБА_2 , яке надійшло 16.06.2017 на "Урядову гарячу лінію" Державної-архітектурно-будівельної інспекції України, ДАБК ВК Івано-Франківської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Результатами перевірки встановлено, що відповідачем здійснено реконструкцію квартири без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт. 13.07.2016 позивачем винесено припис з вимогою усунути порушення шляхом припинення будівельних робіт на об`єкті будівництва та подання декларації про початок виконання будівельних робіт. Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, а постановою від 19.08.2016 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. В зв`язку із вищенаведеним та невиконанням вимог припису відповідачем Управління ДАБК ВК Івано-Франківської міської ради просить позов задовольнити шляхом зобов`язання відповідача знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2021 року позов Управління ДАБК ВК Івано-Франківської міської ради задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 (а.с. 156-159).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири з надбудовою закрито(а.с.207-210).

Так, Апеляційний суд дійшов висновку, що спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно Ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 14.06.2021, вирішено заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про передачу справи за встановленою юрисдикцією - задовольнити, а також передати справу за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири з надбудовою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи(а.с.217).

17.06.2021 справа № 344/10550/17 супровідним листом Івано-Франківського апеляційного суду від 17.06.2021 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021, справу 344/10550/17 розподілено для розгляду судді Микитин Н.М.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду адміністративну справу № 344/10550/17 за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири в порядку прощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи(а.с.228-229).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.08.2021. У відзиві щодо задоволення позовних вимог заперечив, вказав, що позивачем чи ОСОБА_2 , як особою, яка стала ініціатором подання такої заяви не надано жодного доказу щодо того, що самочинно проведена реконструкція порушує його права чи права інших осіб або істотно порушує будівельні норми і правила. Згідно висновку експерта, за результатами проведення технічного обстеження об`єкта квартири АДРЕСА_1 , встановлено її відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації, визначено категорію технічного стану як II. Мотивами проведення реконструкції такої квартири, відповідач вказав на не значну її площу – 22,12 кв. м, а також те, що проживає у такій разом із дружиною - ОСОБА_3 , яка хворіє, прооперована, прикована до ліжка та сином - ОСОБА_4 , який є інвалідом другої групи з дитинства (довічно). Разом з тим, позивач зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а відсутність дозволу на виконання будівельних робіт не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження того, що усунення порушень містобудівного законодавства можливо виключно шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, тому такі вимоги про знесення є передчасними. Також, відповідач звертає увагу, згідно витягу із рішення №733 від 20.05.2021 ОСОБА_1 надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. З врахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову(а.с.235-238).

13.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету міської ради надходили неодноразові скарги ОСОБА_2 - мешканця будинку АДРЕСА_3 щодо самовільного будівництва за вищевказаною адресою та можливості подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта. В зв`язку із чим,Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області було зафіксовано факт самочинного будівництва у 2016 році та було видано припис про усунення порушень, однак під час перевірки вимог припису встановлено, що Відповідачем порушення не усунуто. Враховуючи вищенаведене. органом державного архітектурно-будівельною контролю вжито всі можливі заходи реагування з даного приводу в межах визначених законодавством повноважень. Щодо порушення прав інших осіб, внаслідок самочинно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , є багатоквартирним, а власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі(а.с. 244-248).

Третя особа, 23.08.2021 отримала копію ухвали суду про прийняття адміністративної справи № 344/10550/17 до провадження та призначення до розгляду, що підтверджується підписом ОСОБА_5 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак правом на подання пояснень, не скористався(а.с. 233).

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право власності від 09.12.2003 виданим Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_3 - дружині, ОСОБА_4 – сину, в рівних долях (а.с.18).

13.07.2016 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на підставі абз. 7 п. 7 Порядку №55 та звернення ОСОБА_2 , яке надійшло на «Урядову гарячу лінію» 23.06.2016, здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт, в результаті якої встановлено, що ОСОБА_1 проводяться будівельні роботи по реконструкції квартири з надбудовою за адресою АДРЕСА_2 без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч.8 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.30 Порядку виконання будівельних робіт , затверджено КМУ постанова №466 від 13.04.2011, які висвітлені та зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил УДАБІ в Івано-Франківській області від 13.07.2016 (а.с.11).

13.07.2016 винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають архітектурним вимогам, затверджених проектним рішенням, технічним умовам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до якого, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 проводяться будівельні роботи по реконструкції квартири з надбудовою без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.2 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.9 ч. 7 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого КМУ постанова №466 від 13.04.2011р. Вказаним приписом Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області в 90-денний термін усунути порушення шляхом припинення будівельних робіт на об`єкті будівництва та подання декларації про початок виконання будівельних робіт, у відповідності до постанови КМУ № 466 від 13.04.2011(а.с.14).

Відповідачем, згідно протоколу про адміністративні правопорушення від 13.07.2016 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП (а.с.12).

16.08.2016 Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил УДАБІ в Івано-Франківській області встановлено не виконання вимог припису від 13.07.2016 (а.с.15).

Постановою №195/1009/02-43/2016 від 19.08.2016 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн (а.с.17).

20.01.2017 рішенням Івано-Франківської міської ради 9 сесія сьомого демократичного скликання №361-9, відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на за адресою: по АДРЕСА_2 , оскільки згідно містобудівної інформації існуючий стан - території комунальних підприємств, не відповідає ст. 42, 89, 116 ЗК України (а.с.10).

На підставі звернення ОСОБА_5 від 16.06.2017 (а.с.6), що надійшло на "Урядову гарячу лінію" Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та враховуючи зазначені обставини, які на думку позивача, є безумовною підставою для знесення самовільно виконаних будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 , оскільки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області вжито усіх передбачених законом заходів для усунення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2017 №3038-VI (далі Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб`єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі Порядок №553), чинному на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності

вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи з аналізу наведених правових положень, суд дійшов висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2016 уповноваженою особою управління ДАБІ в Івано-Франківській області було складено припис від 16.08.2016 про зупинення будівельних робіт.

Однак, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року по справі № 809/1078/16, позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області задоволено повністю. Скасовано як незаконний припис від 16.08.2016 року винесений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області. Вказане рішення суду набрало законної сили 28.02.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана процесуальна норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Як встановлено судом у мотивувальній частині постанови від 31.01.2017 по справі № 809/1078/16, на момент винесення Акта перевірки, протоколу, припису від 16.08.2016 та постанови від 22.08.2016 інспектор (посадова особа відповідача) не був наділений відповідними повноваження як суб`єкт владних повноважень, а тому припис відповідача від 16.08.2016 року підлягає скасуванню.

Підставою до такого висновку, слугувало наступне.

«15.08.2016 між відповідачем (Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області) та Івано-Франківською міською радою підписано Акт прийому-передачі повноважень щодо проведення перевірок та надання повноважень щодо винесення документів реагування органам місцевого самоврядування.

Враховуючи підпункт 4 пункту 9-1 Перехідних положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії».

Відтак, враховуючи вищенаведені преюдиційні обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/1078/16, з огляду на винесення винесення Акта перевірки, протоколу, припису від 16.08.2016 та постанови від 22.08.2016 неуповноваженою особою управління ДАБІ в Івано-Франківській області, такі матеріали не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами в обґрунтування підставності заявленого позову. Таким чином, позивач, як орган державного архітектурно-будівельного контролю, що почав здійснювати свої повноваження з 15.08.2016 не перевірив, у встановленому нормами Порядку № 553 , виконання суб`єктом містобудівної діяльності ( ОСОБА_1 ) вимог припису Управління ДАБІ в Івано-Франківській області від 13.07.2016. Наведене свідчить про порушення позивачем Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 при здійсненні заходів, спрямованих на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та передчасність звернення до суду з цим позовом про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частин 1-2 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Разом з цим, правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва унормовані приписами статті 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, ознаками самочинного будівництва є відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.

Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Отже, лише внаслідок невиконання вимог, встановлених у приписі, орган ДАБК звертається до суду з позовом про знесення самочиннозбудованого об`єкта, в той же час, таке знесення відбувається за умови, що перебудова такого об`єкта самочинного будівництва є неможливою.

Таким чином, суду повинні бути надані докази того, що будівельні роботи, виконані позивачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а також докази неможливості перебудови такого об`єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.

Однак, суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустими доказами факт ведення будівництва з істотним порушенням будівельних норм, зокрема, що таке порушення впливає на міцність чи безпечність будівлі.

Крім того, суд звертає увагу, що для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як:

- неможливість перебудови об`єкту;

- або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.09.2018 по справі №813/6284/14 дійшов висновку, що знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування.

При цьому, аналізуючи зміст актів позапланових перевірок та припису, суд дійшов висновку, що вони не містить даних щодо визнання об`єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою, а позивачем не надано доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач намагається знайти інші, менш категоричні способи усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема вирішення питання щодо дозвільної документації, а саме згідно витягу із рішення Івано-франківської міської ради від 20.05.2021 "Про надання вихідних даних-містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва", надано вихідні дані-містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для реконструкції квартири АДРЕСА_4 та отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Також, суд бере до уваги, що відповідно до довідки МСЕК №001104 від 22.01.1996 ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_1 та співвласником квартири АДРЕСА_4 є інвалідом другої групи з дитинства, а також незадовільний стан здоров`я дружини позивача – ОСОБА_3 , що підтверджується випискою історії хвороби № 876 Івано-Франківського обласного онкологічного диспансеру (а.с. 63, 62).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що реконструкції квартири АДРЕСА_4 вчинено ОСОБА_1 з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, однак застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення такої надбудови, будівництво якої розпочато без дозволу на виконання будівельних робіт, є не співмірним заходом.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).

Відтак, застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та неспівмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Також, необхідно зауважити, що заявлена позивачем вимога спрямована на припинення фізичного існування речі матеріального світу частини будинку, тобто його знищення.

Відтак, за умови недоведеності Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради виникнення реальної загрози від об`єкту будівництва правам та інтересам інших осіб, Державі або суспільства у цілому заявлена вимога не забезпечує дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову шляхом знесення самочинного будівництва.

Відтак позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

З урахуванням положень статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76000);

відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – не відмий; АДРЕСА_6 ).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.