
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/6353/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про зобов`язання вчинити дії та стягнення заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (50556, Закарпатська область, Тячівськнй район, смт. Буштино, вул. Головна, 91, код ЄДРПОУ 04349685) в якому просить суд: "1. Прийняти заяву до розгляду; 2. Зобов`язати Буштинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349685, присвоїти мені найвищий - 11 ранг п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування рангу з 02.03.2017 р. по теперішній час; 2. Зобов`язати Буштинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області здійснити перерахунок заробітної плати в повному обсязі (премій, встановлених щомісячно відповідними розпорядженнями голови Буштинської селищної ради, та усіх надбавок, матеріальних допомог, виплат на оздоровлення), що було нараховано мені у період із 02.03.2017 року по теперішній час із врахуванням розміру надбавки належного 11 рангу посадової особи органу місцевого самоврядування та виплат які здійснено Буштинської селищною радою на виконання рішення закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/528/19 від 26.07.2019 р; 3. Зобов`язати Буштинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області при отриманні результату перерахунку заробітної плати в повному обсязі здійснити індексацію отриманого результату заробітної плати на рівень інфляції по Закарпатській області за період із 02.03.2017р. по час винесення судом рішення за даним позовом; 4. Стягнути на мою користь із Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області отриманий результат перерахунку заробітної плати (премій, встановлених щомісячно відповідними розпорядженнями голови Буштинської селищної ради, та усіх надбавок, матеріальних допомог, виплат на оздоровлення) із врахуванням індексації в повному обсязі."
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивач звертаючись з даною позовною заявою не вказав власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов`язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.
Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 5 частиною 3 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач при зверненні до суду не надав документ про сплату судового збору та в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI, оскільки дана справа стосується стягнення заробітної плати.
Так, слід звернути увагу, що статтею 5 Закону України № 3674-VI установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно із частиною 1 пунктом 1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, від сплати судового збору звільняються позивачі у справах, де предметом спору є стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, однією з вимог є зобов`язання відповідача присвоїти позивачу найвищий - 11 ранг п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування, яка не може вважатися стягненням заробітної плати, оскільки по суті є зобов`язанням відповідача вчинити дії та рішення, які випливають з правовідносин під час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування.
Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового на підставі вимог статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 2 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн 00 коп.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 908 грн.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно із статтею 171 частиною 1 пунктом 5 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 частинами 1, 2КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 122 частиною 5 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
В позовній заяві позивач зазначає, що 02 березня 2017 року призначений на посаду в органах місцевого самоврядування, де йому незаконно присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Підставою для звернення до суду з даним позовом слугували, зокрема, протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо не присвоєння йому 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування з 02 березня 2017 року.
Таким чином, саме з 02 березня 2017 року, для позивача розпочався перебіг процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, оскільки саме з цього дня позивач дізнався (мав реальну можливість дізнатися) про те, що відповідачем не присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 03 листопада 2021 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
Отже, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого статтею 122 частиною 5 КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до статті 161 частини 6 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши матеріали адміністративного позову з доданими до нього документами суд встановив, що позивач не надав заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачеві починаючи 02 березня 2017 року звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 частиною 5 КАС України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, шляхом подання позовної заяви відповідно, необхідно сплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 908 грн та надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що на підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про зобов`язання вчинити дії та стягнення заробітної плати – залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко
Судове рішення № 101105777, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/6353/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: