
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2021 р. Справа№200/9814/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), відповідно до якої просив:
- дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови позивачу у призначенні пенсії за віком визнати неправомірними.
- рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 28 від 29 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача № 28 від 29 січня 2021 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю у позивача пільгового трудового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що 27 січня 2021 року позивач звернувся до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 29.01.2021 року №28 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недостатньою кількістю пільгового стажу, оскільки позивач не надав будь-яких підтверджуючих документів та не підтверджено зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах.
Крім того, зазначив, що позивач звернувся 09.04.2021 року до відповідача із заявою про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» та рішенням від 13.04.2021 року №54 Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначило пенсію позивачу у розмірі 25% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/9814/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року замінено відповідача у справі з Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
У зв`язку з перебуванням судді Бабіча С.І. у щорічній відпустці з 06 вересня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 18 жовтня до 22 жовтня та на лікарняному з 25 жовтня до 12 листопада, справу розглянуто 15 листопада.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
З матеріалів справи судом встановлено, що 27 січня 2021 року позивач звернувся до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV).
До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:
- заяву про призначення пенсії від 27.01.2021 року №331;
- копія паспорта, копія картки платника податків;
- копія трудової книжки серії НОМЕР_3 від 09.09.1981 року;
- довідка про підтвердження фактично трудового стажу від 24.11.2020 №5-71/2084, від 05.06.2020 №5-71/980, від 27.01.2021 №5-71/181;
- індивідуальні відомості про застраховану особу з 2000 по 2020 рік.
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення від 29.01.2021 року № 28 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зі змісту рішення видно, що до пільгового стажу не зараховано період роботи в СП «Шахта імені А.І. Гайового» ДП «Артемвугілля» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року за відсутності документів, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. До пільгового стажу не зараховано періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 20.12.2014 року по 21.12.2014 року, з 21.01.2015 року по 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.05.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, з 12.09.2015 року по 14.09.2015 року, 30.11.2015 року, з 20.01.2016 року по 24.01.2016 року, 20.03.2016 року, прогули – 1 день в листопад 1993 року, простої – 20 днів в листопаді 2014 року, так як не підтверджена зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За таких обставин прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України №1058, оскільки заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах – 25 років.
Також зазначено, що позивач набуде право на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 після набуття пільгового стажу 25 років, або згідно ч. 2 ст. 114 після досягнення 50-річного віку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Законом №1058 визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Відповідно до статті 1 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ч.2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Судом встановлено відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09 вересня 1981 року, що ОСОБА_1 працював у ВП Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» у період з 15.09.1993 по 30.09.1995 року:
- на підставі наказу 240 від 15.09.1993 року прийнято учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 280 від 01.11.1993 року переведено підземним гірником з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу від 03.03.1995 року переведено учнем механіка підземного з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 132 від 16.06.1991 року переведено прохідником підземним з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 222 від 04.10.1995 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Крім того, судом встановлено відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09 вересня 1981 року, що ОСОБА_1 працював у СП «Шахта імені А.І. Гайового у період з 23.01.1996 по 31.05.1996 року:
- на підставі наказу 4к від 25.01.1996 року прийнято підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 40к від 31.05.1996 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Крім того, судом встановлено відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09 вересня 1981 року, що ОСОБА_1 працював у ВП «шахта Північна» ДП «Торецьквугілля» у період з 04.11.1997 по 09.07.1998 року:
- на підставі наказу 165/к від 03.11.1997 року прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 181/к від 14.07.1998 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Крім того, судом встановлено відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09 вересня 1981 року, що ОСОБА_1 працював у ВП «шахта Північна» ДП «Торецьквугілля» у період з 06.10.2003 по 21.11.2016 року:
- на підставі наказу 185к від 06.10.2003 року прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі;
- на підставі наказу 197к від 21.11.2016 року звільнено за переводом п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, підтверджують характер роботи позивача у період з 23.01.1996 по 31.05.1996 року, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Стосовно незарахування до пільгового стажу періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.1994 року по 01.10.1994 рік, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 рік, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 рік, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 рік, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 рік, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 рік, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 рік, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 рік, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 рік, з 20.12.2014 року по 21.12.2014 рік, з 21.01.2015 року по 22.01.2015 рік, з 24.04.2015 року по 30.05.2015 рік, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, з 12.09.2015 року по 14.09.2015 рік, 30.11.2015 року, з 20.01.2016 року по 24.01.2016 рік, 20.03.2016 року та простою у 20 днів у листопаді 2014 року суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
В оскаржуваному рішенні від 29 січня 2018 року № 28 відповідач зазначає, що управлінням не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди, проте, жодним чином не обґрунтував причини їх не зарахування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи того, що зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим незархування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати та простою.
Також, зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році у 1994, 1997, 2007, 2015, 2016 роках, тому також мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Таким чином, відмова у зарахуванні до пільгового стажу позивача відповідачем зазначених вище спірних періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати та простою є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Враховуючи викладене, спірне рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 28 від 29.01.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не у повному обсязі на вказану дату, документів, наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає про те, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі саме його заяви від 27.01.2021 року, отже призначення позивачу після вказаної дати надбавки до пенсії у порядку Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" не відноситься до предмету даного позову.
Спірне рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 28 від 29.01.2021 року, яке є предметом розгляду даної справи, є протиправним та підлягає скасуванню, а, отже, позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню, з урахувань положень ст. 245 КАС України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8) про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.
Дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, на підстави його заяви від 27.01.2021 року, визнати протиправними.
Рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 28 від 29 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8).
Повне судове рішення складене 15 листопада 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч
Судове рішення № 101105004, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/9814/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: