Рішення № 101104914, 16.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 р. Справа№200/8876/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1

до відповідача Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

Донецькій області

про визнання протиправними та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити

певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження про прийняття рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії в частині розрахунку стажу судді та розміру довічного грошового утримання, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу судді на підставі довідки Олександрівського районного суду № 03-35/6/2021 від 21 квітня 20201 року з виплатою різниці між фактичного отриманою та перерахованою сумою, зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, враховуючи під час перерахунку пенсії лише стаж обіймання посади судді – 24 роки 10 місяців 18 днів, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вважає, що стаж роботи на посаді судді на день відрахування зі штату суду дорівнює 29 років 3 місяці 24 дні, що підтверджується довідкою Олександрівського районного суду від 21.04.2021 року № 03-35/6/2021.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що оскільки стаж роботи на посаді судді визначається відповідно до ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому вважає відсутніми підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання у вищому навчальному закладі та періоду стажування у суді.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Добропільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 9-12).

28.04.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області з заявою про перехід від отримання пенсії за віком на нарахування та виплату довічного утримання суддів у відставці.

Розпорядженням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області прийняте рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 розраховане та призначене довічне грошове утримання в розмірі 62177 грн. 16 коп., загальний відсоток розрахунку – 58%, виходячи зі стажу судді - 24 роки 10 місяців 18 днів (а.с.4).

Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 , зокрема:

- з 01.09.1988 року по 28.06.1993 року навчалась у Українській юридичної академії;

- з 02.08.1993 року по 31.07.1995 року проходила стажування в Краматорському міському суді;

- з 27.05.1996 року по 13.04.2021 року працювала на посаді судді Олександрівського районного суду (а.с.13-19).

21.04.2021 року Олександрівськім районним судом Донецької області ОСОБА_1 надана довідка № 03-35/6/2021 про стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунком стажу:

- з 01.09.1988 року по 28.06.1993 року навчання у Українській юридичної академії- тривалість стажу – 2 роки 4 місяці 29 днів;

- 02.08.1993 року по 31.07.1995 року стажування в Краматорському міському суді – тривалість стажу – 2 роки;

- з 27.05.1996 року по 13.04.2021 року робота на посаді судді Олександрівського районного суду – тривалість стажу – 24 роки 10 місяців 17 днів (а.с.22).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно п.4 ч. 5 ст. 126 Конституції України підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 116 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ст. 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Водночас відповідно до пункту 34 Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

До набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” зазначені правовідносини регулювались Законом від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.

За правилами частини першої статті 120 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI (в редакції, яка діяла до 28.03.2015 - набрання чинності Законом № 192-VIII, яким Закон № 2453-VI було викладно в новій редакції) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ “Про статус суддів” (далі – Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Враховуючи наведене, суд вважає, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку, належить враховувати, крім роботи на посаді судді, половину строку навчання позивача з 01.09.1988 року по 28.06.1993 року у Українській юридичної академії.

Щодо незарахування до стажу роботи позивача період стажування в Краматорському міському суді з 02.08.1993 року по 31.07.1995 року, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про статус суддів", право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і. як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що право на зарахування стажу роботи в галузі права до двох років (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) мають судді, яких було обрано на посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України "Про статус суддів" на день їх обрання. Такий порядок визначений у спільному листі від 05.11.2018 ВРП,ВС,ВККСУ, Ради суддів. ДСАУ «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді».

З цього питання також висловлювалася Велика палата ВС, яка зазначила, що внесенні до статті 137 Закону № 1402-VІІІ зміни дозволили зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення позивача на посаду судді (постанова від 30 травня 2019 року у справі №11-1481заі18).

Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки позивач проходив стажування у Краматорському міському суді з 2 серпня 1993 року по 31 липня 1995 року та звільнена по закінченню строку стажування .

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково два роки роботи в галузі права.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що позивач має право на зарахування половини строку навчання та два роки роботи в галузі права до стажу роботи на посаді судді, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження про прийняття рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії в частині розрахунку стажу судді та розміру довічного грошового утримання.

В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки під час розгляду справи судом визнане протиправним та скасуване рішення, яке оскаржується, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу судді на підставі довідки Олександрівського районного суду № 03-35/6/2021 від 21 квітня 20201 року з виплатою різниці між фактичного отриманою та перерахованою сумою є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до норм частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного суду України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження про прийняття рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії в частині розрахунку стажу судді та розміру довічного грошового утримання, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу судді на підставі довідки Олександрівського районного суду № 03-35/6/2021 від 21 квітня 20201 року з виплатою різниці між фактичного отриманою та перерахованою сумою.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (ЄДРПОУ 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28а) про визнання протиправним та скасування розпорядження про прийняття рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії в частині розрахунку стажу судді та розміру довічного грошового утримання, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу судді на підставі довідки Олександрівського районного суду № 03-35/6/2021 від 21 квітня 20201 року з виплатою різниці між фактичного отриманою та перерахованою сумою, зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення – задовольнити частково.

Розпорядження Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про прийняття рішення від 05.05.2021 року № 914340120418 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині розрахунку стажу судді та розміру довічного грошового утримання – визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу судді на підставі довідки Олександрівського районного суду № 03-35/6/2021 від 21 квітня 20201 року з виплатою різниці між фактичного отриманою та перерахованою сумою..

В задоволенні іншої частини адміністративного позову – відмовити.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (ЄДРПОУ 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28а) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко