Рішення № 101104887, 09.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 р. Справа№200/10828/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз-Ленд» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 23.09.2020 року № 0000370901 та № 0000380901 на загальну суму 540000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогаз-Ленд» (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 23.09.2020 року № 0000370901 та № 0000380901 на загальну суму 540000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області за наслідками проведення фактичної перевірки акцизного складу, 23 вересня 2021 року прийняті податкові повідомлення – рішення № 0000370901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 500000 грн., № 0000380901 від 23.09.2020 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 40000 грн., № 0000390901 від 23.09.2020 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1020 грн. Позивач вважає повідомлення – рішення № 0000370901 та № 000038091 від 23.09.2020 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

30 серпня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

20 вересня 2020 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що позивач порушив норми ч. 1 та ч. 8 ст. 15 Закону України № 481/95 від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями; абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями;, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Відповідач вказує на те, що представником позивача не доведено у своєму позові протиправних дій посадових осіб ГУ ДПС у Донецькій області та до позову не надано будь-яких документів, що підтверджують відображення залишків пального або їх коригування в бухгалтерському обліку підприємства. Отже, відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкових повідомлень – рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) № 0000370901 та № 0000380901 від 23.09.2020 року прийнятих за результатами розгляду акту фактичної перевірки ТОВ «Автогаз-Ленд» від 31.08.2020 року № 0202/05/99/02/32/34500767.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року відмовлено представникам сторін у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Автогаз-Ленд», код ЄДРПОУ 34500767, юридична адреса 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 220. Види діяльності за КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідач – Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою публічного права – установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу № 902 від 12.08.2020 року в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Автогаз-Ленд» з 25.08.2020 року по 28.08.2020 року проведено фактичну перевірку акцизного складу (автозаправка) м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 220 ТОВ «Автогаз-Ленд» код ЄДРПОУ 34500767.

За результатами перевірки, 31.08.2020 року складено акт № 0202/05/95/02/32/34500767.

Як вбачається із зазначеного акту, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Автогаз-Ленд» здійснювало зберігання пального без наявності ліцензії на місце зберігання пального на акцизному складі № 12188 за адресою Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 220 у період з 01.04.2020 року по 25.08.2020 року включно, а саме: у період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року на акцизному складі зберігалось 844,05 літрів бензину (за кодами УКТ ЗЕД 2710124194 та 2710124195) та 9612,32 літра скрапленого газу (пропан, або суміш пропану з бутаном за кодами УКТ ЗЕД 2711128700 та 2711121800); 25 серпня 2020 року на акцизному складі зберігається (на початок проведення перевірки) за результатами фактичних замірів, 1002,72 літра скрапленого газу, (пропан або суміш пропану з бутаном за кодами УКТ ЗЕД 2711128700 та 27111218000.

Ліцензія на право зберігання пального за адресою Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 220 ТОВ «Автогаз-Ленд» не отримувалась.

Відповідно до п. 3 вищевказаного акту, встановлено наступні порушення норм податкового законодавства: частини першої та частини восьмої ст. 15 Закону України № 481/95 від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зі змінами та доповненнями, п. а) абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

10 вересня 2020 року позивачем були направлені на адресу відповідача заперечення до акту перевірки № 0202/05/95/02/32/34500767 від 31.08.0202 року.

Вказані заперечення були розглянуті відповідачем та відхилені.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки № 0202/05/95/02/32/34500767 від 31.08.0202 року, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення – рішення: № 00003370901 від 23.09.2020 року, якими застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 500000,00 грн.; № 0000380901 від 23.09.2020 року, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 40000 грн.; № 0000390901 від 23.09.2020 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1020 грн.

Вказані податкові повідомлення – рішення в адміністративному порядку не оскаржувались.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 ПК України.

У п. 80.1 ст. 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПК України.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Позивачем не оскаржується порядок проведення самої перевірки, судом також не встановлено будь-яких порушень порядку проведення перевірки.

Підпунктом 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу – це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Пунктом 230.1. ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

На підставі п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;

резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці;

обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до пункту 232.1 статті 232 Податкового кодексу України, Кабінет Міністрів України Постановою від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затвердив «Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок 408).

Згідно п. 43 Порядку 408 для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального зберігаються фактично станом на 1 липня 2019 р.: платники акцизного податку та суб`єкти господарювання, які з 1 липня 2019 р. не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019р. в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов`язані скласти акцизні накладні у двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 р. (включно) із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично зберігалися станом на 1 липня 2019р., та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов`язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» пункту 231.1 статті 231 Податкового Кодексу України; після виконання платником акцизного податку вимог абзацу другого цього пункту щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов`язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної.

Згідно відомостям інформаційних баз даних ДПС України та відомостям Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що ТОВ «Автогаз-Ленд» в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) здійснено реєстрацію наступних акцизних накладних на переміщення пального на акцизний склад № 1002188 за розподілом обсягів залишку пального: № 2 від 18.07.2019 року (дата реєстрації 20.07.2019 року №9158579375) на пальне УКТЗЕД 2711121900 у кількості 3709,86 літрів; № 8 від 01.07.2019 року (дата реєстрації 26.07.2019 року № 9163356401) на пальне УКТЗЕД 2711129700 у кількості 5902,46 літрів; № 6 від 01.07.2019 року (дата реєстрації 20.07.2019 року №9158580835) на пальне УКТЗЕД 2710124195 у кількості 21,45 літрів; № 5 від 01.07.2019 року (дата реєстрації 20.07.2019 року № 9158593828) на пальне УКТЗЕД 2710124194 у кількості 822,60 літрів.

Після отримання пального на акцизний склад акцизні накладні на реалізацію або переміщення пального з акцизного складу № 1002188 у період з 01.07.2019 року по 25.08.2020 року не виписувалися та у ЄРАН не реєструвалися.

У період з 01.07.2019 року по 25.08.2020 року у ЄРАН відсутні данні про здійснення ТОВ «Автогаз-Ленд» виправлення помилок, можливо допущених під час складання зазначених акцизних накладних, шляхом реєстрації складеного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Враховуючи вищевикладені вимоги Податкового кодексу України, операції з реалізації пального визначені у акцизних накладних № 2 від 18.07.2019 року (обсяг операції 3709,86 літра), № 8 від 01.07.2019 року (обсяг операції 5902,46 літрів), № 6 від 01.07.2019 року (обсяг операції 21,45 літра), № 5 від 01.07.2019 року (обсяг операції 822,60 літра), на переконання суду, є достатнім доказом саме того, що пальне (бензин у кількості 21,45 літрів, код УКТ ЗЕД 2710124195, та у кількості 822,60 літрів, код УКТЗЕД 2710124194 та скраплений газ у кількості 3709,86 літрів, код УКТ ЗЕД 2711121900, та у кількості 5902,46 літрів, код УКТ ЗЕД 2711129700) було переміщене ТОВ «Автогаз-Ленд» на акцизний склад № 1002188 за адресою - Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 220 саме: 01.07.2019 року та 18.07.2019 року та у подальшому зберігалося на акцизному складі № 1002188 у період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року.

Наявність пального на акцизному складі у період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року додатково підтверджується: даними щомісячних декларацій з акцизного податку (додаток 11 до декларації) ТОВ «Автогаз-Ленд», які було надано до ГУ ДПС у Донецькій області (Бахмутське управління) за період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року (13.05.2020 року вх. 9103275756, 03.06.2020 року вх.9123976776, 02.07.2020 року вх. 9152422529, 06.08.2020 року вх. 9189282391) відповідно до яких на акцизному складі № 1002188 у зазначений період залишки пального на початок та кінець місяця залишалися не змінними у наступної кількості - код УКТЗЕД пального 2710124194 у кількості 0,8226 тис. літрів, код УКТЗЕД пального 2710124195 у кількості 0,0214 тис. літрів, код УКТЗЕД пального 2711121900 у кількості 3,7099 тис. літрів, код УКТЗЕД пального 2711129700 у кількості 5,9026 тис. літрів; акцизними накладними на реалізацію пального з акцизного складу №1002188 на акцизний склад № 1002156 (АГЗС ТОВ «АВТОГАЗ-ЛЕНД» за адресою - Донецька область, м. Бахмут, вул. Трудова, буд. 20) зареєстрованими у Єдиному реєстрі акцизних накладних після проведення фактичної перевірки: порядковий номер акцизної накладної №1, дата складання 04.09.2020 року (дата реєстрації 04.09.2020 року реєстр. № 9220465932), особа, що реалізує пальне ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад з якого реалізоване пальне 1002188, отримувач пального ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад 1002156 обсяг реалізованого пального у кг - 608,72, у літрах приведених до температури 15 °С - 822,60 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124194, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини», номер державної реєстрації транспортного засобу (пересувний акцизний склад) що доставляв пальне НОМЕР_1 (загальна місткість ємності для пального - 9,03 м.куб., місткість для акцизної накладної - 0,82 м.куб); порядковий номер акцизної накладної № 2, дата складання 07.09.2020 року (дата реєстрації 07.09.2020 року реєстр. № 9221896484), особа, що реалізує пальне ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад з якого реалізоване пальне 1002188, отримувач пального ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад 1002156 обсяг реалізованого пального у кг - 2040,42, у літрах приведених до температури 15 °С - 3709,86 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2711121900, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази», номер державної реєстрації транспортного засобу (пересувний акцизний склад) що доставляв пальне НОМЕР_2 (загальна місткість ємності для пального - 50,17 м.куб., місткість для акцизної накладної - 3,71 м.куб); порядковий номер акцизної накладної №3, дата складання 04.09.2020(дата реєстрації 07.09.2020 року реєстр. № 9221893069), особа, що реалізує пальне ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад з якого реалізоване пальне 1002188, отримувач пального ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад 1002156 обсяг реалізованого пального у кг - 3246,35, у літрах приведених до температури 15 °С - 5902,46 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2711129700, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази», номер державної реєстрації транспортного засобу (пересувний акцизний склад) що доставляв пальне НОМЕР_2 (загальна місткість ємності для пального - 50,17 м.куб., місткість для акцизної накладної - 5,90 м.куб); порядковий номер акцизної накладної № 4, дата складання 04.09.2020 (дата реєстрації 07.09.2020 року реєстр. № 9221894349), особа, що реалізує пальне ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад з якого реалізоване пальне 1002188, отримувач пального ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767), акцизний склад 1002156 обсяг реалізованого пального у кг - 15,87, у літрах приведених до температури 15 °С - 21,45 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124195, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини», номер державної реєстрації транспортного засобу (пересувний акцизний склад) що доставляв пальне НОМЕР_1 (загальна місткість ємності для пального - 9,03 м.куб., місткість для акцизної накладної - 0,02 м.куб); фіскальними чеками приймання пального, що друкувалися на РРО ф.н. 3000212195 заводський номер БК1991002533, який 19.02.2016 року зареєстровано ТОВ «Автогаз-Ленд» на АГЗС за адресою - Донецька область, м. Бахмут, вул. Трудова, буд. 20 (акцизний склад №1002156):

- чек приймання пального (Бензин А-92 Євро-5) на АГЗС 04.09.2020 у 16 год 58 хв. 04 сек. у кількості 822,60 літрів;

- чек приймання пального (Газ Пропан) на АГЗС 07.09.2020 у 18 год 27 хв. 12 сек. у кількості 3709,86 літрів;

- чек приймання пального (Газ Пропан) на АГЗС 07.09.2020 у 18 год 25 хв. 52 сек. у кількості 5902,46 літрів;

- чек приймання пального (Бензин А-92 ) на АГЗС 07.09.2020 у 18 год 27 хв. 38 сек. у кількості 822,60 літрів.

Суд не приймає доводи позивача про не здійснення фактичного зберігання пального на акцизному складі № 1002188 у період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року, оскільки це не відповідає обставинам встановленим під час проведення фактичної перевірки зафіксованим актом № 0202/05/99/02/32/34500767 від 31.08.2020 року, а також підтверджуються вищезазначеними доказами.

Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зміни до Закону № 481 набули чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до абз. 50 ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Чинна ліцензія на право зберігання пального на місці зберігання - акцизний склад № 1002188 за адресою Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 220 у ТОВ «Автогаз-Ленд» (ЄДРПОУ 34500767) у період з 01.04.2020 року по 25.08.2020 року була відсутня, про що зазначено у акті фактичної перевірки від 31.08.2020 року № 202/05/99/02/32/34500767.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Разом з тим Законом України від 18.12.2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі Закон № 391-ІХ) до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня».

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Таким чином, у розпорядників акцизних складів на підставі указаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром паливом витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020 року.

При цьому з 01.04.2020 року відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Законодавчі зміни, на підставі яких у позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання були прийняті заздалегідь.

Так, Закон України № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким було установлено відповідний обов`язок позивача, як розпорядника акцизного складу прийнятий - 18.12.2019 року.

Отже, позивач знав про виникнення з 01.04.2020 року у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі. Окрім цього, закон у попередній редакції, тобто до внесення змін 18.12.2019 року на підставі Закону № 391-ІХ вимагав установлення таких приладів ще до 01.01.2020 року, що також свідчить про обізнаність позивача про це та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов`язків щодо цього.

Суд також не бере до уваги твердження позивача про відсутність проведення господарської діяльності з зберігання пального на акцизному складі за адресою: м. Бахмут, вул. Незалежності, 220, оскільки це не підтверджується наявними доказами, а також матеріалами фактичної перевірки від 31.08.2020 року, Акт № 0202/05/99/02/32/34500767 яким встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів – лічильників на резервуар для зберігання скрапленого газу (зав. № 1043) та резервуар для зберігання бензину (зав. № 1084) розташованих на акцизному складі № 1002188 у період з 01.04.2020 року по 28.08.2020 року.

Крім того, суд не приймає до уваги надані позивачем до позову акти інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.07.2019 року та на початок дня 26.08.2020 року, у зв`язку із тим, що вказані акти не надавалися посадовим особам ГУ ДПС у Донецькій області ні під час проведення фактичної перевірки, ні після її завершення, та не були предметом розгляду під час адміністративного оскарження.

Суд вказує на те, що відповідно до вимог п.44.6. ст.44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких документів, що підтверджують відображення залишків пального або їх корегування в бухгалтерському обліку підприємства.

В той же час, суд вважає не доцільним розглядати питання щодо наявності різниці між фактичним обсягом та умовним «приведеними» одиницями, отриманими від постачальника, оскільки спірним питання даної справи є накладення штрафних санкцій на позивача за порушення податкового законодавства саме в частині зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального та відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, № 1002188.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 1 та ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування оспорюваного штрафу.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки спірні податкові повідомлення – рішення відповідають нормам матеріального права, при цьому позов не містить доказів, що підтверджували б відсутність вини позивача у вчинені податкового правопорушення.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв без порушення меж повноважень, визначених Законами України, а також обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автогаз-Ленд» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень – рішень від 23.09.2020 року від 23.09.2020 року № 0000370901 та № 0000380901 на загальну суму 540000,00 грн. – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко