Рішення № 101104721, 16.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 р. Справа№200/11999/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84502, Донецька область, м.Бахмут, вул.Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 25953178), Міністерства соціальної політики України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Єспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 37567866) про

визнання незаконними дій (бездіяльності) стосовно невиплати разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020. та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.;

зобов`язання здійснити перерахунок виплати разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.;

зобов`язання звернутись до Міністерства соціальної політики України з проханням здійснити донарахування та виплату разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.;

стягнення моральної шкоди в розмірі 70845 грн.;

зобов`язання здійснити донарахування суми разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного судуз вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі десяти мінімальних пенсій. Проте, у 2021 році отримав допомогу в розмірі 4421 грн., що значно менше встановленого Законом. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що виходячи з існуючих фінансових можливостей, Державним бюджетом України на 2021 рік не передбачені кошторисні асигнування на перерахунок розміру виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020.

Ухвалою від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 19 жовтня 2021 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи на 16 листопада 2021 року о 10:00 год.

У судове засідання сторони не з`явилися, докази належного повідомлення про розгляд справи, наявні в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 24 січня 2020 року, є інвалідом 1 групи і має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

07.05.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату разової грошової допомоги 2021 рік як особі з інвалідністю І групи.

Листом відповідача від 17.05.2021 повідомлено позивача про виплату суми у розмірі 4421 грн.

Виплата у неповному обсязі допомоги за 2021 рік стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон України № 3551-XII).

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року статтю 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі – Положення № 302), визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що разова грошова допомога виплачується на основі посвідчення, що підтверджує, статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Як зазначалось вище, відповідно до посвідчення позивач є інвалідом 1 групи і має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стосовно виплати допомоги за 2021 рік суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено здійснення виплати щорічної грошової допомоги позивачу у визначеному розмірі 4421 грн.

Так, підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: " Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи десяти мінімальних пенсій за віком, інвалідам ІІ групи - восьми мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим пунктом 2 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 (далі - Постанова №325) передбачено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, зокрема Пенсійним фондом України — щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Відповідно до Додатку до Постанови №325, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується: особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906 грн., особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 4421 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.

При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.

Разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 4421 грн. виплачено позивачу в квітні 2021 року вказана сума виплачена позивачу не заперечується сторонами.

При цьому, оскільки Пенсійним фондом визначено право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, що встановлений особам з інвалідністю І групи, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради прийнято рішення №02.3.18-2548 від 18 червня 2021 року про виплату грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до якого сума недоотриманої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік складає 13269 грн.

Тобто розрахунок недоотриманої грошової допомоги за 2021 рік здійснений на підстави поданих пенсійним органом списків осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року – 1769 гривень.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни І групи у 2021 році становить 17690,00 грн. (1769 грн. х 10). Виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 4421,00 грн. не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Таким чином, сума недоотриманих позивачем коштів становить 13269,00 грн.

Слід зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у Постанові №325, всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №325, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.

Суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не виплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірності дій щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у меншому розмірі ніж десять мінімальних пенсій за віком, ураховуючи здійснення відповідачем нарахування позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, обираючи ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача та керуючись ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 13269,00 грн.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 70845 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 4, 5 Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 р. року справа № 580/1881/19, від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц, від 04.03.2019 у справі № 295/443/17 та від 08.05.2019 р. у справі № 233/3464/17.

Однак, будь-яких допустимих та достатніх доказів того, що рішення, дії чи бездіяльність відповідача будь-яким чином вплинули на стан здоров`я позивача, спричинили погіршення його стану, зумовили фізичні, душевні, психічні страждання останнього, позивачем не надано. Самого лише посилання на їх протиправність недостатньо для прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди.

Позивачем не надано жодного документального доказу на підтвердження заподіяння моральної шкоди та на підтвердження причинного зв`язку моральної шкоди із діями заподіювача шкоди, розрахунку суми визначення моральної шкоди, а відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради звернутись до Міністерства соціальної політики України з проханням здійснити донарахування та виплату разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн., суд зазначає наступне.

До головних завдань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради належить, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій, пільг та інших соціальних виплат, встановлених законодавством (у тому числі громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Суд зауважує, що нарахування та виплата грошової допомоги відноситься до виключних повноважень органів соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради.

А тому, суд не вбачає необхідності зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради звернутись до Міністерства соціальної політики України з проханням здійснити донарахування та виплату разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84502, Донецька область, м.Бахмут, вул.Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 25953178), Міністерства соціальної політики України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Єспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 37567866) про визнання незаконними дій (бездіяльності) стосовно невиплати разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020. та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.; зобов`язання здійснити перерахунок виплати разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.; зобов`язання звернутись до Міністерства соціальної політики України з проханням здійснити донарахування та виплату разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 70845 грн.; зобов`язання здійснити донарахування суми разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до діючих норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі №3/р/2020, та виплаченої неповної суми з квітня 2021 в розмірі 4421 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84502, Донецька область, м.Бахмут, вул.Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 25953178) щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84502, Донецька область, м.Бахмут, вул.Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 25953178) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 13 269,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Аканов