Рішення № 101104134, 15.11.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2682/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

представника заявника - адвоката Пономаренко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні чоловіка, -

встановив:

В інтересах заявника ОСОБА_1 до суду звернулась її представник - адвокат Пономаренко Н.М. із заявою про встановлення факту постійного проживання та перебування на утриманні.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1973 року перебували у шлюбі, який зареєстрований Енгельською селищною радою депутатів трудящих Краснодонського району Луганської області, актовий запис № 10 від 06.10.1973 року.

Заявниця з чоловіком прожили разом з 1973 року, вели спільне господарство, будували сімейні відносини. Чоловік заявниці ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 лютого 2021 року було встановлено факт його смерті, на підставі чого було видане свідоцтво про смерть від 24 лютого 2021 року серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 з чоловіком фактично проживали, були зареєстровані, вели спільне господарство та проживали за однією адресою по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції за місцем їх постійного проживання, вони були вимушені змінити місце проживання та зареєструвались як внутрішньо переміщені особи за різними адресами, але все одно продовжували проживати разом. ОСОБА_1 зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , а її чоловік ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .

За час сумісного проживання заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки розмір пенсії її чоловіка був значно більшим від розміру її пенсії, а тому пенсійні виплати ОСОБА_2 були постійними та основним джерелом існування.

За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, де отримував пенсію.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, де отримує пенсію за віком.

Заявниці достеменно відомо, що розмір пенсії її чоловіка є значно більшим ніж її пенсія, тому що свою пенсію він віддавав їй і вона витрачала її на оплату комунальних послуг, придбання одягу, харчові продукти, ліків та інші спільні сімейні потреби.

Після смерті свого чоловіка ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Харківській області з питання оформлення пенсії по втраті годувальника, однак інспектор усно пояснила, що вона має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від пенсії померлого та їй потрібно надати документ про постійне проживання з чоловіком, ця ж інформація викладена у листі Головного управління ПФУ в Харківській області.

За місцем їх з чоловіком проживання заявниця зібрала документи, що підтверджують факт їхнього спільного проживання, але через те, що вони складені на тимчасово непідконтрольній українській владі території України, орган пенсійного фонду не може їх врахувати.

На теперішній час Краснодонська міська рада Луганської області не перереєстрована та не має юридичної адреси на території, підконтрольній владі України. Таким чином в позасудовому порядку ОСОБА_1 не може через незалежні та непереборні для неї обставини зібрати відповідні документи, що підтверджують факт сумісного проживання та перебування її на утриманні померлого чоловіка.

Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі за участю її представника (а.с.69).

Представник заявника - адвокат Пономаренко Н.М. в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання уповноваженого представника до суду не направили, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Надіслали на адресу суду заяву, згідно якої просять проводити розгляд справи за відсутності їх представника (а.с.55-56).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засідання пояснила, що родину ОСОБА_4 вона знає тривалий час, близько сорока років, вони проживають на сусідніх вулицях та спілкуються. Їй відомо, що ОСОБА_1 проживала з чоловіком ОСОБА_2 однією родиною, в одному будинку, перебували у шлюбі. Від шлюбу мали доньку ОСОБА_5 , якій скоро буде майже 50 років. Також у них є онука, яка проживає у м. Харкові. ОСОБА_2 раніше працював на шахті та після виходу на пенсію отримував «шахтарську» пенсію, яка була значно більше ніж пенсія ОСОБА_1 ОСОБА_1 перебувала на обліку у Пенсійному фонді м. Харкова, тому там зареєструвалась ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа. Фактично Маніцькі ж жили у селищі Краснодон. Після смерті чоловіка заявниця опинилась в скрутному матеріальному становищі через те, що вона перебувала на отримання свого чоловіка, оскільки він був шахтарем та його пенсія була значно більшою за її. Їй відомий даних факт в зв`язку з тривалим спілкування з цією родиною. Вони перебувають у дружніх відносинах.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання пояснила, що родину ОСОБА_4 знає з дитинства, її батьки товаришували з родиною ОСОБА_4 , які проживали постійно разом у селищі Краснодон в одному будинку. У них є донька та онучка. ОСОБА_1 працювала на заводі, а її чоловік ОСОБА_2 - на шахті. ОСОБА_2 отримував пенсію значно більше ніж ОСОБА_1 , оскільки отримував «шахтарську» пенсію. Їй відомо, що ОСОБА_1 зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа у м. Харкові, де проживає їхня онучка, а ОСОБА_2 у Марківському районі, де і отримували пенсії.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був чоловіком заявниці по справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 06 жовтня 1973 року (мовою оригіналу) ОСОБА_7 поссоветом гор. Краснодона (а.с.7).

З копії довідки ВПО № 6332008376 від 11 березня 2015 року вбачається, що заявник зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).

Як вбачається з копії довідки ВПО № 0000579263 від 17 липня 2018, ОСОБА_2 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.10).

Відповідно до відмітки про місце проживання у паспорті громадянина України - зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 (а.с.5,6).

Згідно Акту про фактичне місце мешкання з померлим на день його смерті № 3 від 02 березня 2021 року та довідки № 3 від 02 березня 2021 року ОСОБА_1 проживала на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловіка ОСОБА_2 разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.02.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сорокине Луганської області (а.с.8).

Відповідно до довідки про доходи № 0872888031611863, виданої Індустріальним об`єднаним управлінням ПФУ м. Харкова, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у такому розмірі: з січня по квітень 2020 року - 2965,90 грн., з травня по червень 2020 - 3252,51 грн., з липня по листопад 2020 - 3268,79 грн., з грудня 2020 по лютий 2021 - 3281,33 грн., з березня по квітень 2021 - 3599,46 грн., загальний розмір якої за період з січня 2020 року по квітень 2021 року складає 51755,48 грн. (а.с.11).

Відповідно до довідки про доходи № ОР 909250149507, виданої Головним управлінням ПФУ в Луганській області, ОСОБА_2 отримував пенсію за віком у такому розмірі: з січня по листопад 2016 року - 3684,84 грн., з грудня 2016 по квітень 2017 - 3807,43 грн., з травня по вересень 2017 - 4002,43 грн., з жовтня 2017 по листопад 2018 - 9263,42 грн., з грудня 2018 по лютий 2019 - 9287,27 грн., з березня 2019 по червень 2019 - 10719,94 грн., з липня 2019 по листопад 2019 - 10755,45 грн, з грудня 2019 по квітень 2020 - 11879,28 грн., з травня 2020 по червень 2020 - 11879,28 грн., з липня 2020 по листопад 2020 - 11918,50 грн., з грудня 2020 по січень 2021 - 11948,71 грн., загальний розмір якої за період з січня 2016 року по січень 2021 року складає 495011,07 грн. (а.с.62-64).

Таким чином, пенсія померлого чоловіка ОСОБА_2 була основним джерелом засобів для існування та проживання ОСОБА_1 ..

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0211-8/45335 від 30.03.2021 року заявнику було відмовлено у призначенні пенсії померлого годувальника, у зв`язку з тим, що заявником не було надано документів на підтвердження спільного сумісного проживання із чоловіком на момент його смерті та перебування на його утриманні (а.с.16).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

За змістом частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, і сім`я створюється на підставі, зокрема шлюбу.

Акт про фактичне проживання з померлою особою на день її смерті № 3 від 02 березня 2021 року видані за місцем проживання заявника та її померлого чоловіка, тобто на тимчасово непідконтрольній українській владі території та завірена печаткою організації, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, містить в собі відомості про спільне проживання подружжя ОСОБА_4 за однією адресою.

Суд, оцінюючи інформацію, яка міститься в довідці та акті про фактичне місце проживання з померлим, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до національного законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Під час розгляду вказаної справи, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v.the Republic of Moldova and Russia", "Ilacu and Others v. Moldova and Russia"), де грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення, і з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду відомості, що містяться у вказаній довідці та акті, беруться до уваги разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємному зв`язку.

Розмір доходів заявника та її померлого чоловіка свідчить про те, що саме пенсія чоловіка була основним та постійним засобом існування сім`ї, а відтак слугувала його дружині основоположним і систематичним джерелом грошової допомоги зі сторони чоловіка, який за життя взяв на себе обов`язок по її утриманню.

Аналіз вищенаведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону. Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею та знаходження їх на утриманні померлого.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась заявнику ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_2 була для заявника хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.

Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Враховуючи викладене, беручи до уваги значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту постійного сумісного проживання та факту перебування на утриманні має для заявника юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт сумісного проживання та перебування ОСОБА_1 на утримані її чоловіка ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76-80, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні чоловіка - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2021 року.

Суддя Ю.В. Крива