Рішення № 101100968, 15.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9955/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі довідки Волинського ОТЦКСП про розмір грошового забезпечення від 01.03.2021 №ХА13599 відсоткового значення розміру пенсії із 70 до 65 відсотків сум грошового забезпечення, зобов`язання здійснити з 12.07.2020 перерахунок та виплату пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці Волинського ОТЦКСП про розмір грошового забезпечення від 01.03.2021 №ХА13599, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області.

На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №140/502/21, яке частково скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 і ухвалено нове рішення у відповідній частині, позивач отримував пенсію у розмірі 70 відсотків сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №140/3762/21, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2021 №ХА13599 (з урахуванням раніше виплачених сум).

На виконання вказаного рішення суду відповідач при перерахунку пенсії зменшив її розмір з 70 до 65 відсотків, про що повідомив листом від 05.08.2021 №7807-7711/Б-02/8-0300/21.

Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутися з цим позовом до суду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що розмір розрахунку пенсії позивача при першому призначенні у 1996 році 70 відсотків (65 відсотків за 25 років вислуги та 5 відсотків за участь у ЧАЕС), при перерахунку пенсії з 01.01.2008 з підвищеного грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» змінили на 65 відсотків за 25 років служби (50 відсотків за 20 років та 3 відсотки х 5 років =15 відсотків). Таку зміну законодавства було проведено тому, що було введено нові окремі надбавки для пенсіонерів за участь в ЧАЕС, які були значно більшими.

Представник відповідача зазначив, що всі наступні перерахунки проводились з застосуванням норм чинного законодавства про пенсії військовослужбовцям на час кожного перерахунку пенсії з підвищеного грошового забезпечення. Така ж норма відповідно до 25 років вислуги (65 відсотків) застосовувалась у перерахунку пенсії з 01.01.2018. Застосовувати не чинну норму про 5 відсотків за участь у ЧАЕС, якої не було на час перерахунку, протиправно. Крім того, за участь в ЧАЕС позивач отримує окрему надбавку, яка на теперішній час складає 113,88 грн.

Вважає, що предметом спору є дії Головного управління ПФУ у Волинській області у розпорядженні від 04.08.2021 про перерахунок пенсії позивача з підвищеного грошового забезпечення 17 661,75 грн з 01.04.2019 за рішенням суду від 14.06.2021 у справі №140/3762/21.

У цьому розпорядженні застосований розмір 65 відсотків відповідний до 25 років вислуги років позивача. Норма про 5 відсотків за участь в ЧАЕС в чинному законодавстві відсутня з 29.04.2006 (дата набрання чинності Законом №3591), тому застосовувати її буде протиправною дією відповідача. Замість вилученої норми про 5 відсотків, до пенсії позивача нараховано окрему надбавку за участь в ЧАЕС, яка на теперішній час складає 113,88 грн. При цьому, названа спірна норма Закону №3591 про вилучення 5 відсотків за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №140/502/21, яке частково скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 і ухвалено нове рішення у відповідній частині, позивач отримував пенсію у розмірі 70 відсотків сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №140/3762/21, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2021 №ХА13599 (з урахуванням раніше виплачених сум).

В подальшому при перерахунку пенсії було зменшено її розмір з 70 до 65 відсотків.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 05.08.2021 №7807-7711/Б-02/8-0300/21 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку із розрахунку основного розміру пенсії 70 відсотків з 01.04.2019, оскільки на момент виконання вказаного рішення суду діють норми чинного законодавства, зокрема, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років пенсія призначається у розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% відповідних сум грошового забезпечення.

Правових підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% відповідного грошового забезпечення немає.

Вважаючи такі дії уповноваженого органу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103) передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено з 10.10.1996 у розмірі 70 відсотків від суми грошового забезпечення.

При вирішенні спору, що є предметом даного судового розгляду, суд враховує положення статті 6 КАС України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд наголошує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутими ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

У рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 65 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки після проведення перерахунку пенсії її розмір є нижчим раніше призначеної пенсії у розмірі 70 відсотків від розміру грошового забезпечення, про що свідчать матеріали справи.

При перерахунку пенсії позивачу, розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» повинен здійснюватися виходячи із встановленого розміру – 70 відсотків грошового забезпечення.

Відтак, застосувавши при перерахунку пенсії 65 відсотків, а не 70 відсотків від грошового забезпечення відповідно до якого позивачеві було призначено пенсію, відповідач діяв протиправно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27.02.2018 у справі №642/3284/17, в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17, в постанові від 12.03.2019 у справі №350/1568/16-а та в постанові від 02.04.2019 у справі №727/6493/17.

За змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з приписами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», станом на час проведення перерахунку пенсії позивачу також було визначено, що розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, а тому посилання відповідача на згадані норми у відзиві на позовну заяву є беззмістовними.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого, як відсоткове співвідношення до сум грошового забезпечення відповідної посади при її призначенні з 70 до 65 відсотків при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано неправомірність відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії виходячи з розрахунку 70 відсотків від розміру грошового забезпечення на підставі довідки Волинського ОТЦКСП від 01.03.2021 №ХА13599, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 07.09.2021.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії на підставі довідки Волинського ОТЦКСП про розмір грошового забезпечення від 01 березня 2021 року №ХА13599 відсоткового значення розміру пенсії із 70 до 65 відсотків сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 12 липня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 70 відсотків сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці Волинського ОТЦКСП про розмір грошового забезпечення від 01 березня 2021 року №ХА13599, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук