Рішення № 101100853, 15.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/8241/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним і скасування рішення щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 82% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, неврахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду служби в Збройних Силах СРСР з 19.05.1979 по 24.04.1981 - 01 рік 11 місяців 05 днів та навчання на денному факультеті Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е. Дзержинского з 01.09.1981 по 01.07.1985 - 01 рік 11 місяців 00 днів відповідно до розрахунку стажу судді від 05.10.2017, який є обов`язковим додатком до Порядку 3-1, виданого Господарським судом Волинської області, прийнятого Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку та підтвердженого чинним судовим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18563/17; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяці 11 днів з розрахунку 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач довічного грошового утримання в розмірі 82% грошового утримання працюючого судді. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №140/13634/20 за його позовом до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вищевказаного рішення суду, починаючи з 19.02.2020 згідно довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, під час проведення його перерахунку, відповідач, всупереч постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18563/17 не зараховано до стажу роботи судді, що дає право на відставку календарні періоди проходження: служби в Збройних Силах СРСР з 19.05.1979 по 24.04.1981 - 01 рік 11 місяців 05 днів та навчання на денному факультеті Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1981 по 01.07.1985 - 01 рік 11 місяців 00 днів, зменшив відсотковий розмір зазначеного щомісячного довічного грошового утримання з 82% до 50% суддівської винагороди працюючого судді.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на частину 3 статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є неправильним, оскільки ця норма визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при призначенні, а тому вважає дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеного грошового утримання незаконними та такими, що порушують його права щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому звернувся до суду з даними адміністративним позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №140/13634/20 відповідачем було здійснено перерахунок та виплату з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно із довідкою Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач вказав, що при здійсненні такого перерахунку відсотковий показник довічного грошового утримання позивача був визначений із урахуванням стажу роботи позивача та у відповідності до частини третьої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке було призначено на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18563/17, що набрало законної сили, у розмірі 82 % суддівської винагороди.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 в справі №140/13634/20, що набрало законної сили 22.12.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 03.09.2020 №62 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Волинської області від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.01.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати рішення щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з обґрунтуванням визначення його розміру.

У відповіді від 10.02.2021, відповідач повідомив, що на виконання рішення суду, що набрало законної сили 22.12.2020, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області на підставі частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проведено з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, з урахуванням фактично виплачених сум. Розмір довічного грошового утримання судді в результаті перерахунку з 19.02.2020 становить 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки на момент виконання рішення суду діє частина третя статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якою визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

В результаті перерахунку на даний час, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлено в сумі 554923,80 грн. (110985, 60 грн. * 50%) та виплачується з 01.02.2021.

Також повідомлено, що згідно з пунктом 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік з урахуванням норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 200 млн. грн.

Виплата заборгованості за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 160 737, 76 грн. буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Позивач, не погоджуючись з відповідачем щодо зменшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці з 82% до 50 %, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів”.

Положеннями частини 1 статті 142 цього Закону передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з частиною 5 статті 142 Закону №1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частина 3 статті 142 Закону №1402-VIII передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Разом з тим, Законом України від 16.10.2019 №193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"(Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини 6 статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).

Таким чином, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20.

В силу вищезазначеного, у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, який визначав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, втратив чинність.

Отже, з 19.02.2020 при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

З рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, яке набрало законної сили 20.12.2020, у справі №140/13634/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, вбачається, що відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17 позивачу призначено грошове утримання виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяців 11 днів.

Враховуючи положення частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (21 рік), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 52 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Водночас, суд зазначає, що зміна відсоткового обчислення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі статті 142 Закону №1402-VIII, ніяким чином не порушує права позивача, оскільки за рахунок збільшення розміру суддівської винагороди станом на 18.02.2020, що враховується при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, значно збільшується і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає перерахунку згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що підстави для здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 82 відсотків суддівської винагороди відсутні.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, встановлюючи позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 50 % суддівської винагороди при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 82% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, неврахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду служби в Збройних Силах СРСР з 19.05.1979 по 24.04.1981 - 01 рік 11 місяців 05 днів та навчання на денному факультеті Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е. Дзержинского з 01.09.1981 по 01.07.1985 - 01 рік 11 місяців 00 днів відповідно до розрахунку стажу судді від 05.10.2017, який є обов`язковим додатком до Порядку 3-1, виданого Господарським судом Волинської області, прийнятого Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку та підтвердженого чинним судовим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18563/17; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяці 11 днів з розрахунку 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задовольняються частково, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 82% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 №03-23/1621/20, неврахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду служби в Збройних Силах СРСР з 19.05.1979 по 24.04.1981 - 01 рік 11 місяців 05 днів та навчання на денному факультеті Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е. Дзержинского з 01.09.1981 по 01.07.1985 - 01 рік 11 місяців 00 днів відповідно до розрахунку стажу судді від 05.10.2017, який є обов`язковим додатком до Порядку 3-1, виданого Господарським судом Волинської області, прийнятого Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку та підтвердженого чинним судовим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2017 по справі №161/18563/17.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяці 11 днів з розрахунку 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, адреса: 43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826.

Суддя Ю.Ю. Сорока