Ухвала суду № 101100514, 15.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 листопада 2021 р. Справа № 120/15231/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшли матеріали позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , які подані його представником - адвокатом Скржешевським М.С., до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України, за вимогами яких позивач просить суд про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації № 1133601/2171406279 від 05.04.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 09.11.2018;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації № 1136421/2171406279 від 09.04.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 14.11.2018;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації № 1136420/2171406279 від 09.04.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 27.11.2018.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи подано позов у строк, установлений законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Так, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправним та скасування трьох рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації : 1) № 1133601/2171406279 від 05.04.2019; 2) № 1136421/2171406279 від 09.04.2019; № 1136420/2171406279 від 09.04.2019.

Водночас, як зазначає позивач, рішення відповідної Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області (Комісії регіонального рівня) № 1133601/2171406279 від 05.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 09.11.2018 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України (Комісії центрального рівня). Тобто позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Таким чином, звернувшись до суду лише 09.11.2021 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення відповідної Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області (Комісії регіонального рівня) 1133601/2171406279 від 05.04.2019 встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Окрім того щодо інших рішень № 1136421/2171406279 від 09.04.2019 та № 1136420/2171406279 від 09.04.2019, щодо яких позивач не застосовував процедуру адміністративного оскарження, то суд зазначає, що для оскарження вищезазначених рішень до суду відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України застосовується 6-місячний строк звернення, якого позивач також не дотримався, зважаючи на те, що граничний термін оскарження рішень № 1136421/2171406279 від 09.04.2019 та № 1136420/2171406279 від 09.04.2019 сплив 10.10.2019, при цьому позов надійшов до суду 09.11.2021.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи те, що позовну заяву позивач подав після закінчення строку звернення до суду, позивачу необхідно звернутися до суду із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 164, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача) .

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович