Рішення № 101100447, 10.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 листопада 2021 р. Справа №120/8594/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв`язку з досягненням 55 річного віку він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах та відповідними документами до неї.

Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №463 від 14.06.2021 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 05.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

05.10.2021 на адресу суду надійшли пояснення, згідно яких позивач зазначає, що задоволення даних позовних вимог не може вважатись втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень і не може трактуватись як вихід за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень. Тобто, судом за результатами розгляду справи може бути задоволено будь-яку з цих вимог, у тому числі і вимогу прозобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

01.11.2021 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.114 Закону від 09.07.2003 року №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які повний робочий день працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Згідно з п.2.2 ст.114 Закону від 09.07.2003 року №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

Відповідач 2 зіслався на те, що при призначенні цього виду пенсії обов`язковою умовою є підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками, відповідного зразка, підприємств або організацій про пільговий характер роботи, у якій має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професію або посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видано зазначену довідку.

Також зазначає, що в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, відсутня інформація щодо пільгового характеру роботи та посилання на накази про атестацію робочих місць, тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у частині проведення перерахунку, а саме переході на пенсію за віком за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку». Підтверджений стаж заявника становить 02 роки 00 місяців 09 днів.

08.11.2021 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на підстави - аналогічні тим, які зазначені відповідачем 2 у своєму відзив на позовну заяву від 01.11.2021.

З`ясувавши доводи сторін, дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

11.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб у місті Бершадь із заявою про перерахунок пенсії, оскільки на момент її подання Позивач отримував пенсію по інвалідності. Також до заяви додано вісі необхідні документи.

08.07.2021 Позивачем було отримано від Сервісного центру №2 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області лист за вих. №0200-0204-8/41189 від 07.07.2021 року про рішення Управління пенсійного забезпечення про відмову у перерахунку пенсії.

19.07.2021 Позивачем була отримана відповідь на адвокатський запит адвоката Мельниченка Руслана Володимировича (далі - адвокат Позивача) від 01.07.2021, а саме, Рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №463 від 14.06.2021.

У Рішенні №463, зокрема, зазначено наступне: «В індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, відсутня інформація щодо пільгового характеру роботи та посилання на накази про атестацію робочих місць. Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у частині проведення перерахунку, а саме, у переході на пенсію за віком за Списком №2, в зв`язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача №463 від 14.06.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон № 1788-ХІІ), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV) та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок № 637).

Усі зазначені нормативно-правові акти використані судом в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з пп. 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-VI, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до частини 1-2 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З аналізу вищенаведеного, можливо зробити висновок, що для призначення чоловікам після досягнення 55 років пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 30 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.

За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма регламентується з п.1 Порядку № 637, яким передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Щодо зарахування пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи з 12.04.1993 по 06.12.2006 на посаді начальника котельного цеху, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року №1451/11731, при визначенні права на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Так, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати: трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи; виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці; у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Судом встановлено, що позивач 14.08.1990 був прийнятий на роботу до «Бершадського молочноконсервного комбінату», який входив до складу НА «Укрконсервмолоко» на посаду тимчасово в.о. начальника котельні на підставі Наказу №71 «Л» від 14.08.1990.

12.04.1993 позивач був призначений на посаду начальника котельного цеху на підставі Наказу №46 «Л» від 12.04.1993.

06.12.2006 позивач звільнився за власним бажанням із Закритого акціонерного товариства «Бершадьмолоко» (далі - ЗАТ «Бершадьмолоко»), підстава - наказ №128 «Л» від 08.12.2006.

На підтвердження того, що підприємство, на якому працював Позивач з 14.08.1990 по 06.12.2006 змінювало найменування додано архівну довідку, видану Комунальним підприємством «Бершадський трудовий архів» (далі - КП «Бершадський трудовий архів») від 29.04.2021 №439.

Відповідно до довідки ПрАТ «ВМЗ «Рошен» від 27.05.2021 №194 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Позивач: «Дійсно працював з 14.08.1990 по 06.12.2006 в ПрАТ «ВМЗ «Рошен», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Вінницький молочний завод «Рошен» (протокол загальних зборів акціонерів від 24.04.2017), що є правонаступником ЗАТ «Бершадьмолоко» (протокол загальних зборів акціонерів від 15.04.2014), яке в свою чергу є правонаступником АТЗТ «Берішадський молочноконсервний комбінат» (протокол №3 Установчої конференції від 10.03.1998». У цій довідці зазначено, що посада, на якій працював Позивач, передбачена Списком №2 розділ XIV «Электростанции, энергопоезда, паросиловое хозяйство для производственных целей», підрозділ б, підстава: Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Стосовно шкідливого характеру умов праці позивача в зазначений період роботи, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 січня 2018 року (справа № 732/2003/14) та від 06 вересня 2018 року (справа №599/1425/16-а).

Аналізуючи наведені законодавчі норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку суд приходить до висновків, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Посада «Начальники котельних цехів та їх заступники» передбачена наступними списками, які були чинними на час роботи Позивача на зазначеній посаді:

- Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради міністрів СРСР №1173 від 22.08.56 (період дії з 22.08.1956 до 10.03.1994);

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №16221400006-24125) (період дії з 11.03.1994 по 15.01.2003);

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (період дії з 16.01.2003 по 23.06.2016).

Крім того, суд наголошує, що з отриманих від ПрАТ «ВМЗ «Рошен» документів, встановлено, що вперше атестація робочих місць на ЗАТ «Бершадьмолоко» була проведена 26.01.1998 (наказ №5-а від 26.01.1998), проте відповідно до висновку №11-198 від 22.02.2002 атестація робочих місць за умовами праці на ЗАТ «Бершадьмолоко» визначена як не проведена. Наступна атестація робочих місць за умовами праці була проведена у 2003 році (наказ №102 від 23.09.2003) (Додатки 17-19).

Таким чином, позивач має право на зарахування даних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Також надаючи оцінку відмові відповідача в призначенні пільгової пенсії з підстав вказаних у оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що 19.02.2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №520/15025/16-а, в які зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Приймаючи зазначену вище постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а суд зазначає, що не проведення атестації робочих місць, а також неоформлення відповідних документів або оформлення їх із порушенням закону, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за такі дії покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи вищезазначене, та з метою належного захисту прав позивача, а також з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області від 14.06.2021 №463 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 14.08.1990 по 06.12.2006 включно на посадах «тимчасово виконуючий обов`язки начальника котельні» та «начальник котельного цеху» на АТЗТ «Бершадський молочноконсервний комбінат» та ЗАТ «Бершадьмолоко» та зобов`язати відповідачів повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, з урахування правових висновків зроблених судом у цьому рішенні.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано: Ордер серії АВ №1016270 від 12.07.2021, Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ВН№000522, договір про надання правової допомоги б/н від 05.04.2021, Додаткову угоду б/н від 23.07.2021 до Договору про надання правової допомоги б/н від 05.04.2021, Акт наданих послуг від 23.08.2021, Рахунок б/н від 23.08.2021, квитанція №52191196 від 25.08.2021 про оплату ОСОБА_1 послуг на професійну правничу допомогу в рамках судової справи №120/8594/21-а в розмірі 30000 грн, квитанції №52351065 від 27.08.2021 про оплату ОСОБА_1 послуг на професійну правничу допомогу в рамках судової справи №120/8594/21-а в розмірі 30000 грн.

Відповідно до позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат визначено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145000 грн.

Доказів сплати витрат позивача на правничу допомогу у повному заявленому обсязі до матеріалів справи не долучено, проте суд зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання суду, зазначені норми (статтями 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас суд, при визначені суми витрат на правничу допомогу зважає наявність подібних спорів між сторонами, які є предметом розгляду в суді та подані до того ж самого відповідача, що безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви та заяв по суті позову.

З огляду на викладене суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 145000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи, а показники часу на оформлення позову та заяв по суті справи, які зазначені адвокатом 63 годин, є завищеними.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 2500 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області від 14.06.2021 № 463 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 14.08.1990 по 06.12.2006 включно на посадах «тимчасово виконуючий обов`язки начальника котельні» та «начальник котельного цеху» на АТЗТ «Бершадський молочноконсервний комбінат» та ЗАТ «Бершадьмолоко».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 11.06.2021 про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1427,40 грн (одна тисяча чотириста двадцять сім гривень 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок 7, ЄДРПОУ-13322403),

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, будинок 66, ЄДРПОУ-13967927).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя:

Секретар: