Рішення № 101099661, 15.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2021 р. Справа № 922/2936/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання: Політучій В.В.

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" (вх. № 26035 від 05.11.2021) про розподіл судових витрат, подану у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л", м. Харків про скасування рішення за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі № 922/2936/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" відмовлено повністю.

В процесі розгляду справи судом на стадії судових дебатів представник відповідача оголосив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після винесення рішення (в порядку визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 26035 від 05.11.2021), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 922/2936/21, яким стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 37500,00 грн (які складаються з витрат 7500,00 грн. - наданої правової допомоги, а також гонорар успіху у розмірі 30000,00 грн.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2021 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2021; запропоновано позивачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої відповідачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач подав до суду клопотання (вх. № 26544 від 11.11.2021), в якому вказує на неспіврозмірність заявлених відповідачем до стягнення судових витрат зі складністю даної справи, об`ємом виконаних адвокатом робіт, та вказує на необхідність їх зменшення судом за наслідками розгляду відповідної заяви. Як наслідок, позивач просить суд відмовити відповідачу в стягненні витрат визначених як гонорар успіху, а щодо стягнення 7500 грн. покладається на розсуд суду.

На судове засідання 15.11.2021 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду заяви.

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат (вх. № 26035 від 05.11.2021), суд зазначає.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку зі зверненням позивача до суду з позовом у даній справі, відповідач з метою надання юридичного захисту уклав відповідний договір з адвокатським об`єднанням.

Зокрема, 01.09.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л", як клієнтом, та адвокатським об`єднанням "Легем Груп", як виконавцем, укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі за текстом - договір; а. с. 116-118), згідно з умовам якого (п. 2.1.) виконавець зобов`язується надати, а клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів клієнта у судовому процесі у справі № 922/2639/21 про скасування рішення правління ОСББ за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" та включає в себе:

2.1.1. підготовку та направлення відзиву на позов ОСОБА_1 про скасування рішення правління ОСББ;

2.1.2.підготовку та направлення заперечення у господарській справі 922/2936/21;

2.1.3. підготовка та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів;

2.1.4. підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

2.1.5. забезпечення (в разі необхідності) представництва та прийняття участі у судових засіданнях.

Згідно з п. 3.1 цього договору, оплата правничої допомоги здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.2. договору, Договірна ціна (вартість) правничої допомоги обумовленої в п. 2.1. цього договору визначається за домовленістю Сторін та складається з наступного:

3.2.1. Надання правничої допомоги з питань, передбачених п.п. 2.1.1-2.1.4 цього Договору стана 4500,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок) без ПДВ;

3.2.2. Надання правничої допомоги з питань, передбачених п. 2.1.4 цього Договору, становить 1000,00 гривень (одна тисяча гривень, 00 копійок) без ПДВ за кожне судове засідання

3.2.3. Клієнт зобов`язується протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту набуття чинності рішення суду в разі відхилення позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласник багатоквартирного будинку «Салтівське шосе 264Л» перерахувати на користь виконавця 30000, 00 гри, (тридцять тисяч гривень) в якості гонорару успіху адвоката.

Згідно з двосторонніми актами № 11-09/2021 від 13.09.2021 (а. с. 120) та № 15-11/2021 від 01.11.2021 (а. с. 121) сторонами підтверджено, що в рамках договору адвокатським об`єднанням надано конкретні види послуг на загальну суму 7500,00 грн. Також у наведених актах сторони зазначили, що претензій одна до одної по об`єму, якості та строкам надання послуг не мають.

Зазначені акти також містять детальний опис робіт та наданих послуг наданих за договором про надання правової допомоги б/н від 01.09.2021, а також визначено вартість кожної послуги окремо.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання умов договору сплачено на користь адвокатського об`єднання обумовлений договором гонорар в сумі 7500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 17.09.2021 (а. с. 122) та квитанцією № 0.0.2325336047.1 від 02.11.2021 (а. с. 123).

З посиланням на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 37500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з 7500,00 грн. витрат на правову допомогу передбачених п.п. 2.1.1.-2.1.5. договору договір про надання правової допомоги б/н від 01.09.2021 та які вже є оплачені відповідачем на користь адвокатського об`єднання, а також 30000 грн. гонорару успіху адвоката, сплата яких відповідачем на користь адвокатського об`єднання передбачена п. 3.2.3 вказаного договору протягом 20 банківських днів з моменту набрання чинності рішенням суду.

Однак, на підставі наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому, ч. 3 названої статті також передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

В п. 5.44. постанові Великої палати Верховного суду від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 зроблено правовий висновок згідно з яким не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, з огляду на ступінь складності даної справи, наданого адвокатським об`єднанням обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченого ним часу на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), вся заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37500 грн. не є обґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, а їх стягнення з позивача в повному обсязі становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципами розумності та справедливості, а тому зазначена сума підлягає зменшенню при прийнятті відповідного рішення про розподіл судових витрат.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги подання позивачем відповідного обґрунтованого клопотання (вх. № 26544 від 11.11.2021) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає що обґрунтованою та такою що відповідає зазначеним вище критеріям є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн., яка в даному випадку і підлягає відшкодуванню позивачем на користь відповідача за наслідками розгляду даної справи.

До того ж, матеріалами даної справи підтверджено фактичне понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7500 грн. Сплативши ці кошти, відповідач справедливо розраховує на їх відшкодування за результатами розгляду справи судом за рахунок іншої сторони, з вини якої виник судовий спір в межах даної справи, та дії якої і зумовили необхідність звернення до адвоката з метою надання ним послуг професійної правничої допомоги.

В решті заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити з зазначених вище підстав та мотивів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення, яким заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" (вх. № 26035 від 05.11.2021) про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Крупеніка Дениса Віталійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" (адреса: 61175, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 264-Л; код ЄДРПОУ 44055970) 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л" (вх. № 26035 від 05.11.2021) відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.І. Байбак