Ухвала суду № 101099632, 15.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

15 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/4489/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" про забезпечення позову (вх. 4489) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (61152, м. Харків, вул. Малиновського, 3; ідент. код 42549168)

до Фізична особа-підприємець Крячка Віктора Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 925 823,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Крячка Віктора Вікторовича (відповідач) вартості втраченого вантажу у розмірі 699 189,51 грн разом з ПДВ та втрачену вигоду у сумі 226 634,48 грн з ПДВ, завданих при перевезенні вантажу. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортно-експедиційних послуг № 081014 від 08.10.2021 року, відповідач, стосовно вантажу ввіреного йому для перевезення за ТТН № 1022 від 13.10.2021 та № 1021 від 13.10.2021, своїх зобов`язань не виконав, а саме не дочекавшись свого вантажу на місці розвантаження визначеному у заявках, представник відповідача зв`язався із водіями, які повідомили, що вони за вказівкою сторонньої особи, змінили маршрут та пункт розвантаження, та вивантажили товар в іншому місці розвантаження (у м. Мелітополь) передавши його стороннім особам, що свідчать про втрату вантажу перевізником ввіреного йому позивачем за ТТН №1022 від 13.10.2021 року та №1021 від 13.10.2021 року. Таким чином, вартість завданих позивачу збитків, дорівнює сумі витрат проведених позивачем на придбання втраченого товару та у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання відповідачем. В обґрунтування своїх вимог в частині неодержаного прибутку, позивач посилається на договір постачання № Г121021 від 12.10.2021року, укладений між позивачем (постачальник) та ТОВ "Бізнес Індастрі" (покупець), за яким позивач мав намір продати соняшник у кількості товару 50тон (-+ 20%) за ціною 1 тону - 19 200 грн. разом з ПДВ. Таким чином, різниця між ціною за яку позивач придбав насіння соняшника у Філії "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ціною яку позивач мав отримати від продажу того ж насіння соняшнику на адресу ТОВ "Бізнес Індастрі", складає 226 634,48 грн з ПДВ, які за своєю природою є втраченою вигодою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 листопада 2021 року прийнято позов ТОВ "Глобал Трейд Ко" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/4489/21, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 14.12.2021.

Разом з позовною заявою ТОВ "Глобал Трейд Ко" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать фізичні особі - підприємцю Крячко Віктору Вікторовичу (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .), в межах заявленої суми позову, у розмірі 925 823,99 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що відповідачем протиправно втрачено ввірений йому для перевезення вантаж соняшника у кількості орієнтовно 48220 кг, чим завдані збитки, що складаються з витрат проведених позивачем на придбання втраченого товару у сумі 699189,51 грн та втраченої вигоди у сумі 226 634,48 грн. З огляду на очевидну протиправність дій відповідача щодо передачі вантажу стороннім особам, відповідач, повинен відшкодувати позивачу вартість втраченого вантажу та понесені збитки внаслідок невиконання своїх зобов`язань. Між тим, відповідач від будь-якого спілкування уникає, жодних дій направлених на відшкодування майнової шкоди не вчиняє, натомість є очевидна загроза, що ним як фізичною особою будуть вчинятися дії щодо відчуження власного майна, з метою уникнення майнової відповідальності на стадії виконання судового рішення, що не тільки ускладнить його виконання, а й зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому. Одночасно, заявник наголошує, що застосування вказаного заходу забезпечення позову не нанесе шкоди відповідачу; пропонований захід забезпечення позову не можуть нанести відповідачу майнову шкоду, а відтак позивач не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Тому, враховуючи очевидну протиправність дій відповідача, зважаючи на відсутність ризику нанесення збитків відповідачу застосуванням забезпечення позову та зважаючи на реальну загрозу утруднення виконання судового рішення в майбутньому у випадку незастосування заходів забезпечення, керуючись ст.ст. 136 -139 ГПК України, заявник просить суд задовольнити подану заяву.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову судом встановлено, що заява мотивована протиправністю дій відповідача під час виконання взятих на себе договірних зобов`язань та бездіяльністю відповідача відносно урегулювання конфлікту, оскільки відповідач від будь-якого спілкування уникає, жодних дій направлених на відшкодування майнової шкоди не вчиняє, натомість є очевидна загроза, що ним як фізичною особою будуть вчинятися дії щодо відчуження власного майна, з метою уникнення майнової відповідальності на стадії виконання судового рішення, що не тільки ускладнить його виконання, а й зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

З вказаних підстав позивач просить забезпечити позов у даній справі про стягнення 925823,99 грн заборгованості шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, в межах суми стягнення 925823,99 грн.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову, до яких належить і накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оцінивши надані позивачем докази та наведені доводи, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у їх сукупності свідчать про можливість відповідача відчужити власне майно та ухилятись від виконання рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та його грошові кошти, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 року Верховного Суду у справі N 905/2130/17 та від 13.02.2018 року у справі N 911/2930/17.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Оскільки, на час розгляду заяви відповідач ухиляється від будь-якого спілкування, вчинення дій, направлених на відшкодування майнової шкоди позивачу щодо втраченого товару за товарно - транспортними накладними №1021 від 13.10.2021 та №1022 від 13.10.2021 або урегулювання спору у добровільному порядку, натомість є очевидна загроза, що ним як фізичною особою будуть вчинятися дії щодо відчуження власного майна, з метою уникнення майнової відповідальності на стадії виконання судового рішення, то суд погоджується з твердженнями заявника, що вказані обставини не тільки можуть ускладнить виконання рішення, а й зробить неможливим його виконання в майбутньому, у разі задоволення позову.

Суд вважає, що у даному випадку наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, судом встановлено, що заходи забезпечення позову, шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладенням арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Крячко Віктора Вікторовича в розмірі 925 823, 99 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову - до набрання судовим рішенням у справі законної сили, жодним чином не порушують інтересів відповідача та інших осіб, і в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав не тільки позивача, а й інших осіб, у випадку задоволення позову. Одночасно, заявлений заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову не позбавляють відповідача його конституційного права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджають праву займатися господарською діяльністю, а лише обмежують його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

За таких обставин, суд вважає, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Крячко Віктора Вікторовича в розмірі 925 823,99 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання судовим рішенням у справі законної сили, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Крячко Віктора Вікторовича в розмірі 925 823грн. 99 коп., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність відповідача, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленим заходам забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на грошові кошти і предметом спору (стягнення грошових коштів), співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат іншими учасниками спірних правовідносин.

А відтак, суд вважає за доцільне накласти арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Крячко Віктора Вікторовича в розмірі 925 823,99 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову - до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Щодо вимог заявника про накладення арешту на майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Крячку Віктору Вікторовичу, суд не знаходить правових підстав для його задоволенням, оскільки заявником не доведено наявності прямого зв`язку між заявленим заходам забезпечення позову в цій частині і предметом спору, а відтак визнає вимогу в цій частині передчасною та недоведеною належними доказами.

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на діяльність відповідачів чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову спричинить понесення збитків.

Оскільки, обраний судом спосіб забезпечення позову не порушує прав осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що заява ТОВ "Глобал Трейд КО" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої суми стягнення відповідно до вимог 136, 137 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 4489/21 від 12.11.2021) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешт на грошові кошти фізичної особи - підприємця Крячка Віктора Вікторовича (ідент. номер НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках фізичної особи - підприємця Крячка Віктора Вікторовича, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми стягнення в розмірі 925 823,99 грн.

3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме з 15.11.2021 року та може бути пред`явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто до 16.11.2024 року.

4. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

5. Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

7. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (61152, м. Харків, вул. Малиновського, 3; ідент. код 42549168).

8. Боржником за даною ухвалою є Фізична особа-підприємець Крячко Віктор Вікторович ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ).

Ухвалу підписано 15 листопада 2021 року.

Суддя М.І. Шатерніков

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.