Рішення № 101099003, 16.11.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/19 (909/1011/21)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу

за позовом: фізичної особи - підприємця Максимчина Андрія Дмитровича, АДРЕСА_1

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ,76004

про стягнення заборгованості в сумі 158 376, 37 грн.

за участю:

від позивача: Максимчин А.Д.

від відповідача: арбітажний керуючий Лотоцький С.

ВСТАНОВИВ:

фізична особа - підприємець Максимчин А. Д. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ДП "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення158 376,37грн. заборгованості.

Ухвалою від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №909/995/19 про банкрутство, судове засідання по суті призначити на 16.11.2021.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

15 лютого 2021 року між ФОП Максимчин А.Д. та ДП "Івано-Франківський облавтодор" було укладено договір на проведення робіт.

Згідно п. 1.1. договору, виконавець зобов"язується за договором замовника надати послуги щодо проведення повторної оцінки майна ДП "Івано-Франківський облавтодор" в порядку та на умовах, визначених цим договором та актом виконаних робті на суму 150 000 грн.

Згідно п. 2.1 договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: проведення повторної експертної оцінки нерухомого майна, обладнання, автотранспорту ДП "Івано-Франківський облавтодор" , що обліковується за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Петрушевича, 1.

Згідно п. 2.2 договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах виконаних робіт.

Згідно п. 2.3, 2.4 договору, акт про надані послуги підписується сторонами в день фактичного виконання експертної оцінки. Замовник зобов"язаний перерахувати суму зазначену в п. 1.1 договору протягом трьох днів з моменту його підписання.

Позивач виконав взяті на себе зобов"язання по зазначеному договору в повному обсязі, що підтверджується підписаним двома сторонами актом прийому-передачі робіт по незалежній оцінці від 10 березня 2021 року на загальну суму 150 000 грн.

Незважаючи на підписаний акт виконаних робіт та відсутність претензій, відповідач не виконав свої зобов"язання по розрахунку за виконані роботи.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Отже, станом на момент подачі позовної заяви, сума заборгованості з врахуванням 3% річних та індексу інфляції становить 158 376, 37 грн, з яких: 150 000 грн - сума боргу, 5 775 грн - індекс інфляції, 2 601, 37 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 31790584) на користь Фізичної особи-підприємця Максимчина Андрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 2656313777) заборгованість в розмірі 158 376, 37 грн (сто п"ятдесят вісім тисяч триста сімдесят шість грн 37 к) та 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн) сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2021

Суддя Шкіндер П.А.