Рішення № 101098965, 11.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/78/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 Справа № 908/1216/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1216/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГетманГлобал” (вул. Дмитра Кедріна, буд. 44, офіс 4, м. Дніпро, 49008, ідентифікаційний код 34735259)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” (вул. Камяногірська, буд. 1, прим. 63, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код ВП 26337174)

про стягнення суми

за участю представників:

від позивача: Архипов А.С., довіреність № 22/02-21 від 22.02.2021

від відповідача: Синюк С.Л., договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020 (приймає участь у режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ГетманГлобал” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” про стягнення страхового відшкодування в сумі 115101,00 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання в сумі 3890,41 грн., інфляційних витрат, що виникли через затримку виплати страхового відшкодування в сумі 8779,94 грн., трьох процентів річних у сумі 3197,60 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1216/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/78/21. Судове засідання призначено на 31.05.2021.

Ухвалою суду від 31.05.2021 вирішено розглядати справу № 908/1216/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовче провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 05.07.2021.

Ухвалою від 09.06.2021 підготовче судове засідання у справі № 908/1216/21 перенесено на 26.07.2021.

11.06.2021 на адресу суду від ПрАТ “Просто-страхування” надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 270-144378 від 26.05.2021), в якому останній зазначає, що в діях ПрАТ “Просто-страхування” відсутні порушення, позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування своєї правової позиції посилався на те, що згідно п. 2.7.2.7 договору страхувальник зобов`язаний до усунення (ремонту) пошкоджень, заподіяних в результаті події, що має ознаки страхової, надати страховику (його представнику) пошкоджений ТЗ для огляду, про що страховик складає Акт огляду. Втім, даний обов`язок позивачем виконано не було. Також відповідачем не було оглянуто ТЗ після проведеного ремонту. Наголосив на тому, що відповідно до п. 2.11.3.4 відповідач має право вимагати від страхувальника (вигодонабувача, водія) інформацію, необхідну для встановлення факту страхового випадку, обставин та причин його виникнення. Зауважив про відсутність правових підстав для проведення виплати страхового відшкодування та зазначив, що строк для прийняття рішення по справі для страховика не настав, а отже відсутнє порушення в його діях. Також зазначав, що позивач не надав доказів понесення витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ у зазначеному у позові розмірі, у зв`язку з чим відповідачем заявлено клопотання про витребування зазначених доказів. Крім того, звертав увагу суду, на те, що Запорізька філія ПрАТ “ПРОСТО-страхування” не є юридичною особою, тому, на його думку, даний спір повинен розглядатися за місцем знаходження ПрАТ “ПРОСТО-страхування”, у зв`язку з чим матеріали цієї справи слід направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва. У відповідності до ст. ст. 123, 126 ГПУ України зазначив про орієнтований розрахунок понесених витрат на оплату правової допомоги у розмірі 10.000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2021 підготовче судове засідання у справі № 908/1216/21 перенесено з 26.07.2021 на 03.08.2021.

В судовому засіданні 03.08.2021 судом розглянуті заяви відповідача про направлення матеріалів справи за підсудністю та зобов`язання позивача надати документи та відмовлено в їх задоволені з огляду на наступне.

Положенням ч. 3 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до змісту договору PKS № 2000392 від 26.02.2020, даний правочин укладено в місті Запоріжжі та зазначені контакти представників страховика Запорізької філії ПАТ "ПРОСТО-страхування", які саме погоджували умови договору. Отже, позивач правомірно визначив підсудність даного спору та звернувся до Господарського суду Запорізької області за місцем вчинення правочину та місцем перебування філії, яка укладала договір добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідач жодним чином не обґрунтував необхідність дослідження судом документів, наведених в заяві, також не обґрунтовано яким чином відсутність цих доказів вплине на права та обов`язки сторін за вказаним правочином.

Ухвалою суду від 03.08.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/1216/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2021.

Ухвалою від 30.08.2021 оголосити перерву в судовому засіданні до 14.09.2021. Судове засідання перенесено на 11.10.2021

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 11.10.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду зазначив невиконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання за договором добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля №200392 від 05.02.2020, внаслідок чого заборгованість склала 115101,00 грн. У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Просить суд, на підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 625, 900, 979, 990 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, підтримав свою правову позицію, яка викладена у відзиві на позову заяву. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засіданні 11.10.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

УСТАНОВИВ:

25.02.2020 між ТОВ “ГетманГлобал” та АТ “ПРОСТО-страхування” в особі Запорізької філії, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кам`яногірська, 1, прим. 63, укладено Договір добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля РKS №200392 (далі - Договір), за умовами якого страховою компанією прийнято під страховий захист автомобіль Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

Згідно з п. 1.10 Договору страхова компанія взяла на себе зобов`язання відшкодувати страхувальнику збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування, в разі пошкодження в межах страхової суми, що становить 338000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.8., 1.8.1 Договору виплати страхового відшкодування у разі пошкодження автомобіля проводяться без урахування амортизаційного зносу.

Згідно з п. 1.13 Договору розмір безумовної франшизи при пошкодженні автомобіля становить 2% від страхової суми (тобто, страхова компанія при настанні страхового випадку - ДТП повинна здійснити страхові відшкодування у розмірі збитків, спричинених страховим випадком, у межах страхової суми за вирахуванням 2% франшизи).

Пунктом 2.7 Договору визначено дії страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку, а також перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку ы розмір збитків.

Згідно з п. 2.11.2.5 Договору страхувальник має право повідомити страховика про настання події, що має ознаки страхової, у строк, передбачений умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.7.2.5 Договору для отримання страхового відшкодування, крім письмового повідомлення про подію, яка має ознаки страхової, страхувальник повинен надати страховику заяву про виплату страхового відшкодування та документи з нижчезазначеного переліку, які є обґрунтуванням заяви про виплату страхового відшкодування, зокрема:

1) цей Договір;

2) свідоцтво про реєстрацію ТЗ;

3) посвідчення водія відповідної категорії Водія, який керував ТЗ на момент події, яка має ознаки страхової, документи, що підтверджують законні підстави на керування ТЗ, вказаного в п. 1.4. цього договору, вказаним Водієм (такими документами можуть бути: договір оренди, лізингу, підряду тощо);

4) документ або документи (довідки, протоколи, постанови, рішення, вироки тощо), видані повноважним державним органом (посадовою особою), в яких зазначені:

- місце, дата, час, причини, обставини та наслідки події, дата і час надходження в зазначені органи (до посадових осіб) повідомлення про неї; опис застрахованого ТЗ (марка, модель, реєстраційний номер, номер кузову (шасі)); перелік пошкоджень і перелік його втрачених частин (при їх утраті);

- повні імена й адреси постійного місця проживання (місця перебування) власників транспортних засобів, що брали участь у події, і кожного учасника події (якщо вони встановлені), ступінь їх вини (якщо вина встановлена), у разі наявності у інших учасників події договорів страхування інших страховиків: серію, номер договорів страхування ОСЦПВВНТЗ, найменування та адресу страховиків;

- зміст правопорушення і прийняте у справі рішення про накладення адміністративного стягнення (у разі складання відносно особи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та/або притягнення (відмови у притягненні) особи до адміністративної відповідальності), або статті Кримінального кодексу України, за якими розпочате кримінальне провадження (у разі порушення кримінальної справи), інші відомості, що відповідно до норм чинного законодавства повинні бути зазначені в подібних документах:

- Поліс ОСЦПВВНТЗ або його копію (у разі наявності) потерпілої Третьої особи;

- документи державної установи метеорологічної (сейсмологічної) служби або Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджують відомості про характер і час дії відповідного стихійного лиха або іншого небезпечного явища природи, якщо застрахований ТЗ пошкоджений внаслідок таких явищ.

5) документ або документи, що підтверджують розмір збитку (рахунки з СТО, платіжні документи тощо).

Згідно з п. 2.7.2.7 Договору страхувальник зобов`язаний до усунення (ремонту) пошкоджень, заподіяних в результаті події, що має ознаки страхової, надати страховику (його представнику) пошкоджений ТЗ для огляду, про що страховик складає Акт огляду, де фіксуються зазначені пошкодження, час і місце огляду ТЗ узгоджуються сторонами цього договору.

Пунктом 2.8.1 Договору встановлено, що страхове відшкодування по ризиках “НЗ”, “ПОШКОДЖЕННЯ”, “ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ” виплачується після надання страхувальником страховику всіх необхідних документів по страховому випадку, визначених п. 2.7 цього Договору, огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання страховиком події страховим випадком. При цьому обов`язок надання документів, що обґрунтовують факт та причини настання страхового випадку і розмір збитків, покладається на страхувальника.

Пунктом 2.8.2.3. Договору встановлено, що у випадку пошкодження застрахованого автомобіля виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 20 календарних днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику останнього із всіх необхідних документів, визначених у п. 2.7.2.5 Договору.

Пунктом 2.11.3.3 Договору встановлено, що для з`ясування обставин, причин, розміру і характеру збитків, заподіяних застрахованому ТЗ, страховик має право направляти запити у відповідні компетентні органи, що можуть володіти необхідною інформацією, замовляти проведення незалежної експертизи, а також самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Згідно з п. 2.11.3.4 Договору страховик має право вимагати від страхувальника (вигодонабувача, водія) інформацію, необхідну для встановлення факту страхового випадку, обставин та причин його виникнення, а відповідно до п. 2.11.3.5 також має право проводити огляд та обстеження пошкодженого ТЗ.

Відповідно до п. 2.11.4.2 Договору страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно п. 2.11.4.3 Договору страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки.

08.04.2020 у м. Дніпро по вул. Криворізькій водій ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є власністю позивача, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого відбувся страховий випадок, при якому застрахований автомобіль, Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 здійснив наїзд правою стороною на бордюр. Внаслідок зіткнення отримав пошкодження застрахований автомобіль (фото пошкодженого автомобіля містяться в матеріалах справи).

На місце ДТП інспектором поліції складено за фактом ДТП відповідні матеріали, в т.ч. протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до умов укладеного договору, 10.04.2020 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

Позивачем надано копії: полісу, свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія, паспорту водія.

Відповідаче було відкрито страхову справу №144378.

З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, а також ремонту автомобілю, позивач звернувся до фізичної особи-підприємця Шиліна Євгена Володимировича, яким за результатами огляду автомобіля складено рахунок № 3847/13/04/20 від 13.04.2020 на суму 117450,00 грн.

Надалі, за результатами виконаних робіт, позивачем та ФОП Шиліним Євгеном Володимировичем складено та підписано акт виконаних робіт № 3841/13/04/20 від 22.04.2020.

За умовами договору страхування, страхова сума становить 338000, 00 грн., а розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП становить 117450,00 грн. Франшиза 2% від загальної суми збитків (117450,00 грн.) становить 2349,00 грн.

Відповідачем було взято на себе зобов`язання відшкодувати позивачу (страхувальнику) в межах страхової суми, збитки, що виникли протягом строку дії договору страхування в разі пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП без урахування амортизаційного зносу та урахуванням франшизи у розмірі 2% від страхової суми.

Отже сума страхового відшкодування, що мав сплатити відповідач на користь позивача становить 115101,00 грн.

22.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування з додаванням рахунку № 3847/13/04/20 від 13.04.2020, акту виконаних робіт №3841/13/04/20 від 22.04.2020 та фотографії транспортного засобу після проведення відновлювального ремонту.

Листом від 20.10.2020 позивач просив відповідача пояснити, по якій причині по ДТН, що сталося 08.04.2020 немає відшкодування та повідомив про те, що всі необхідні документи подано 22.04.2020.

22.01.2021 листом від 18.01.2021 позивач звернувся до відповідача за роз`ясненням, щодо прийнятого рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Листами від від 16.02.2021 №04-367 відповідачем повідомлено позивача про необхідність надання пошкодженого транспортного засобу на огляд, надання документів на підтвердження передання в оренду/прокат/лізинг транспортного засобу.

Позивач листом вих. №05/03 від 05.03.2021 (з доказами направлення відповідачу) повідомляв про неотримання від відповідача запиту про надання документів на підтвердження передання в оренду/прокат/лізинг пошкодженого транспортного засобу. Було зазначено відповідачу про відсутність обов`язку позивача повторно надавати будь-які документи.

Додатково позивач у листі від 15.03.2021 повідомляв відповідача про можливість повторного огляду пошкодженого автомобіля у м. Києві або у м. Дніпрі.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо сплати суми страхового відшкодування стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши представлені документальні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Так, ст. 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з:

1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України “Про страхування” визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Частиною 1 статті 25 вказаного Закону встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про страхування" та ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Укладаючи Договір страхування, сторонами було погоджено порядок вчинення дій страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку, а також перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків (п. 2.7. Договору).

Матеріали справи містять докази надсилання позивачем на адресу відповідача (засобами електронного зв`язку): повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, паспорт водія, заяву про виплату страхового відшкодування, рахунок № 3847/13/04/20 від 13.04.2020, акт виконаних робіт №3841/13/04/20 від 22.04.2020, фото пошкодженого авто.

Факт отримання наведених документів відповідачем не спростовано. У той же час, матеріали справи не містять доказів прийняття страховиком рішення за результатами розгляду страхового випадку; відсутні заперечення відповідача щодо заявленого розміру страхового відшкодування.

Отже, аналіз наведених обставин свідчить про дотримання позивачем вимог договору в частині вчинення дій страхувальника при настанні страхового випадку, надано вичерпний перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків. Відповідач доказів на підтвердження вчинення ним дій для з`ясування фактичних обставин ДТП, встановлення страхового випадку, встановлення розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля не наддав.

Згідно з п. 2.211.3.4 договору страховик має право вимагати від страхувальника (вигодо набувача, водія) інформацію, необхідну для встановлення факту страхового випадку, обставин та причин його виникнення, а відповідно до п. 2.11.3.5 також має право проводити огляд та обстеження пошкодженого ТЗ.

Отже, виходячи з наведеного слідує, що у разі наявності сумнівів або недостатності доказів (наданих документів) відповідач наділений правом на вчинення дій для з`ясування та встановлення факту як настання страхового випадку так і розміру спричинених збитків, заподіяних застрахованому ТЗ внаслідок ДТП.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на підтвердження вчинення ним дій (надсилання листів, запитів, вимог, тощо) для з`ясування фактичних обставин ДТП, встановлення страхового випадку, встановлення розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого авто суду не надав. Тобто, відповідач жодним чином не підтвердив свою правову позицію, не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача.

З огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування зазначених позивачем обставин, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов договору щодо строків виплати страхового відшкодування та наявність у позивача права на стягнення в судовому порядку грошової суми в заявленому в позові розмірі.

За порушення відповідачем строків сплати страхового відшкодування позивач, враховуючи положення п. 2.13.1 договору, просив стягнути пеню у розмірі 3890,41 грн. за період прострочення з 13.05.2020 по 15.04.2021.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2.13.1 договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченої виплати страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3890,41 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3197,60 грн. за період з 13.05.2020 по 15.04.2021 та інфляційні втрати у розмірі 8779,94 грн. за період з травня 2020 по березень 2021 року (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 12.12.2011 у справі №07/238-10).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд визнав виконаним правильно, з дотриманням норм законодавства, а тому вимоги в цій частині задовольняються в поновному обсязі.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі документальні докази, враховуючи положення ст. ст. 73-74 ГПК України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняється у повному обсязі.

Заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позов, судом відхилені з урахуванням наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за позовом у сумі 2270,00 грн. відносяться на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ “ГетманГлобал” до ПрАТ “ПРОСТО-страхування” в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” (04050, місто Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” (вул. Камяногірська, буд. 1, прим. 63, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код ВП 26337174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГетманГлобал” (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, офіс 4, ідентифікаційний код 34735259) - 115101 (сто п`ятнадцять тисяч стот одна) грн. 00 коп.) страхового відшкодування, 3890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) грн 41 коп. пені, 8779 (вісім тисяч сімсот сімдесят десять) грн 94 коп. інфляційних втрат, 3197 (три тисячі сто дев`яносто сім) грн 60 коп. 3% річних та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.11.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян