Рішення № 101098889, 08.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/144/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 справа № 908/2274/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2274/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МІАПРОМ” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 79, кв. 43)

до відповідача акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15)

про стягнення 182050,26 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про про стягнення з акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” 182050,26 грн. попередньої оплати за договором поставки від 26.03.18 № ППУ-Д-2018-14.

Позовні вимоги вмотивовані наступним. Відповідно до підписаних до договору поставки специфікацій № 1 від 26.03.2018 та № 2 від 06.06.2018 відповідач зобов`язався поставити вуглеродовмісну катодну секцію кількістю 1000 т на загальну суму 35004,00 грн. та контейнери м`які (біг-беги) у кількості 100 шт. на суму 9000,00 грн., відповідно. Строк поставки не визначено. Не зважаючи на укладені специфікації ТОВ «МІАПРОМ» планувало здійснювати і подальшу закупівлю товару у відповідача. На виконання умов вищевказаного договору відповідачем на умовах попередньої оплати було виставлено рахунки-фактури № Z-00000009 від 28.03.2018 на суму 17502,00 грн. та № Z-00000023 від 19.04.2018 на суму 200000,00 грн., які оплачені позивачем в повному обсязі. За доводами позивача, відповідачем здійснено поставку товару частково - згідно рахунку фактури № Z-00000009 від 28.03.2018 на загальну суму 8451,74 грн. (видаткові накладні за період з 06.07.2018 по 07.11.2018), згідно рахунку фактури № Z-00000023 від 19.04.2018 на загальну суму 27000,00 грн. (видаткова накладна від 08.06.2018 на суму 9000,00 грн., лист з додатками від 27.12.2019 про закриття взаємних заборгованостей на суму 12000,00 грн., лист з додатками від 15.01.2020 про закриття взаємних заборгованостей на суму 6000,00 грн.). Всього розмір невикористаної суми передоплати складає 182050,26 грн. Направлені на адресу відповідача вимоги щодо повернення залишку авансових платежів залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач відзначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.04.2021 у справі № 908/356/21 в позові відмовлено з тих підстав, що на час подання позову в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України поставити попередньо оплачений товар, який обумовлений у спірних рахунках фактурах; позовні вимоги про стягнення з відповідача 182050,26 грн. попередньої оплати суд визнав передчасними. Як стверджує позивач, даний позов подається з інших підстав ніж поданий у лютому 2021 року у справі №908/356/21. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 631, 662, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 справу № 908/2274/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2274/21, присвоєно справі номер провадження 18/144/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2274/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 31.08.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк – протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа адвокату позивача від 10.08.2021 та рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику відповідача 17.08.2021.

Від відповідача 20.09.2021 надійшло клопотання від 20.09.2021, в якому відповідач, посилаючись на положення ст. 6 Конвенції щодо права на справедливий суд та необхідність дотримання принципу рівності учасників процесу, просив долучити до матеріалів справи пояснення у справі № 908/2274/21.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінивши доводи відповідача, наведені в обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для його задоволення, а надані відповідачем пояснення приймаються судом.

У письмових поясненнях відповідач підтвердив поставку товару за договором №ППУ-Д-2018 від 26.02.2018 та вказав на ненадання позивачем до матеріалів справи видаткових накладних № Z-00000113 від 04.07.2018 на суму 1008,82 грн. з ПДВ та № Z-00000114 від 04.07.2018 на суму 624,12 грн. з ПДВ. Також, за доводами відповідача, позивач не зазначив про зарахування взаємних заборгованостей на суму 9050,26 грн. та 12000,00 грн. Крім того відповідач наголосив на недоведеності позивачем порушення умов договору з боку відповідача щодо строку поставки попередньо оплаченого договору, про що зазначалось у рішенні Господарського суду Запорізької області у справі № 908/356/21.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі відкрито 09.08.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 09.09.2021 та закінчити 08.10.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 08.11.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.

При цьому суд зауважує, що з огляду на конкретні обставини справи, справа розглянута судом у розумний строк, який є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, правильного вирішення справи по суті та застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Придніпровське виробниче управління публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “МІАПРОМ” (Покупець) 26.03.2018 укладений договір поставки № ППУ-Д-2018-14 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця вуглеродовмісну катодну масу (надалі іменується товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар. Номенклатура, кількість, термін поставки, ціна та загальна вартість Товару визначається в Специфікаціях на поставку Товару.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що загальна сума договору складається з вартості всіх специфікацій до даного договору.

За визначенням п. 2.3 Договору, Покупець здійснює оплату за Товар в безготівковій формі, шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 100% його вартості на поточний рахунок Постачальника, протягом 10 календарних днів з моменту підписання специфікації, на підставі виставленого Постачальником рахунку. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється шляхом відвантаження автомобільним транспортом, в строк вказаний у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов даного договору вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно з умовами Договору сторонами підписані Специфікація № 1 від 26.03.2018, якою передбачено поставку вуглеродовмісної катодної секції на загальну суму 35004,00 грн., та Специфікація № 2, якою передбачено поставку контейнерів м`яких (біг-беги) на загальну суму 9000,00 грн.

На виконання умов Договору позивачу виставлені на оплату рахунки-фактури від 28.03.18 № Z-00000009 на суму 17502,00 грн. з ПДВ та від 19.04.18 № Z-00000023 на суму 200000,00 грн. з ПДВ.

Позивачем оплата виставлених відповідачем рахунків-фактур від 28.03.2018 № Z-00000009 на суму 17502,00 грн. та від 19.04.2018 № Z-00000023 на суму 200000,00 грн. здійснено 30.03.2018 та 19.04.2018, відповідно, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача на суму 17502,00 грн. та платіжним дорученням від 19.04.2018 № 451 на суму 200000,00 грн.

За поясненнями позивача, відповідачем згідно рахунку-фактури № Z-00000009 від 28.03.2018 поставку здійснено на загальну суму 8451,74 грн., залишок авансу – 9050,26 грн.

Також позивач вказав, що згідно рахунку-фактури № Z-00000023 від 19.04.2018 відповідачем здійснено поставку на суму 27000,00 грн.: на підставі видаткової накладної № Z-00000092 від 08.06.2018 на суму 9000,00 грн.; згідно листа з додатками (вих. № 2712-1 від 27.12.2019) про закриття взаємних заборгованостей на суму 12000,00 грн., а також згідно листа з додатками (вих. № 15-01-1 від 15.01.2020) про закриття взаємних заборгованостей на суму 6000,00 грн. За цим рахунком залишок авансу – 173000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору позивач звертався до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення 182050,26 грн. заборгованості. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.04.2021 у справі № 908/356/21 в позові відмовлено з підстав передчасності. Суд зазначив, що на час подання позову в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України поставити попередньо оплачений товар, який обумовлений у спірних рахунках фактурах.

В направленій на адресу відповідача 14.05.2021 вимозі про виконання умов договору №ППУ-Д-2018 від 26.03.2018 позивач заявив вимогу про виконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару на загальну суму 182050,26 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги або повернення зазначеної суми попередньої оплати. Вказану вимогу відповідач отримав 19.05.2021 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару або повернення суми передплати стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору виставлені позивачу на оплату рахунки-фактури від 28.03.18 № Z-00000009 на суму 17502,00 грн. з ПДВ та від 19.04.18 № Z-00000023 на суму 200000,00 грн. з ПДВ.

Позивачем оплата виставлених відповідачем рахунків-фактур від 28.03.2018 № Z-00000009 на суму 17502,00 грн. та від 19.04.2018 № Z-00000023 на суму 200000,00 грн. здійснена 30.03.2018 та 19.04.2018, відповідно, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача на суму 17502,00 грн. та платіжним дорученням від 19.04.2018 № 451 на суму 200000,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача залишку перерахованого авансу в сумі 182050,26 грн. Однак, як встановлено судом згідно наданих сторонами доказів сума залишку авансу є іншою.

Матеріалами справи підтверджується, що Придніпровським виробничим управлінням ПАТ “ЗАлК” на виконанням умов договору від 26.03.2018 № ППУ-Д-2018-14 поставлено ТОВ “МІАПРОМ” товар на загальну суму 19084,68 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № Z-00000113 від 04.07.2018 на суму 1008,82 грн. з ПДВ;

- № Z-00000114 від 04.07.2018 на суму 624,12 грн. з ПДВ;

- № Z-00000115 від 06.07.2018 на суму 652,48 грн. з ПДВ;

- № Z-00000116 від 06.07.2018 на суму 632,87 грн. з ПДВ;

- № Z-00000127 від 26.07.2018 на суму 664,73 грн. з ПДВ;

- № Z-00000128 від 26.07.2018 на суму 710,23 грн. з ПДВ;

- № Z-00000129 від 26.07.2018 на суму 588,42 грн. з ПДВ;

- № Z-00000130 від 27.07.2018 на суму 720,04 грн. з ПДВ;

- № Z-00000131 від 27.07.2018 на суму 590,52 грн. з ПДВ;

- № Z-00000139 від 30.10.2018 на суму 578,96 грн. з ПДВ;

- № Z-00000140 від 30.10.2018 на суму 584,57 грн. з ПДВ;

- № Z-00000141 від 31.10.2018 на суму 765,54 грн. з ПДВ;

- № Z-00000142 від 31.10.2018 на суму 682,93 грн. з ПДВ;

- № Z-00000143 від 02.11.2018 на суму 630,07 грн. з ПДВ;

- № Z-00000146 від 07.11.2018 на суму 650,38 грн. з ПДВ;

- № Z-00000092 від 08.06.2018 на суму 9000,00 грн. з ПДВ.

У відповідності з листом ТОВ “МІАПРОМ” від 27.12.2019 вих. № 2712-1, адресованим директору ПВУ ПАТ “ЗАлК”, позивач просив відповідача для закриття взаємних заборгованостей передоплату в сумі 12000,00 грн. за договором від 26.03.2018 №ППУ-Д-2018-14 за рахунком від 19.04.2018 № Z-00000023 зарахувати, як оплату за контейнери м`які (біг-беги) 92х92х137 за договором №ППУ-Д-2019-25 від 24.12.2019 за накладними від 27.12.2019 № Z-00000172, № Z-00000177, № Z-00000179.

Листом вих. № 1501-1 від 15.01.2020 позивач просив відповідача передплату в сумі 6000,00 грн. за договором № ППУ-Д-2018-14 по рахунку від 19.04.2018 № Z-00000023 зарахувати, як оплату за контейнери м`які (біг-беги) 92х92х137 за договором № ППУ-Д-2019-25 від 24.12.2019 за накладними від 15.01.2020 № Z-00000009, № Z-00000011.

Отже, з урахуванням здійснених відповідачем поставок та зарахування взаємних заборгованостей, сума невикористаної передплати становить 180417,32 грн. (поставлено товар на суму 19084,68 грн. та зараховано 12000,00 грн. і 6000,00 грн.), а не 182050,26 грн., як зазначив позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Умовами Договору сторони строк поставки товару не визначили. Отже, враховуючи направлення на адресу відповідача вимоги про здійснення поставки товару або повернення залишку авансу, прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором слід визнати із закінченням визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку з дня отримання вимоги позивача.

Вимогу позивача отримано повноважним представником відповідача 17.05.2021, тому прострочення починається з 25.05.2021.

З часу здійснення позивачем авансового платежу за товар та з моменту отримання від позивача вимоги щодо поставки товару на виконання своїх зобов`язань відповідачем жодних дій не здійснено, після пред`явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов`язань, а тому суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми передплати в розмірі 180417,32 грн. обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтував частково, а відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів здійснення поставки товару після отримання відповідної вимоги позивача або повернення суми передплати не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 180417,32 грн. В іншій частині (1632,94 грн.) суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2703,44 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15; ідентифікаційний код 00194122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МІАПРОМ” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 79, кв. 43; ідентифікаційний код 40193511) 180417,32 гр. (сто вісімдесят тисяч чотириста сімнадцять грн. 32 коп.) попередньої оплати та 2703,44 грн. (дві тисячі сімсот три грн. 44 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 15.11.2021.

Суддя В.В. Левкут