Ухвала суду № 101098527, 15.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

15.11.2021м. ДніпроСправа № 904/8790/21

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

до Відповідача-1: Тюрккана Мехмета Незіра, м. Стамбул, Республіка Туреччина

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алом", м. Кривий Ріг

про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Алом"

Суддя Ніколенко М.О.

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: ОСОБА_3 , Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алом" про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Алом".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 квітня 2018 року між ОСОБА_1 (надалі - покупець) та Тюркканом Мехметом Незіром (надалі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» за вартістю, що на момент придбання становила еквівалент 6 000 доларів США.

Відповідно до п. 2.1 укладеного договору, продавець зобов`язався протягом одного року з моменту укладення такого договору здійснити державну реєстрацію змін до відмостей про ТОВ «Алоом» в частині інформації про засновників (учасників) Товариства, вийти зі складу учасників Товариства та здійснити всі інші необхідні дії для набуття позивачем прав та обов`язків учасників Товариства. До моменту набуття позивачем прав та обов`язків учасника Товариства, продавець зобов`язався не вчиняти жодних дій, спрямованих на відчуження частки або частини частки у статутному капіталі.

Позивач наполягає на тому, що строк державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Алом», сплив 11.04.2019. Проте, станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань. Внаслідок чого ОСОБА_3 досі залишається учасником Товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 100 %.

Крім того позивачем зазначено, що відповідачем-1 без згоди та повідомлення позивача було змінено юридичну адресу Товариства з адреси: Україна, 01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21 літера А, на адресу: вулиця Коломойцівська, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106.

Ухвалою суду від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 08.02.2022.

Позивачем, 12.11.2021 надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» (ідентифікаційний код 40782668) у розмірі 100 % статутного капіталу, номінальною вартістю 3 000 000,00 гривень, що належить громадянину Республіки Туреччини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та заборони її відчуження будь-яким способом.

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Алом» (ідентифікаційний код 40782668), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).

В обґрунтування вищевказаної заяви позивач зазначив, що поки у провадженні суду перебуватиме дана справа, єдиний учасник Товариства - ОСОБА_3 , який володіє 100 % статутного капіталу, має змогу вчиняти будь-які дії, спрямовані як на відчуження належної йому частки. Це, на думку позивача, призведе до затягування розгляду даної справи внаслідок необхідності залучення нових власників до участі справі та внесення змін до відомостей про Товариство.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник корпоративний спір з приводу права власності на 100% частки корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "Алом". При цьому, титульним володільцем 100% частки корпоративних прав є ОСОБА_3 .

За таких обставин, існує реальна імовірність того, що відповідач під час судового провадження у цій справі зможе відчужити 100% частки корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "Алом" на користь третіх осіб. Що значно утруднить чи зробить взагалі неможливим виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до неможливості ефективного захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (приведе до виникнення нових судових проваджень) чи зробить взагалі неможливим реальне відновлення порушених прав.

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом прийнято до уваги, що обраний вид забезпечення позову не має наслідком невиправдане обмеження прав ОСОБА_3 та не призводить до втручання в діяльність підприємства.

А отже, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» (місцезнаходження: вул. Коломойцівська, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106; ідентифікаційний код 40782668) у розмірі 100 % статутного капіталу, номінальною вартістю 3 000 000,00 гривень, що належить громадянину Республіки Туреччини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та заборони її відчуження будь-яким способом.

Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Алом» (ідентифікаційний код 40782668), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).

Стягувач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алом» (місцезнаходження: вул. Коломойцівська, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106; ідентифікаційний код 40782668).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.11.2021 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 15.11.2024 включно.

Суддя М.О. Ніколенко