Рішення № 101098337, 16.11.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2021 р. Cправа № 902/929/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам трейд" (вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 213717,9 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкам трейд" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" про стягнення 213 717,90 грн. заборгованості, з яких: 201 659,76 грн. - заборгованість за договором, 5 226,57 грн. - пені, 6 629,91 грн. - 20% річних та 201,66 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання нафтопродуктів №58 від 26.10.2018 в частині за оплати за поставлені нафтопродукти.

Ухвалою суду від 16.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/929/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена на зазначені в позовній заяві електронні адреси сторін та додатково відповідачу засобами поштового зв`язку, яка отримана останнім особисто 20.09.2021 згідно Трекінгу з сайту Укрпошта наявного в матеріалах справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкам трейд" (позивач, за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (відповідач, за договором Покупець) був укладений генеральний договір постачання нафтопродуктів №58 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується постачати нафтопродукти (іменовані надалі Товар) у власність Покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Генерального Договору поставки нафтопродуктів.

Асортимент, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонам в додаткових угодах на підстав письмової заяви Покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).

Покупець зобов`язується сплатити повну вартість Товару на підставі рахунку/фактури та /або Додаткової угоди у термін, зазначений у рахунку/фактурі та /або Додатковій угоді. Покупець не має права відмовитися від оплати Товару після виставлення Постачальником Рахунку-фактури на підставі заявки Покупця (п.2.1. Договору).

Загальна вартість цього Договору складає сума всіх поставок, здійснених за цим Договором (п.2.5. Договору).

Товар підлягає поставці після підписання Сторонами Додаткових угод по кожній партії Товару, де в обов`язковому порядку зазначаються: ціна Товару, умови його поставки та оплати (п. 4.3. Договору).

При виконанні цього Договору Сторони допускають використання факсимільного, телеграфного зв`язку, а також електронної пошти. Документи, передані з використанням такого зв`язку, будуть мати юридичну силу (п. 6.1. Договору).

У разі порушення термінів розрахунків, передбачених п.2.1 цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,05 % (нуль цілих п`ять сотих відсотка), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, за кожен день прострочення від суми заборгованості за цим Договором. Крім того, на прострочену суму нараховуються відсотки у розмірі 20 % (двадцять відсотків) річних з дня, коли платіж повинен бути зроблений, до дня його фактичного здійснення. Розмір відсотків може бути змінений у зв`язку зі зміною коефіцієнта інфляції (п. 6.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє протягом одного календарного року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі сторін письмово не заявила про бажання розірвати Договір, він вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Всі додатки та Додаткові угоди, складені Сторонами в ході виконання даного Договору, будуть його невід`ємною частиною і діяти з моменту підписання їх Сторонами на умовах цього Договору, якщо інше не передбачено в самих додатках та Додаткових угодах (п. 9.1. та п. 9.2. Договору).

На виконання умов Договору та підписаних сторонами додатків до Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 883 710,17 гривень, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та додатками до Договору.

За отримані товари по Договору відповідач, на підставі виставлених рахунків, здійснив оплату позивачу в розмірі 8 682 050, 41 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Остання поставка по Договору відбулася на підставі додатку №33 від 06.07.2021 року до Генерального Договору, відповідно до якого позивач мав поставити відповідачу Бензин автомобільний А-92-Євро5-ЕО в кількості 5,588 т., загальною вартістю з ПДВ 201750,00 грн, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 06 липня 2021 р.

Відповідач лише частково розрахувався за отриманий по Договору товар.

Враховуючи строки оплати, передбачені п.2.1. Договору та умовами Додатку №33 від 06.07.2021 року до Договору строк на оплату поставленого відповідачу товару закінчився 07 липня 2021 року.

В липні 2021 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки, в якому сторони Договору підтвердили заборгованість відповідача в сумі 201 659,76 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві станом на 06.09.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 201659,76 грн.

Відповідач у визначені договором та додатками до договору строки за поставлений товар не розрахувався, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 213 717,90 грн. заборгованості, з яких: 201 659,76 грн. - заборгованість за договором, 5 226,57 грн. - пені, 6 629,91 грн. - 20% річних та 201,66 грн. - інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті товару.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В п. 2.1. Договору сторонами визначено, що Покупець зобов`язується сплатити повну вартість Товару на підставі рахунку/фактури та /або Додаткової угоди у термін, зазначений у рахунку/фактурі та /або Додатковій угоді.

Відповідно до додатку №33 від 06.07.2021 року до Генерального Договору, позивач мав поставити відповідачу Бензин автомобільний А-92-Євро5-ЕО в кількості 5,588 т., загальною вартістю з ПДВ 201750,00 грн, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 06 липня 2021 р.

Згідно видаткової накладної №238 від 06.07.2021 позивач поставив, а відповідач отримав Бензин автомобільний А-92-Євро5-ЕО в кількості 5,588 т., загальною вартістю з ПДВ 201750,00 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частко.

Між сторонами в липні 2021 року було підписано Акт звірки, з якого вбачається заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 201 659,76 грн.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем не виконано.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 201 659,76 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 5 226,57 грн. - пені, 6 629,91 грн. - 20% річних та 201,66 грн. - інфляційних втрат за загальний період з 09.07.2021 по 06.09.2021.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі порушення термінів розрахунків, передбачених п.2.1 цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,05 % (нуль цілих п`ять сотих відсотка), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, за кожен день прострочення від суми заборгованості за цим Договором. Крім того, на прострочену суму нараховуються відсотки у розмірі 20 % (двадцять відсотків) річних з дня, коли платіж повинен бути зроблений, до дня його фактичного здійснення. Розмір відсотків може бути змінений у зв`язку зі зміною коефіцієнта інфляції

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості та штрафних санкцій (а.с. 9-10).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 20% річних та інфляційних втрат, в межах вказаного позивачем періоду, помилок не виявив, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 226,57 грн. - пені, 6 629,91 грн. - 20% річних та 201,66 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню, як такі що передбачені договором та законом.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення оплати за поставлений товар.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 39189072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам трейд" (вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 39530873) 201 659,76 грн. - заборгованість за договором, 5 226,57 грн. - пені, 6 629,91 грн. - 20% річних, 201,66 грн. - інфляційних втрат та 2270,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - privatsekretar999@ukr.net.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 16 листопада 2021 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038)

3 - відповідачу (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018)